Образ листа досить часто зустрічається в російській і зарубіжній поезії. Багато поети і прозаїки звертаються до нього. Проте всякий раз цей символ несе в собі особливий сенс. Який він – лист – в творах російських поетів? Аналіз вірші «Листок» допоможе розібратися в питанні.

«Листок» М. Ю. Лермонтова

Твір написаний в 1841 році, як раз в момент повернення Лермонтова на Кавказ після відпустки в Петербурзі. Пізній період творчості позначається на віршах поета: вони стають показником переосмислення життя автора.


У вірші образ листа постає як символ самотнього, неспокійного людини (що мало поширення в зарубіжній літературі того часу). Аналіз вірші «Листок» Лермонтова немислимий без визначення його теми. Головною темою цього філософського твори є пошук самотньою душею спокійного куточка в цьому вітряному світі. Він автобіографічний вірш. На це вказує те, що листок спрямований на південь (для автора це улюблений Кавказ), і той факт, що він повинен блукати по землі не з власної волі. Як визначити жанр цього твору? Так як в ньому явно видно мотиви особистих переживань автора і ліричного героя (це туга і самотність), можна стверджувати, що перед читачами елегія.

Композиція вірша «Листок» М. Ю. Лермонтова

Композиція твору не складна – вона побудована на протиставленні. Один одному тут протиставляються листи чинари і дуба. Аналіз вірші «Листок» Лермонтова дозволяє з'ясувати, що прийом антитези посилює конфлікт центральних образів. Дуб – жовтий і млявий, а чинара – зелена і свіжа, листок дуба – мандрівник, а чинара – статична. Лист чинари дружний з миром, а не дуб бачить гармонії ні в чому.


Кульмінацією твору є останнім крах надій головного героя на здобуття щастя і спокою в реальному світі. Посилює відчуття трагічності й те, що останнє слово чинара залишає за собою. Фінал вірша відкритий. Але це не заважає чути в ньому відлуння краху надій на щастя. Швидше за все, герой приречений на смерть або тяжкі поневіряння далеко від рідного дому. Конфлікт віри в мрію і реальності у вірші відображає почуття самого поета.

Аналіз вірша Давидова «Листок»

Денис Давидов не є таким широко відомим поетом, як М. Ю. Лермонтов, однак і йому вдалося внести відчутний внесок у російську літературу. Вірш під назвою «Листок» він написав у розквіті сил і творчого шляху. Твір короткий – всього 14 рядків, але автор вклав у них глибокий зміст. Аналіз вірші «Листок» Д. Давидова не буде успішною, якщо не згадати такі факти: автор застосував чотиристопний ямб і змішану римування. Твір є бессюжетним, чого не скажеш про «Листку» Лермонтова. Воно являє собою звернення автора до листу і відповідь йому. Розбираючи мовні засоби вірша, не можна не помітити звернення автора до античності. Про це свідчить словосполучення «игралище Борея». Основною темою вірша є влада долі над людьми.

Аналіз вірша Жуковського «Листок»

Твір написано у розквіт творчості поета, в 1818 році. У розвитку російської літератури в цілому даний вірш зіграло не останню роль. У 1817 році Жуковський пережив шлюб М. Протасової, і це не могло не позначитися на його творчості. Драма і розчарування в особистому житті відбилися в темі вірші «Листок». Головна ідея така: людина залежний від волі долі. Він не може бути умиротвореним «тут», його щастя там, де все на світі прагне». Весь вірш побудовано на протиставленні: відокремлений лист і дружна гілка. Ліричний герой, бачачи блукаючий лист, розуміє, що і його життя безладна. Аналіз вірші «Листок» дозволяє зрозуміти, що в центрі твору – переживання героя. Він таїть в серці трагедію, він сумний і скорбен.

Поетична мова вірша Жуковського

Всі мовні засоби даного вірша працюють на розкриття ліричного образу. Воно читається співуче. Такий ефект досягається завдяки безлічі відкритих голосних звуків: «про», «а», «в». Жуковський вміло використовує риторичні питання і еліпси. З-за того, що твір не розбите на окремі строфи, воно читається на одному диханні і сприймається єдиним звуковим і смисловим потоком. Автор написав вірш четирехстопним ямбом, так популярним у той час, і використовував різні типи римування.

Лист у творчості Ф. Тютчева

У 1830 році Федір Тютчев пише вірш «Листя», що відноситься до раннього періоду його творчості. Перші рядки твору наштовхують на думку про те, що перед нами проста пейзажна лірика, але це не так, і розібратися в темі допоможе аналіз вірша. Листок Тютчев порівнює з людиною. Це відбувається вже у другій частині твору. Головним художнім засобом тут виявляється порівняння. Людина подібна листу, а швидкоплинність зміни сезонів року нагадує про швидкоплинність життя. Федору Тютчеву на момент написання вірша було всього 17 років, і він не вірив у барвистість зрілості і відсутність розчарувань у ній. Цією темою і просякнуті рядка. Автор нагадує, що життя швидкоплинне, і треба радіти кожному прожитому дню. У будь-який момент все може закінчитися, і людина впаде в землю, як і жовті всохлі листя. Аналіз вірші «Листок» різних авторів дає зрозуміти, що нехай головні ідеї і теми, виразні засоби і композиції віршів різняться, загальне в них є. Листок майже завжди асоціюється зі стражданнями, самотністю і неминучістю злої долі.