Львів
C
» » Сучасні організаційні форми навчання

Сучасні організаційні форми навчання

Теорія і практика педагогічного навчання включає безліч різноманітних форм. Виникнення, розвиток і вимирання окремих форм пов'язано з новими вимогами, що виникають у суспільстві. Кожен з етапів залишає свій відбиток, завдяки чому впливає на розвиток подальшого. У зв'язку з цим наука містить безліч знань щодо видів і форм навчання. Сучасна дидактика включає в себе обов'язкові, факультативні, домашні, класні форми навчання, що підрозділяються на фронтальні, групові та індивідуальні заняття.


Термінологія

М. А. Молчанова характеризує організаційні форми навчання як діалектичну базу, яка складається із змісту і форм. І. М. Чередов зазначає, що основним напрямом організаційних форм є виконання інтеграційної функції. Це визначення ґрунтується на тому, що форми входять практично всі головні елементи освітнього процесу. В. Ф. Харламов стверджує, що не тільки він не може точно визначити, що таке організаційні форми навчання, але і в принципі в дидактиці чітку характеристику терміна знайти неможливо.
Сучасні організаційні форми навчання

Виконувані функції

Загалом, на думку всіх дослідників зводиться до того, що функції, які виконують організаційні форми процесу навчання, сприяють професійному розвитку педагога та особистісному вдосконаленню учня. У список основних функцій входять:
  • Навчання – конструювання та використання цієї форми для отримання максимально ефективних умов подання знань дітям, а також формування світогляду і вдосконалення здібностей.
  • Виховання – забезпечення поетапного введення учнів у різноманітні види діяльності. Результат – інтелектуальний розвиток, виявлення моральних та емоційних особистісних якостей.
  • Організація – методична проробка і формування інструментів для оптимізації освітнього процесу.
  • Психологія – розвиток психологічних процесів, які допомагають процесу навчання.
  • Розвиток – створення умов, які сприяють повноцінному здійсненню інтелектуальної діяльності.
  • Систематизація і структурування – формування послідовності і логічності доносимого до учнів матеріалу.
  • Комплексування і координація – взаимосвязивание всіх форм навчання для підвищення ефективності процесу навчання.
  • Стимулювання – породження бажання пізнавати нове у різних вікових груп.
  • Фронтальне навчання

    Ситуація, коли вчитель здійснює навчально-пізнавальну діяльність щодо класу, який працює над єдиною задачею, є прикладом фронтальної форми організації. Організаційні форми навчання даного виду покладають на вчителя відповідальність за організацію спільної роботи учнів, а також за формування єдиного темпу роботи. Наскільки педагогічно ефективно фронтальне навчання, безпосередньо залежить від вчителя. Якщо він досвідчений і з легкістю утримує в полі свого зору клас в загальній масі і кожного учня зокрема, то ефективність знаходиться на високому рівні. Але і це не є межею.


    Розвиток організаційних форм навчання призвело до того, що для підвищення результативності фронтального навчання вчитель повинен створювати творчу атмосферу, що об'єднує колектив, а також підкріплювати увагу й активне бажання учнів. Важливо розуміти, що фронтальне навчання не припускає відмінність учнів за індивідуальними параметрами. Тобто все навчання відбувається за базовим нормам, розрахованим на середньостатистичного учня. Це призводить до появи відстаючих і нудьгуючих.
    Сучасні організаційні форми навчання

    Групове навчання

    Види організаційних форм навчання також включають в себе групову форму. У рамках групового навчання передбачає навчально-пізнавальні заняття, спрямовані на групи учнів. Дана форма має поділ на чотири типи:
  • ланковий (формування постійної групи для організації процесу навчання);
  • бригадний (спрямований на створення тимчасової групи, яка буде виконувати завдання певної тематики);
  • кооперативно-груповий (дроблення всього класу на групи, кожна з яких відповідає за виконання однієї з частин одного об'ємного завдання);
  • диференційовано-груповий (об'єднання учнів як постійні, так і тимчасові групи, за їх загальним характерному для кожного ознакою; це може бути рівень наявних знань, однаковий потенціал можливостей, рівнозначно розвинені навички).
  • Робота в парі також відноситься до групового навчання. Керувати діяльністю кожної групи може як сам учитель, так і безпосередні помічники: бригадири і ланкові, призначення яких ґрунтується на думці учнів.
    Сучасні організаційні форми навчання

    Індивідуальне навчання

    Організаційні форми навчання відрізняються один від одного ступенем контакту з учнями. Так, при індивідуальному навчанні безпосередній контакт не передбачається. Іншими словами, цю форму можна назвати самостійною роботою над виконанням завдань з однаковою для всього класу складністю. Важливо розуміти, що якщо вчитель дає учневі завдання згідно з його навчальним можливостям і той його виконує, то індивідуальна форма навчання переростає в індивідуальну.
    Для досягнення даної мети характерне застосування спеціальних карток. Випадки, коли основна маса займається самостійним виконанням завдання, а вчитель працює з певною кількістю учнів, носить назву індивідуально-групової форми навчання.
    Сучасні організаційні форми навчання

    Організаційні форми навчання (таблиця особливостей)

    Відмінною особливістю кожної з форм навчання є різна ступінь участі в процесі навчально-пізнавальної діяльності вчителя і класу. Для того щоб зрозуміти ці відмінності на практиці, слід ознайомитися з притаманними для конкретної форми прикладами навчання.

    Ознака



    Характеристики



    Форма навчання



    Масова



    Групова



    Індивідуальна



    Учасники



    вчитель і весь клас



    вчитель і ряд учнів класу



    вчитель і учень



    Приклад



    олімпіади з предметів, наукові конференції, практика на виробництві



    урок, екскурсія, лабораторні, факультативні та практичні заняття



    домашня робота, додаткове заняття, консультація, залік, співбесіда, іспит

    Ознаки колективної роботи

    Найчастіше на практиці використовуються дві сучасні організаційні форми навчання: індивідуальна і фронтальна. Групова та парна застосовуються рідше. Важливо відзначити, що як фронтальна, так і групова форми часто не є колективними, незважаючи на те що намагаються на них походити. Для того щоб зрозуміти, чи насправді це колективна робота, X. Й. Лийметса виділив ряд притаманних їй ознак:
  • клас розуміє, що несе колективну відповідальність за виконання завдання і за підсумком отримує відповідну рівню виконання соціальну оцінку;
  • клас і окремі групи під чуйним керівництвом вчителя організують виконання завдання;
  • в процесі праці проявляється поділ праці, що враховує інтереси і можливості кожного з членів класу, що дає можливість кожному учневі проявити себе максимально ефективно;
  • присутній взаємоконтроль і відповідальність кожного учня перед своїм класом і робочою групою.
  • Сучасні організаційні форми навчання

    Додаткові організаційні форми навчання

    Проведення додаткових занять з окремим учнем або групою обумовлено допущеними ними пробілами в знаннях. У разі якщо учень відстає у навчанні, виникає необхідність у виявленні причин, які допоможуть визначити прийоми, методи та організаційні форми навчання, придатні для конкретної ситуації. Найчастіше причиною є невміння систематизувати навчальний процес, втрата інтересу або ж уповільнені темпи розвитку учня. Досвідчений вчитель використовує додаткові заняття як можливість допомогти дитині, для чого застосовує такі види прийомів:
  • роз'яснення певних питань, які раніше викликали нерозуміння;
  • прикріплення до сильного учня слабкого, дозволяє другого підтягнути свої знання;
  • повторення вже раніше пройденої теми, що дозволяє закріпити отримані знання.
  • Сучасні організаційні форми навчання

    Поняття «метод навчання», класифікація

    У своїй більшості автори приходять до того, що метод навчання – це не що інше, як спосіб, що дозволяє організувати навчально-пізнавальну діяльність учнів. Залежно від характеру навчально-пізнавального процесу, методи навчання поділяються на:
  • пояснювально-ілюстративні (розповідь, пояснення, лекція, демонстрація кіно та ін);
  • репродуктивний (практичне застосування накопичених знань, виконання завдання згідно з алгоритмом);
  • проблемно-розвиваючий;
  • частково-пошуковий;
  • дослідницький (самостійне завдання, з використанням вивчених методів);
  • Залежно від способу організації діяльності, методи підрозділяють на:
  • сприяють накопиченню нових знань;
  • формують уміння і навички;
  • перевіряють і оцінюють знання.
  • Дана класифікація чудово узгоджена з головними завданнями процесу навчання і сприяє кращому розумінню їх призначення.

    Як краще всього закріпити вивчений матеріал

    Організаційні форми навчання педагогіка використовує постійно. Завдяки вивченню форм наука прийшла до того, що особливою важливістю має не тільки процес отримання знань, але і їх закріплення. Для досягнення даного ефекту в педагогіці було прийнято рішення використовувати два методу:
  • Метод бесіди. Актуальним у ситуації, коли надана вчителем інформація нескладна для сприйняття і розуміння, і прийому повторення досить для закріплення. В основі методу лежить картина, коли вчитель, грамотно вибудовуючи питання, пробуджує в учнів бажання відтворювати раніше викладений матеріал, що сприяє його швидкому засвоєнню.
  • Робота з підручником. Кожен підручник включає в себе як прості для сприйняття теми, так і складні. У зв'язку з цим вчителю необхідно, виклавши матеріал, негайно його повторити. Для цього учні самостійно вивчають даний їм параграф, а потім відтворюють його вчителеві.
  • Сучасні організаційні форми навчання

    Тренінг із застосування знань

    Для того щоб перевірити свої знання на практиці, рекомендується пройти тренінг, що складається з декількох етапів:
  • пояснення з боку вчителя цілей і завдань майбутнього тренувального процесу, заснованого на раніше отриманих знаннях;
  • демонстрація вчителем правильної моделі виконання майбутнього завдання;
  • тестове повторення з боку учнів прикладу застосування знань і умінь;
  • подальші повторення процесу виконання завдання до її повного автоматизму.
  • Дана ступінчастість є базовою, але бувають випадки, коли той чи інший етап виключається з тренувальної ланцюга.