Львів
C
» » Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Тема пам'ятників завжди займала особливе місце в творчості обох поетів. Торкаючись дану тематику у своїх віршах, вони б тим самим висловлювали своє право на безсмертя. Твори обох авторів дуже схожі, але також мають і відмінності, наділені трохи різним ідейним змістом.
Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Схожість творів

Вірші Пушкіна і Державіна схожі за своїм побудови. Їх розмір – це шестистопного ямб, в них присутні як чоловічі, так і жіночі рими. У кожному з куплетів перший рядок римується з третім, друга – з четвертої і так далі. Іншими словами, обидва автора використовують перехресний метод римування.


Порівнюючи поетичні твори Пушкіна і Державіна, варто також відзначити, що обидва поета не шкодують в них яскравих, живих епітетів. Олександр Сергійович використовує такі слова, як «нерукотворний», «заповітний», «великий». Прикметники у вірші Гаврила Романовича – «чудовий», «швидкоплинний», «серцевий».
Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Прийом інверсії

У вірші «Пам'ятник» Пушкіна й Державіна використовується і такий літературний прийом, як інверсія: «Аж поки славянов рід вселенна будемо шанувати». (Державін). «І довго буду тим люб'язний я народу». (Пушкін). Даний метод дозволяє виділити найбільш важливі члени речення, акцентувати увагу на своїй ідеї, надати вірша велику емоційну забарвлення. Особливо часто подібний прийом використовується в поетичних творах для додання мелодійності віршів, наспівності.


Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Подражаніє Горацію

«Пам'ятник» був написаний як наслідування Державіну, яке, в свою чергу, являло собою переробку оди Горація. Таким чином, вірш «Пам'ятник» в дійсності було написано ще близько 2 тисячоліть тому. Все, що народжувалося в російській літературі, являло собою відгук на цей твір римського поета. Однак наслідуючи Горацію, Пушкін та Державін дотримувалися своїх правил, спираючись на власне розуміння поезії, а також свого місця в історії. Основний момент полягає в тому, що Олександр Сергійович створив свій твір під впливом Державіна.

Як бачать себе поети?

Гаврило Романович являє себе у своєму творі не тільки як творця, але і як придворного. Тому його і будуть шанувати, адже він зміг відкрито розмовляти з високопоставленими особами. Також Державін ставить собі в заслугу говорити про вищі духовні цінності, про бога. Пушкін, навпаки, у своєму творі бачить себе, в першу чергу, як поета. І вже через образ поета він приходить до розуміння себе як громадянина, служителя суспільства, гуманного людини. На самому початку свого твору він підкреслює свою близькість до народу – «До нього не заросте народна стежка». І народна любов для нього є вищою цінністю. Таким чином, можна зробити важливий висновок: цінності Пушкіна щодо особистого і громадянського розвитку стоять на порядок вище цінностей Державіна. Якщо Гаврило Романович найбільше цінує свою близькість до правлячої знаті, то Пушкін ставить на перше місце служіння людям. Він проголошує ідеал не тільки поета, але також і гуманного, прогресивного людини.
Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Ставлення до самодержавства поетів

Р. Р. Державін вважався придворним поетом, його шанували в світському суспільстві. Адже десятиліттям раніше він написав свою знамениту оду «Феліція», яка була присвячена оспівуванню переваг Катерини II. У цьому є відмінність між Пушкіним і Державіним. Адже Пушкін був ворогом самодержавства. Як би Микола I не прагнув зробити з нього придворного поета, нічого з цих спроб не вийшло. Звідси і заслання, гоніння, постійне цькування.

Підведення підсумків життя

Вірш під назвою «Пам'ятник» Пушкіна й у Державіна було своєрідним способом підвести підсумки власного життєвого шляху. Державін написав твір у 1795 році, у віці 52 років. Крім літературної творчості, Гаврило Романович багато працював, служив при дворі. Однак свою заслугу перед вітчизною він бачив саме в тому, що зумів оспівати велику імператрицю, що і було згадано поетом в «Пам'ятнику». Державін вважав, що всі жителі землі – від Білих вод до Чорних» - будуть пам'ятати його саме за це. Пушкін вважав, що запам'ятається тільки слов'янам. Вірш «Пам'ятник» було написано Пушкіним у 1836 році, за рік до його смерті. Сюжет твору підказував сам життєвий шлях поета, воно як би підводив підсумок його творчого шляху. На момент написання вірша Пушкіну було всього 37 років. Але, можливо, він передчував свою раптову смерть.
Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Мета творчості Державіна

Даючи порівняння Пушкіну і Державіну – а точніше, їх поетичним творам – слід згадати і про те, яку цінність у своїй творчості бачив кожен з поетів. Гаврило Романович говорить про те, що він першим пішов на ризик відмови від пишномовного, урочистого красномовства в одах. Адже він створив «Фелицу» в «забавному російською складі». Володіючи мужністю і талантом поета, він зміг «істину царям з посмішкою говорити». Твір Пушкіна, як за формою, так і за своїм змістом, набагато більше пов'язано з державинским віршем, ніж з початковим варіантом Горація.

У чому бачив призначення своєї поезії Пушкін?

В порівнянні «Пам'ятника» Пушкіна і Державіна необхідно згадати про те, що Олександр Сергійович бачив вищу цінність свого поетичного творчості в боротьбі за свободу народу. І ці ідеї знайшли своє відображення вже в перших рядках твору: «Я пам'ятник собі воздвиг». Цінність своїх творів поет бачив у тому, що він зміг пробуджувати в людях «почуття добрі», закликав «милість до занепалих». Пушкін – це єдиний з поетів свого часу, який наважився притягнути царя до помилування повсталих декабристів. Великий російський поет робить акцент на суспільній цінності своїх творів.
Вірш "Пам'ятник" Пушкіна й Державіна: порівняння

Звернення до музам

Також аналіз Пушкіна і Державіна буде неповним, якщо не розглянути звернення обох поетів до своїм музам. Гаврило Романович закликає свою натхненницю пишатися «заслугою справедливою», а також висловлювати презирство до тих, хто насмілюється зневажати її. Пушкін ж хоче одного – щоб його муза була слухняна «велінням Божу», не боялася марних образ. Він говорить їй не вимагати від інших слави, не звертати уваги на посилаємо на її адресу «хулу і наклеп», а також не вступати в суперечку з недалекими дурнями. Політична лірика Олександра Сергійовича малює його як одного з найбільш передових виразників громадської думки своєї епохи. У той час, коли Пушкін створив «Пам'ятник», їм було написано чимало й інших віршів. Бєлінський говорив про нього, що він не стільки класичний поет, скільки відноситься до романтизму співак свого часу. Також Бєлінський відзначав, що як у Пушкіна, так і у Державіна, є вірним кожне слово і кожне відчуття. «Все на місці, все повно, нічого незакінченого» - писав він про поетів.