Всі ми користуємося у своїй промові різними натяками і евфемізмами, бо соціальне життя не має до правди. Ну не те щоб наше життя вся брехня, тлін і розкладання, але людина з людиною, як правило, не може бути відвертим. Тому є різні причини, тому сьогодні ми розглянемо прикметник «завуальований». Це буде цікавий розмова.

Що таке вуаль?

У іменника «вуаль» три значення:

Тонка прозора матерія.

Сітка прикріплена до жіночої капелюшку і закриває обличчя.

Потемніння в неосвітлених ділянках проявленого кіно - або фотозображення. Це спеціальний термін.

В контексті теми нас буде цікавити тільки друге значення слова, тому що завуальований – це навмисно прихований. Адже обличчя під вуаллю теж ховають спеціально, маючи на те певні причини.

Евфемізми та толерантність

Евфемізми – це вирази, які не викликають громадського осуду і є заміною для більш грубих або непристойних. Іншими словами, евфемізми – це завуальовані слова. Наприклад, ми говоримо «він злегка напідпитку» замість «він напився до нестями». Не вживаємо більш сильних виразів з поваги до читача. Або «він нездужає» замість «у нього страшне похмілля». Взагалі, евфемізми проникають у всі сфери нашого життя, і пов'язано це з тим, що людяність та західні віяння вчать нас бути терпимими і толерантними. Ми вже не говоримо слова «старість», «хвороба», «смерть», до речі, про вічну супутницю життя. Дослідник-танатолог Сергій Рязанцев вказує на те, що у всіх мовах існують більш м'які заміни дієслова «померти». І це неспроста. Смерть все ще так само таємниче, як і багато століть тому. Ми нічого про неї не знаємо, але людей вона все ще страшенно лякає, а релігії поки не справляються з основним соціальним замовленням – зняти жах людини перед зникненням в потоці небуття.


Зі смертю все ясно, але старим, хворим, товстим і немічним стало бути непристойно зовсім недавно, до того ж з'явилися певні спеціальні найменування для людей різноманітних етнічних груп, які проживають в різних країнах. Тому можна сказати, що сама мова стає злегка завуальованим, це, в свою чергу, іноді розмиває зміст висловлювання.

Соціальна життя розташовує до пом'якшення удару

Уявімо ситуацію, коли людину відправляють на пенсію. Якщо у керівника є серце, то він у цьому випадку потрапляє в незручну ситуацію: з одного боку, йому треба відправити людину на заслужений відпочинок, але при цьому не можна сказати прямо про причини звільнення, якщо справа стосується віку. І ось починаються підходи такого роду: «Василь Кузьмич, а ви не втомилися? Може бути, варто приділяти більше часу родині, онукам?» Розумна людина зрозуміє, що гряде скорочення, і якщо він поважає себе і керівника, то він відправиться без зайвих слів на спокій. Хоча натяк на неприємне, навіть завуальований, - це те, що залишає відчуття безглуздості або огиди. Наприклад, коли людину звільняють, то іноді про це говорять тільки вигуки й тяжкі зітхання. Але люди розуміють, про що йдеться.

Чи потрібно вдаватися до подмигиваниям і недомовкам?

Це складне питання. З одного боку, політкоректний новояз затемнює зміст. Наприклад, коли ми називаємо хворої людини «особливим», то, з одного боку, пом'якшуємо грубість, а з іншого боку, стає зрозуміло, чому ж він відзначився.
Але якщо подібного роду зміни не шкодять фактичної сторони справи, то немає причин не використовувати мовну вуаль. Наприклад, сказати батькові, дідові, що він «у віці», а не «старий». Таке перетворення суті справи не змінить, але родичам буде не так прикро усвідомлювати, що час, на жаль, невблаганно, сили покидають і, взагалі, роки своє беруть. Сподіваємося, що нам вдалося пояснити, що значить «завуальовано», тобто ми не затемнили сенсу і без того невідомого слова.