Грігорашенко Ігор Андрійович - відомий вітчизняний офіцер. Брав участь у Першій чеченській кампанії, був осавулом Оренбурзького козачого війська. Штурмував Грозний на рубежі 1994-1995 років, отримав звання старшого лейтенанта. Загинув під час цієї операції. Нагороджений орденами і медалями. Став одним з головних персонажів документального фільму Олександра Невзорова "Пекло", а також прототипом головного героя картини "Чистилище".

Біографія офіцера

Грігорашенко Ігор Андрійович народився в містечку Пржевальске, розташованому в Киргизької РСР. Він з'явився на світ у 1968 році. Його дитинство пройшло прямо на березі знаменитого озера Іссик-Куль.


Батько героя цієї статті служив на флотському полігоні. Андрій Абрамович помер у 1989 році. Як розповідали його батьки, Грігорашенко Ігор Андрійович з дитинства мріяв про кар'єру військового. Спочатку хотів стати моряком, як тато, а потім десантником. В результаті після школи юнак вирушив вступати в десантне училище в Рязані. До вступних іспитів він прибув добре підготовленим, скоїв 28 стрибків з парашутом. Але йому не пощастило - не вистачило всього двох сантиметрів зросту. З-за цього Грігорашенко Ігорю Андрійовичу довелося йти в морехідне училище, яке базувалося в Одесі. Після отримання освіти він почав трудову кар'єру на судноремонтному заводі спочатку на посаді слюсаря, а незабаром був переведений судомехаником на теплохід.

На службі в армії

До лав збройних сил Радянського Союзу Ігор був призваний в травні 1986 року. Служив в Одесі, в Іллічівському районному військовому комісаріаті. Потім вирушив на військово-морський флот, отримав звання матроса. Приблизно через рік за зразкову службу Ігор був проведений в старші матроси Чорноморського флоту.


Після закінчення строкової служби продовжив військову освіту у вищому танковому командному училищі в Челябінську. У той час як раз загострилася обстановка в Чеченській республіці. Грігорашенко Ігор Андрійович, біографія якого була пов'язана тільки зі службою в армії, сам виявив бажання вирушити в гарячу точку. Спочатку його перевели в Кабардино-Балкарії. Там Ігор отримав розподіл у військову частину міста Прохолодний. У званні старшого лейтенанта Грігорашенко був командиром мотострілецького взводу, а згодом командиром розвідувальної роти.

Чеченська кампанія

У грудні 1994 року лейтенант Грігорашенко виїхав у відрядження в Моздок. Опинившись в цьому місті, він написав прохання про те, щоб його перевели на передову. Ігор отримав місце в охороні госпітального комплексу, який розташовувався неподалік від президентського палацу в чеченській столиці - в Грозному. В ході боїв за місто танк, яким командував Грігорашенко, був підбитий. Сам герой отримав контузію, на якийсь час він навіть втратив зір. З пораненнями Грігорашенко був доставлений в медсанчастину. Ігор так сильно хотів битися і не бажав залишати свій підрозділ без керівника. Відпочивши всього одні добу, він відмовився від переведення в госпіталь, сказавши, що бажає помститися за своїх, тому відмовився йти з передової. Грігорашенко отримав новий танк.

Друге поранення

Новий танк під керівництвом Грігорашенко знову підбили всього через два дні. Це сталося під час штурму позицій чеченських бойовиків, якими командував невизнаний президент Чеченської республіки Джохара Дудаєва. Ігор знову зумів вижити, поранений дістався до своїх. При цьому зумів винести з палаючої машини механіка-водія і навідника. Танк вдалося загасити, але для того, щоб залишитися в строю, йому потрібен серйозний ремонт. Грігорашенко пересів на третю машину.

Зустріч з Невзоровим

Саме в ці дні офіцер зустрівся з відомим журналістом Олександром Невзоровим, який на той момент був депутатом Державної думи. Невзоров якраз знімав документальний фільм про боях за Грозний, який називався "Пекло". Грігорашенко, який брав участь у Першій чеченській війні, дав йому детальне і ґрунтовне інтерв'ю. Він запам'ятався багатьом глядачам картини, так як у лаконічних і міцних виразах виклав ті причини, за яких воює. Ігор зазначив, що тут б'ється за свою країну, за своїх дітей і свою землю. Він з гордістю заявив, що є спадковим козаком і готовий покласти голову за свою землю. Адже якщо віддати Чечню, то незабаром розпадеться вся Росія, вважав Грігорашенко.

Загибель героя

Грігорашенко Ігор, позивний якого, а точніше дитяче прізвисько - Капитанчик, отримав смертельне поранення вже на наступний день після цього інтерв'ю. По дорозі він потрапив під інтенсивний мінометний обстріл, був доставлений в госпіталь з численними осколковими пораненнями. Через три дні Ігор Андрійович помер на руках у лікарів. Посмертно йому було присвоєно звання старшого лейтенанта. Мужність і сміливість Грігорашенко відзначили не тільки його однополчани, але і командування. Тому він був відзначений військовим керівництвом. Нагороджений орденом Мужності посмертно. Нагороду Грігорашенко отримав за відмінне виконання спеціальних завдань керівництва. Відповідний указ підписав президент Росії. Від козацтва йому був вручений посмертно срібний хрест. Родині героя не тільки допомагали численні знайомі і товариші по службі, але і медійні персони. Наприклад, Юрій Шевчук відправляв гроші його близьким. Музикант з Ігорем зустрівся в Чечні. Грігорашенко став одним з російських символів тієї кампанії. Ємко і точно він відбив все, що відчували і переживали у ті дні багато, хто опинився на лінії фронту. Грігорашенко Ігор Андрійович, нагороди для якого завжди були головним у цьому житті, залишився в пам'яті багатьох, хто служив у Чечні.
Невзоров, закінчивши свій документальний фільм "Пекло", відправив вдові відеокасету. На ній Ігор передає привіт своїм рідним і близьким, повідомляючи, що з ним все в порядку. Вдома у нього залишилася дочка, якій на той момент не виповнилося навіть року. Грігорашенко Ігор Андрійович, могила якого знаходиться в Прохолодному, став одним із найбільш упізнаваних героїв тієї війни.

"Чистилище"

Грігорашенко - не тільки один з персонажів документальної картини "Пекла", але і прототип героя військового фільму "Чистилище", який був знятий в 1997 році. У фільмі персонажа звуть пізнавано - Ігор Григоращенко. Картина присвячена запеклих боїв за корпуси міської лікарні, розташованої в чеченській столиці. На той момент вона була зайнята російськими військами, якими керував полковник Суворов, який втратив око під час чергового обстрілу (його роль виконав Віктор Степанов). У фільмі детально показано події 4 січня 1995 року, коли і отримав смертельне поранення герой нашої статті. В цей день чеченський польовий командир Дукуз Исрапилов (у виконанні Дмитра Нагієва) з загоном оточив лікарню і приступив до масованого штурму. За чеченців билися не тільки місцеві добровольці, але і найманці, які приїхали на війну заробляти гроші. Серед них араби, українські націоналісти і навіть прибалтійські снайперши. Російський загін, який утримував лікарняні корпуси, опинився у важкому становищі. Зв'язок зі штабом повністю відсутня, не було можливості зв'язатися і з іншими підрозділами федеральних сил, які могли б надати підтримку. З-за цього їх обстрілювала своя ж артилерія, не розібравшись, де свої, а де чужі.

Образ в кіно

В "Чистилище" роль Грігорашенко грає Роман Жилкін. Це була його перша робота на великому екрані. Після цього актор відзначився в серіалі "Вулиці розбитих ліхтарів", "Агент національної безпеки", "Чорний ворон", "Ливарний". Також Роман зіграв чимало ролей в повнометражних фільмах, в основному також пов'язаних з військової чи бандитської тематикою. Це драматичний бойовик Сергія Бодрова "Сестри", бойовик Єгора Кончаловського "Антикілер", комедія Володимир Зайкіна "На віражі".

Подвиг Грігорашенко у фільмі

У картині показується, як в ході запеклих боїв за корпусу медичного закладу танк, яким керує лейтенант Григоращенко, потрапляє в оточення ворогів. Причиною цього є розрив правого трака. Всіх, хто знаходився в машині, чеченські бойовики блокували. У той же день танкісти зустрілися з командиром сепаратистів Дукузом Исрапиловим, який запропонував їм, в першу чергу Григоращенко, приєднатися і воювати за сили Чеченської республіки. За це їм обіцяли не тільки зберегти життя, але і щедру платню - близько п'яти тисяч доларів в місяць. На ті часи це були серйозні гроші, причому значно більші, ніж ті, які могли заробити російські солдати. На обдумування цієї пропозиції чеченський командир дав російським військовослужбовцям всього п'ять хвилин. Він намагався схилити відважного і досвідченого танкіста на свою сторону. Таких людей йому явно не вистачало. Исрапилов почав докладно розповідати про безперспективність і низької престижності служби в рядах російської армії. Він сильно принижал роль і значення вітчизняних збройних сил, намагаючись переконати оточуючих у своїй правоті. При цьому Исрапилов напирав на те, що російські війська б'ються фактично на чеченській території, це він воює тут за кожен клаптик землі і неба, а російські солдати - чужинці, які до того ж по півроку не отримують невелику платню.

Смерть у фільмі

Прототип героя нашої статті гине у фільмі страшною смертю. Він категорично відмовляється підкорятися Исрапилову і переходити на бік бойовиків. Причому робить це демонстративно, показуючи свою незалежність. Ті п'ять хвилин, які йому відводять на те, щоб поміркувати про своє майбутнє, він використовує для того, щоб відкрити гарматний вогонь по позиціях бойовиків і забезпечити потужну вогневу підтримку для прориву своїх однополчан, які прагнуть до одного з лікарняних корпусів. У відповідь бойовики відкривають вогонь з гранатометів. Григоращенкова беруть у полон. Прилюдно розпинають на хресті. Так закінчується його славна і безстрашна війна.