Питання, що стосується того, у чому щастя і драма любові, можна віднести до вічних. І ця тема дуже цікава – як мінімум тим, що дає великий простір для роздумів. Не дивно, що в старших класах школи учням задають написати такий твір-міркування.
Про що писати?
Твір, що розкриває суть проблеми про те, у чому щастя і драма любові, може розповідати про різне. Якогось єдиного шаблону тут немає. Учень може посилатися на знамениті твори, у яких ця проблема була головною. Наприклад, «Темні алеї» Буніна або «Ромео і Джульєтта» Шекспіра. А можна просто міркувати, виходячи з власних думок і припущень. Важливо лише те, щоб вони не були голослівними. Кожне твердження, зроблене учнем, зобов'язана мати під собою підставу. Тобто аргументацію. Це головний принцип, якому потрібно слідувати при написанні есе.
Вступ
Почати твір можна цитатою. Навіть потрібно. Адже есе на дану тематику задається учням старших класів, які повинні дотримуватися більш складну структуру письмової роботи. І починатися вона повинна епіграфом – тематичної цитатою, підходящою по темі есе і схиляє читача на подальше ознайомлення з текстом. Відмінно підійде вираження М. Ю. Лермонтова: «Повага має межі, а любов — ніяких». Після цього можна починати працювати над твором «У чому щастя і драма кохання?» Для початку учень може дати визначення поняттю. Це буде виглядати, наприклад, так: «Що таке любов? Напевно, цим питанням хоч раз в житті задавався кожен з нас. Любов – це сильне почуття потягу до іншої. Щастя тут в тому, що людина відчуває це. Йому здається, що він знайшов свою другу половинку, з якою йому цікаво і радісно. А ось драма в тому, що не завжди все виходить так, як хотілося б».
Таким абзацом цілком можна почати твір «У чому щастя і драма кохання?». Він короткий (що важливо) і зачіпає основну тему есе. А це головне.
Основна частина
Тут вже потрібно розкривати суть проблеми, в чому допоможуть міркування. В продовження вишепредставленного прикладу можна написати так: «В кожну епоху були свої проблеми, що заважають любові і створюють драму. Втім, якщо подумати, нічого не змінилося. Прикладом нерозділеного і нерозділене кохання може стати сюжет твору «Гранатовий браслет», в якому розповідається про відсутність взаємності у княгині Віри Миколаївни до чиновника, живлячої до неї почуття. Інший приклад – категоричне неприйняття другої половинки людини та її сім'ї його батьками. Нехай зараз, в XXI столітті, сучасно, і благословення – далеко не найголовніше, до ворожості це ніякого відношення не має. Приблизно про це ж йдеться в знаменитому шекспірівському творі «Ромео і Джульєтта». І прикладів ще багато. Але суть в одному. Драма любові полягає в перешкоди, що заважають її прояву». Приблизно в такому ключі можна почати основну частину. «У чому щастя і драма любові?» - твір, в якому рамок як таких немає. Тому можна не боятися розмірковувати. Головне, щоб все було змістовно і простежувалася логіка.
Висновок
У багатьох виникає питання про те, як потрібно закінчити твір на тему «У чому щастя і драма любові?» Аргументи, наведені учнем як доказ його тверджень, здатні допомогти. В ув'язненні просто потрібно підвести підсумок усього раніше сказаного. І висловити свою авторську думку. Виглядати це може таким чином: «М. Ю. Лермонтов говорив: «Хто хоче правити спокійно, нехай охороняє себе не списами, а загальною любов'ю». Так, це велике почуття нерідко спричиняє проблеми і драму. Але ж без нього набагато гірше. Людина, яка любить і любимо, щасливий. І всім задоволений. Якщо про те, у чому драма в любові, ще можна міркувати, то чи потрібно доводити, чому її щастя? Воно в тому, що людина відчуває себе комусь потрібним. І для кого-то він є ідеальним. От і все». Втім, кінцівка, як і зміст, може бути іншою. Головне, щоб не залишалося почуття недомовленості після прочитання останнього речення.