Львів
C
Урок Наука Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти

Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти

Серед образів святих угодників Божих, дивлячись на нас зі стін православних храмів, можна побачити ікону воїна, що тримає в руках бойову зброю, але при цьому одягненого в чернечу схиму, що свідчить про його чернечому служінні. Це преподобний Андрій (Ослябя) Радонезький, чий шлях земного життя пов'язаний з яскравим і героїчним подією нашої історії – Куликівської битвою.
Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти

Брати з міста Любутска

Достовірних відомостей про життя Андрія Осляби збереглося вкрай мало. Від нас приховано навіть точні дати його народження і смерті. Відомо лише, що він і його рідний брат, у чернецтві прийняв ім'я Олександр (Пересвіт), були вихідцями з давньоруського міста Любутска, що знаходився колись на правому березі річки Двіни недалеко від місця впадіння її притоки Дугны. Від народження майбутній святий отримав ім'я Родіон, з якою він розлучився, прийнявши чернечий постриг.

Ченці, призвані на битву

Основна доступна дослідникам інформація про його життя міститься в літературному творі XV століття, що носить назву «Сказання про Мамаєвому побоїще». Згідно цього історичного документу, великий князь Димитрій I Іванович, який отримав згодом титул «Донський», перш ніж відправитися на вирішальну битву з полчищами татарського темника (воєначальника) Мамая, прибув в обитель святого Сергія Радонезького, щоб попросити його благословення.


Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти
«Великий печальник землі руської», як прийнято іменувати преподобного Сергія, не тільки благословив Московського князя, але і відрядив до нього в команду двох схимонахов – рідних братів Олександра Пересвіту та Андрія Ослябю. Цілком зрозуміло, що своєю присутністю молоді ченці не могли посилити міць багатотисячного княжого війська, і їх покликання на битву мало суто духовне значення. Сила Божих людей полягала не в тленном зброю, якою вони, до речі, прекрасно володіли, а в нетлінному Хресті Господньому, образ якого був нашитий на їх чернечих одягах. Напучуючи Олександра Пересвіту та Андрія Ослябю, преподобний Сергій закликав їх міцно боротися за Вітчизну і віру Христову, зневажається погаными иноплеменниками. Він же вклав в їхні руки і бойові мечі, окропив святою водою і відслуживши молебень про дарування перемоги православному воїнству. Осяяні благословення свого духовного отця і наставника, брати відправилися разом з князем Димитрієм туди, де річка Непрядва впадає в Дон, і де 8 вересня 1380 року відбулася славетна Куликовська битва, що завершилася повним розгромом Мамаєвих полчищ.


Дві виключають один одного версії

Про те, як склалася подальша доля ченця Андрія, існують дві версії, кожна з яких має чимало прихильників у науковому світі. За одними даними, він загинув під час битви, тоді як за іншим, залишився живий і навіть відзначився на державній службі. Як доказ цієї версії наводяться витяги з документів початку 90-х років XIV століття, в яких згадується про те, що якийсь монах-чернець по імені Андрій Ослябя був включений до складу делегації російського митрополита Кипріяна, відправляється в Царгород з дипломатичною місією.
Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти
Противники цієї версії цілком резонно заявляють, що немає ніяких підстав стверджувати, ніби монах, який відправився з митрополитом Кіпріаном у Візантію, був тим самим ченцем Андрієм, якого преподобний Сергій Радонезький відрядив у військо Московського князя. Це могли бути зовсім різні люди, і спільність імен (дуже поширених тоді в чернечого середовищі) навряд чи може служити незаперечним доказом.

Герой знаменитої картини

Що ж стосується рідного брата ченця Андрія Осляби – Олександра Пересвіту, то його героїчна загибель барвисто описана в згаданому вище «Сказанні про Мамаєве побоїще». Як свідчить автор твору, перед початком битви він, згідно з традицією, зійшовся у двобої з татарським богатирем Челубея, і обидва вони впали, проколовши один одного списами. Ця сцена зображена на знаменитій картині художника М. Авілова, написаної ним у 1943 році під час Сталінградської битви. Репродукція полотна наводиться в статті.
Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти

Порятунок великого князя

Як відомо, багато подій історії, а особливо ті з них, які віддалені від нас минулими століттями і скупо відображені в історичних документах, дають поштовх до народження легенд. Так сталося і з участю радонезького ченця Андрія Осляби у Куликовській битві. Зберігся переказ, ніде, втім, документально не підтверджене, згідно з яким у розпал битви на князя Димитрія Донського обрушився страшний удар татарської палиці, і впавши з коня, він втратив свідомість. Ймовірно, залишилося б російське військо без свого ватажка, якби вчасно не прийшов чернець Андрій. Він підняв з землі бездиханне тіло князя і, прорубившись крізь ворожу рать, виніс його в безпечне місце, тим самим зберігши для святої Русі її богообраного сина. На честь цього подвигу отримав своє ім'я російський броненосець «Ослябя», героїчно загинув під час Цусімського бою в травні 1905 року. Зазначимо також, що історики, що заперечують версію загибелі преподобного Андрія на полі битви, як доказ наводять той факт, що у поминальних синодиках того часу, а також в збережених до наших днів літописних списках осіб, «убієнних на Куликовому полі», зустрічається тільки ім'я ченця Олександра Пересвіту, тоді як про його брата нічого не говориться.
Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти

Святі брати-преподобномученики

Відомо, що всенародне вшанування Андрія Осляби почалося значно пізніше, ніж його рідного брата Олександра, який прославився своєю загибеллю в поєдинку з татарським богатирем Челубея. Більш того, найдавніші документи, що оповідають про Куликівської битві, про нього не містять ніяких згадок, і лише в одному з них – літературному пам'ятнику рубежу XIV і XV ст., відомому під назвою «Задонщина» – міститься згадка про те, що під час битви віддали свої життя два інока-богатиря – Олександр і Андрій. Про те, коли були канонізовані легендарні брати, також немає точних даних, відомо лише, що в середині XVII століття їх імена були внесені в святці, а самі вони згадані як угодники Божі, прилічених до лику преподобних. Наприкінці того ж століття в Москві була видана книга, яка називалася «Опис російських святих», і обидва вони фігурували вже як преподобномученики, тобто люди, які зазнали муки і віддали життя за віру. До цього ж часу відносяться і найбільш древні, що дійшли до нас ікон із зображенням братів.

Могила братів

Місцем поховання преподобного Андрія Осляби і його брата Олександра Пересвіту вважається церква Різдва Пресвятої Богородиці, що розміщувалася у Симонової слободі на лівому березі Москви-ріки. Надгробок, споруджена над їх могилами, неодноразово розглядалася і знову відновлювалося, а в радянський період було зовсім знищене. Уже в роки перебудови, коли закритий у 1928 році храм був відроджений на місці поховання встановили кам'яну сень. Самі останки святих знайдені не були. В наші дні своєрідним пам'ятником одному з братів став відкритий в Москві при храмі Сергія Радонезького (на Ходинці) духовно спортивний центр «Андрій Ослябя».
Ікона Андрій (Ослябя). Біографія, діяльність та цікаві факти

Ікона святого воїна

На іконах образ преподобного Андрія Радонезького буває представлений в декількох варіантах. Іноді він один, але зустрічаються також изводы (канонічно допустимі варіанти), на яких зображений з братом Олександром або в поєднанні з іншими історичними фігурами, такими як духовний батько преподобний Сергій Радонезький, князь Дмитро Донський або митрополит Московський Алексій. Фігурує він і на іконі "Собор Радонізьких святих". Але, незалежно від композиційних і сюжетних особливостей ікони, преподобний Андрій завжди постає перед глядачами в чернечому вбранні і з зброєю в руках - як незламний оборонець віри і Вітчизни.