Словосполучення «заголовна роль» зустрічається в розмовної мови, літературних творах і газетних публікаціях досить часто, причому не тільки стосовно театральних і кінематографічних постановок. Про неї кажуть, коли хочуть підкреслити винятковість чийогось участі в підприємстві, конфлікт, суперечці, благодійної акції. Що ж важливіше - заголовна роль або головна роль?

Близькі за звучанням, але різні за значенням

Визначення «головний» і «заголовний» є паронимами, тобто словами, схожими за морфологічним складом, але мають неоднакове змістове тлумачення.


Перше прикметник характеризує щось значуще, що виділяється, більш суттєве. Наприклад: головна подія. Друге визначення утворено від слова «заголовок», тобто так можна сказати про щось, що міститься в заголовку, назві. Тепер неважко здогадатися, що головною роллю на сцені або в кіно є дія, що виконується центральним персонажем. А ось велика роль належить героєві, чиє ім'я фігурує в назві п'єси або сценарію. Наприклад, балерина може танцювати головну партію у виставі «Кармен», але не в «Лебединому озері».

Одна і декілька заголовних ролей

У світовій літературі існує безліч творів, названих за іменами героїв. Наприклад: «Анна Кареніна», «Бідна Ліза», «Тарас Бульба», «Королева Марго», «Євгеній Онєгін», «Ромео і Джульєтта», «Руслан і Людмила», «Трістан та Ізольда», «Майстер і Маргарита» і т. п. Очевидно, в однойменних театральних постановках або кінофільмах будуть присутні одна або дві головні ролі, що виконуються акторами, створюють образи відповідних персонажів.


Якщо ім'я героя в заголовку не присутній, то якою б важливою не здавалася ця роль, її можна назвати тільки головною. Візьмемо нашумілий у свій час серіал «Бригада». Тут головну роль виконав Сергій Безруков. Але у фільмі «Єсенін» цьому популярному російському артисту належить велика роль. Не можна говорити про наявність кількох ключових ролей у випадках, коли в назві присутнє збірні або числові значення. Наприклад, у фільмах «Троє в човні, не рахуючи собаки», «Семеро спартанців», «Четверо проти кардинала» є тільки головні ролі, оскільки імена або прізвища центральних персонажів не конкретизуються.

Вживання словосполучення в переносному сенсі

Іноді можна почути вислови на кшталт такої фрази: «Заголовна роль у становленні особистості належить сімейному вихованню». Хоча на слух речення сприймається цілком логічно, але з точки зору лінгвістики є невірним. Ми вже з'ясували, що заголовний – це відноситься до заголовку. Тому тут і в інших подібних формулюваннях, де потрібно підкреслити значимість предмета, явища або події, слід говорити «головна роль».
Коли з вуст літературного персонажа звучить вислів приблизно такого плану: «Баба Маня грала головну роль в усіх сільських інтригах», - потрібно розуміти, що письменник навмисно допускає помилки, намагаючись передати нюанси розмовної мови. Тому немає нічого поганого, коли подібні звороти вживаються в приватних бесідах, але в офіційних публікаціях все ж потрібно дотримуватися усталених норм і правил російської мови.

Типові мовні помилки

Стало штампом вираз «заголовна роль в комедії «Ревізор» належить Хлестакову» містить кілька змістових неточностей. По-перше, Хлестаков не актор, а дійова особа п'єси і ролей виконувати не може. По-друге, в цьому сценічному творі заголовних ролей немає, так як в назві не згадуються особисті імена. По-третє, слово «роль» у даному контексті має синонимичное значення «місія». Правильніше було б сказати: «Головним героєм комедії є Хлестаков» або «Основна місія в подіях покладено на Хлєстакова».