Катерина Олексіївна Фурцева – це, мабуть, єдина жінка в нашій країні, яка у 2-й половині 20-го ст. змогла зійти на вершину влади. Дівчина, що народилася у Вищому Волочке, кілька років поспіль була "господинею" Москви, а після займала місця на партійному Олімпі, входячи в склад секретаріату та президії правлячого ЦК КПРС. Чотирнадцять років Катерина Фурцева була главою Міністерства культури СРСР. Чим пояснити таку неймовірну кар'єру звичайної дівчини? Її неабиякими особистими якостями, випадком, удачею або симпатією вождів? Звичайно, все це, без сумніву, було в її житті. Але тим не менш Катерина Олексіївна Фурцева наполегливо пробивала свій шлях у суспільстві, не поощрявшем стрімку кар'єру жінки. І в цьому плані наша героїня є винятком.

Кар'єра ткалі

07121910 р. в Верхньому Волочке, який перебував у той час у Тверській губернії, і народилася Катерина Фурцева. Біографія її була досить непростою. Батько Катерини, Олексій Гаврилович, був звичайним робочим-металістом. В період Першої світової війни його призвали в царську армію, де він і загинув у перших боях. Незважаючи на те, що подальша доля Катерини Фурцевої склалася, на перший погляд, дуже вдало, вона, отримавши в ранньому дитинстві психологічну травму від втрати батька, постійно боялася бути покинутою, залишеної і відкинутої. Ця жінка дуже сильно залежала від друзів і рідних, коханих чоловіків і подруг. Їй було страшно уявити, що вона може залишитися одна. Мати Катерини Фурцевої, Мотрона Миколаївна, заміж більше не вийшла. Вона одна піднімала на ноги доньку та сина. Мотрона Миколаївна була жінкою неписьменною. Однак у своєму місті вона користувалася великим авторитетом.


Здатність до самостійного прийняття рішень і внутрішню силу успадкувала від матері Катерина Фурцева. Біографія її в подальшому склалася саме так завдяки твердим характером, який, можна сказати, передався жінці у спадок. Однак, незважаючи на це, Катерина Олексіївна ретельно приховувала відчуття своєї безпорадності, яке супроводжувало її все життя. Після закінчення семирічки дівчина вступила у фабрично-заводську школу, де здобула професію ткалі. Трудова біографія Катерини Фурцевої почалася з роботи верстата. Згодом за майбутнім міністром культури закріпиться образлива для неї кличка «ткаля». Вищі політичні діячі кожному зручному випадку будуть зарозуміло-презирливо згадувати її початок трудової діяльності. Хоча нічого поганого в цьому немає. Та життєва необхідність в тому, що дівчині довелося рано приступити до праці, викликає не тільки повагу, але і співчуття. Однак зовсім недовго стояла за верстатом Катерина Фурцева. Біографія її різко змінилася після вступу в комсомол. Катерина була спортивної і добре розвинутою дівчиною, що повністю відповідало очікуванням епохи. Це був період, коли Катерина буквально розривалася між бажанням зустріти в житті справжнього чоловіка і ні в чому не поступитися сильній статі.
Протягом шістнадцяти місяців вона працювала секретарем райкому комсомолу в селищі Коренево (сучасна Курська область). Після цього Фурцева отримала нове призначення, і більше в ці краї не поверталася. Краєзнавці запевняють в тому, що особисте життя Катерини Фурцевої в цей період в подальшому ретельно приховувалася майбутнім міністром культури. Це стосується того факту, що 25081931 р. дівчина вийшла заміж за місцевого теслі. Однак через три місяці цей шлюб розпався. Ім'я першого чоловіка Фурцевої краєзнавці тримають в таємниці.

Особисте щастя

Катерина Олексіївна Фурцева була дуже перспективним працівником. Саме тому в 1931 р. її перевели на посаду секретаря міськкому комсомолу р. в Феодосію. Тут, в Коктебелі, прийшло її велике захоплення планерним спортом. І дівчина домоглася рекомендації від обкому партії для проходження навчання на Вищих академічних курсах Аерофлоту. Після цього Фурцева потрапила в Саратов, де стала помічником у начальника політвідділу з питань комсомолу в авіаційному технікумі. Саме тут Катерина зустріла свою першу велику любов. Її обранцем став льотчик Петро Іванович Битків. У тридцяті роки минулого століття пілоти користувалися особливим успіхом у жінок завдяки навколишнього романтичного ореолу. А Петро Битків був цікавим і видатним чоловіком. Він повністю відповідав уявленню про Катерини надійного супутника життя, який би зміг стати для неї справжньою захистом і опорою і дати їй те, чого дівчина була позбавлена раніше. Молоді люди одружилися. У 1936 р. Петро Битків був переведений на роботу в політуправління цивільної авіації. У зв'язку з цим молода сім'я переїхала в Москву. У столиці Фурцева стала працювати інструктором у відділі студентської молоді ЦК комсомолу. Вона успішно справлялася з покладеними на неї обов'язками. І це, незважаючи на те що у неї самої вищої освіти не було студентського життя вона ніколи участі не брала. У 1937 р. Фурцева була направлена на навчання в Інститут тонкої хімічної технології їм. Ломоносова. Однак студенткою Катерина Олексіївна була неважливою. Адже відразу після надходження вона стала активно займатися громадською роботою, обійнявши посаду секретаря партійного комітету інституту. Звичайно, диплом про вищу освіту вона отримала. Видали їй його в 1941 році, напередодні війни. Саме тому почати працювати за отриманою спеціальністю Катерині Олексіївні не вдалося.

Розпад сім'ї

Початок війни з фашистською Німеччиною стало для жінки трагічним подвійно. Чоловік Катерини Фурцевої відправився на фронт, а потім оголосив, що йде з сім'ї. Разом вони не жили, хоча саме в цей час у них з'явився на світ довгоочікувана дитина. Катерина Олексіївна завжди мріяла мати дітей. Однак завагітніти вона змогла тільки після одинадцяти років подружнього життя. Як і багато історичні факти про Катерині Фурцевої, що стосуються її біографії, народження дитини обросло міфами і чутками. Ходили, наприклад, розмови про те, що батьком дівчинки був зовсім не Петро Битків. Саме тому ображений чоловік і залишив сім'ю. Однак мають місце й інші версії. Петро Іванович, будучи молодим і видатним чоловіком, зустрів на фронті іншу жінку. Він закохався в неї і завів нову сім'ю. Варто сказати, що такий варіант розвитку подій більш схожий на правду. Адже від Світлани Битків ніколи не відмовлявся. Навпаки, дочка Катерини Фурцевої тепло відгукувалася про нього. Вона говорила про те, що до кінця свого життя Петро Іванович не втрачав до неї батьківських почуттів.

Народження доньки

Невдала особисте життя Катерини Фурцевої залишила в її душі глибокий шрам. Забути свого чоловіка жінка не могла. Залишившись одна і боячись невизначеності і самотності, Фурцева готова була в якийсь момент відмовитися від дитини. Але її всіляко підтримувала мати, яка стала для неї в ці важкі часи справжньою опорою. Ще під час вагітності Фурцева була евакуйована в Куйбишев (нинішня Самара). У цьому місті знаходилися основні іноземні посольства і наркомати. Пологи пройшли успішно. Катерина Олексіївна записала дочку на своє прізвище. Проте в Куйбишеві Фурцева прожила недовго. Її, партійного працівника, викликали в Москву.

Пам'ятні роки

Незважаючи на важкий військовий 1942 р., він для Катерини Фурцевої став вельми знаменним. Крім народження дочки, вона отримала нове призначення. На зростаючого і вельми перспективного молодого працівника звернув увагу Петро Володимирович Богуславський, який займав пост першого секретаря Фрунзенського райкому партії. Він і запропонував Катерині Олексіївні увійти до складу його апарату. З цього і почалася вельми успішна партійна кар'єра жінки, яка через деякий час привела його на вершину влади. І цілком ймовірно, що бурхливий початок партійної кар'єри допомогло Фурцевої пережити особисту драму. З Петром Володимировичем Богуславським у Катерини Олексіївни склалися особливі стосунки. Перший секретар райкому високо оцінив її не тільки ділові, але і жіночі якості. Молода Фурцева була хороша собою. Багатьох чоловіків приваблювала її яскравість, струнка фігура і бурхливий темперамент. Які склалися особисті відносини Петра Володимировича і Катерини Олексіївни, достеменно невідомо. Такими історіями не діляться навіть з найближчими людьми.

Пост першого секретаря

Основні правила досягнення успіху в ролі партійного працівника були засвоєні Катериною Олексіївною досить швидко. Незабаром Фурцева змінила Петра Володимировича на його посаді. Вона стала хазяйкою цілої столичного району. Для того щоб довести право називатися першим секретарем райкому, Фурцева засвоїла багато манери і звички чоловіків-керівників. Їй довелося навчитися не бентежитися від непристойних жартів і не соромитись в чоловічому колективі. Крім того, вона могла у разі необхідності послати людину по матінці і пристойно випити. Однак Фурцева ніколи не забувала про те, що вона дуже приваблива жінка. І це давало їй інші засоби впливу на чоловіків. Катерина Олексіївна відрізнялася вимогливістю, зібраністю і чудовою працездатністю. Крім того, вона завжди виконувала свої обіцянки. Високо цінувалася і її талант організовувати масові заходи. І не важливо, яку вони мали спрямованість. Мова могла йти про «чистку» апарату районної від людей, які приїхали в Москву з Північної столиці, що було потрібно в розпал «ленінградського справи», чи про забезпечення похмурого «справи лікарів». Катерина Олексіївна завжди успішно випереджала своїх колег-секретарів.

Просування по кар'єрних сходах

Великі зміни в біографії Фурцевої відбулися в той період, коли Сталін висунув на посаду керівника Москви Хрущова. Одним з секретарів міськкому Микита Сергійович захотів призначити жінку. Вибір припав на ділову і енергійну Фурцеву. Звісно, кар'єра жінки в партійному апараті просувалася «зі скрипом». Існувала думка про те, що з покладеними на плечі такого працівника обов'язками можуть впоратися тільки чоловіки. Сам Сталін під час своєї розмови з керівником нафтової промисловості СРСР М. К. Байбаковим висловив думку про те, що наркому насамперед потрібні бичачі нерви, а також оптимізм. Однак першого Катерині Фурцевої явно не вистачало, так як вона була надто емоційною людиною.

На чолі Москви

Через рік після смерті Сталіна, 26051954 р., Фурцева була призначена першим секретарем московського комітету партії. До цього моменту настільки велику партійну організацію не очолювала жодна жінка. Таким чином, Катерина Олексіївна увійшла в роль повноправною "господині" великого міста. Ніяких особистих стосунків між Фурцевої і Хрущовим не було. Глава держави зберігав вірність дружині, і з дамами у нього були тільки ділові стосунки. Крім того, питав з усіх Хрущов однаково, не роблячи нікому винятків.

Заміжжя

Звичайно, чудову кар'єру зробила Катерина Фурцева. Сім'я їй, тим не менш, все ж була необхідна. Жінка не покидала надії на зустріч з сильним і впевненим у собі чоловіком. І нарешті вона знайшла особисте щастя. Працюючи в партійному апараті столиці, Катерина Олексіївна закохалася в Миколи Павловича Фирюбина – свого колегу-секретаря. Він був старший за неї на два роки і перебував у законному шлюбі. Роман Фирюбина і Фурцевої став у столиці предметом пересудів. Це був час, коли розлучення не заохочувалися суспільством, а жінці була відведена роль самовідданої матері і дружини. Поняття «коханка» викликало негативні емоції. Саме тому Микола Павлович Фирюбин не квапився йти з сім'ї. Проте через деякий час вони стали жити разом. Варто сказати про те, що нового члена сім'ї падчерка і теща зустріли вкрай недоброзичливо. Це була ревнощі Мотрони Миколаївни та Світлани, які не хотіли ні з ким ділити близької їм людини.

Призначення чоловіка

Велика політика не дозволила Фурцевої насолоджуватися сімейним щастям. В січні 1954 р. Миколи Фирюбина призначили послом до Чехословаччини. Людини на цій посаді, як правило, супроводжує дружина, яка бере участь у роботі представництва. На її плечі покладається обов'язок в організації прийомів і налагодженні дружніх відносин з дипломатами інших держав. Однак жертвувати своєю кар'єрою Катерина Олексіївна не стала. Їй було мало відчувати себе просто дружиною, і з чоловіком в Прагу вона не поїхала. ЦК партії прийняв до уваги цю ситуацію і дозволив Фирюбину перебувати в Чехословаччині одному. Звичайно, тривалі розлуки не приносять користь шлюбу. Фурцева не хотіла, щоб Фирюбин залишав країну надовго, проте відмовитися від призначення послом було неможливо.

Вершина влади

Особливу роль у житті Фурцевої зіграв 20-й з'їзд партії. Його рішенням Катерина Олексіївна була піднята на вершину влади. За рекомендацією Хрущова вона була призначена секретарем ЦК і увійшла в список кандидатів у члени президії. Нова посада була досить вагомою в країні. Без згоди секретаріату ЦК не могла нічого зробити жодне відомство чи міністерство. Микита Сергійович вважав Катерину Олексіївну «своєю людиною». Це дозволило їй 29061957 р. стати членом президії ЦК КПРС. Призначення це було дуже гучне. Варто сказати про те, що подібного в історії СРСР ще не траплялося ніколи, а наступна жінка зайняла подібний пост лише при Горбачові. Хрущов зробив Фурцевої цінний подарунок. Він повернув на батьківщину її чоловіка, призначивши його заступником міністра закордонних справ.

Розтин вен

На вершині влади Катерина Олексіївна Фурцева була всього три роки. 04051960 р. Хрущов несподівано для всіх прибрав зі списку секретаріату кілька людей. Серед них була і Катерина Олексіївна. Що ж послужило причиною зміни списків вищого ешелону державної влади? Вважають, що це справа рук чекістів. Вони вели записи вільних розмов секретарів ЦК в кімнатах відпочинку. Ніякої крамоли в їх промовах не було. Однак вони дозволяли собі критично підходити до поведінки Микити Сергійовича. Проте є й інше пояснення даного факту. У характері Хрущова було підняти вподобаного йому людини до запаморочливих висот, а потім, розчарувавшись у ньому, з легкістю розпрощатися з недавнім улюбленцем і почати просувати кого-небудь іншого. Ще трохи більше року Фурцева продовжувала залишатися представником вищого ешелону влади. Однак 21-й з'їзд до складу президії її вже не включив. Даний факт став для Катерини Олексіївни страшним ударом. І жінка навіть намагалася покінчити з собою. В той же день, коли вона побувала на засіданні 21-го з'їзду, Фурцева прийшла додому, лягла у ванну і перерізала собі вени. Проте в той момент помирати вона зовсім і не збиралася. Цей факт підтверджується тим, що Катерина Олексіївна не скасувала зустріч зі своєю подругою. Саме на неї Фурцева і поклала роль ангела-спасителя. Подруга зробила все можливе. Катерину Олексіївну врятували. Однак цей «крик душі» не викликав ніякої реакції у Хрущова. Вже на наступний день після того, що сталося, він пояснив на розширеному засіданні ЦК, що не варто на цю спробу відходу з життя навіть звертати уваги. Ці слова були передані Фурцевої. І вона замкнулася в собі і стала багато пити. Цей факт підтвердили подруги Катерини Фурцевої, однією з яких була Людмила Зикіна.

Пост міністра

Через місяць прийшло повідомлення про нове призначення Фурцевої. Міністр культури СРСР тут же отримала прізвисько, яке стало надбанням всієї країни, – Катерина Велика. В її команду входили десятки тисяч працівників світу мистецтва, які займають посади в Москві і Підмосков'ї. І ще своєї «армією» вона вважала 3-4 мільйони рядових культоргів по всій території Радянського Союзу, вчених-музейників, службовців кіностудій, театрів і т. д. Міністр культури Катерина Олексіївна Фурцева була практично єдиною людиною з керівництва СРСР, який був щиро зацікавлений у культурному обміні між країнами. За її ініціативою наші майстри їздили на закордонні гастролі, а Радянський Союз відвідували іноземні артисти, співаки і музиканти. Привозили в нашу країну і виставки кращих світових музеїв. Міністр культури СРСР мав неабияку владу. Однак кожне прийняте рішення могло нести в собі небезпеку для кар'єри. Цьому сприяла та ідеологічна ситуація, яка склалася в країні. Вона супроводжувалася атмосферою заборон і ставила хрест на тому, що здавалося комусь якимось відхиленням від генеральної лінії партії. В інтересах Фурцевої було, скоріше, не дати добро, ніж дозволити. Адже за вдало поставлений спектакль або знятий фільм похвали діставалися артистам і режисерові. За допущені «помилки» відповідати потрібно було саме їй. Однак Фурцева йшла часом всупереч цензурі і брала всю відповідальність на себе. Крім існуючих партійних установок, часто вона керувалася особистими антипатіями і симпатіями.

Смерть матері

Кончина Мотрони Миколаївни в 1972 р. стала справжньою трагедією для Фурцевої. Вона багато в чому залежала від матері і потребувала її схвалення. Подруги Катерини Фурцевої чудово знали, що на душі у неї дуже неспокійно. Вона скаржилася на те, що нікому не потрібна і що її ніхто не розуміє. Наскільки ці закиди були справедливі? Чоловік Катерини Олексіївни, Микола Павлович, нічого про своїх відносинах з дружиною не розповідав.

Закінчення кар'єри

Будучи на посаді міністра культури, Фурцева вирішила зайнятися будівництвом власної дачі. При цьому вона попросила допомоги в підпорядкованих їй установах. Але хтось із присвячених цього питання написав на міністра донос. У ньому говорилося про те, що Фурцева, порушивши партійну і державну етику, купила у Великого театру за пільговими цінами будівельні матеріали. Катерині Олексіївні довелося здати дачу державі. Натомість вона отримала компенсацію в 25 тис. рублів. Проте керівництво країни вирішило відправити Фурцеву на пенсію. Але в розмові зі своєю подругою вона висловила твердий намір померти, будучи міністром. Так воно і сталося. Як померла Катерина Фурцева? Це сталося в той день, коли їй стало відомо про призначення пенсії і про те, що Микола Павлович йде до іншої жінки. Такого подвійного удару Катерина Олексіївна витримати не змогла. Адже попереду її чекала тужлива життя самотньої пенсіонерки. Це виявилося для неї самим страшним. Офіційно смерть Катерини Фурцевої сталася від гострої серцевої недостатності. Сталося це 24101974 р. Проте незабаром Москва наповнилася чутками, що друга спроба суїциду їй все ж вдалося. За неофіційними даними, Фурцева отруїлася ціаністим калієм. На похороні Катерини Олексіївни був її перший чоловік – Петро Іванович Битків. Тоді ж він сказав дочці Світлані про те, що все життя любив тільки її мати. До речі, він зовсім ненадовго пережив свою першу дружину. Фирюбин ж зійшовся з Клеопатрою Гоголєвою, вдовою колишнього партійного секретаря московського обкому. Де похована Катерина Олексіївна Фурцева? На Новодівичому кладовищі в Москві. Її могила знаходиться в 14-му ряду на 3-му ділянці. Поруч з нею спочиває і її донька Світлана, яка померла в 2005 р. На цьому похованні встановили сімейний пам'ятник. Його авторами є архітектор М. О. Барщ і скульптор П. Е. Кербель. Цей меморіал являє собою чотири вертикальні стели, виконані з світлого мармуру. Одна з його бічних граней має форму арфи. У верхній частині меморіалу знаходиться рельєфне зображення, на якому сама Катерина Фурцева. Роки життя покійних не вказані. На пам'ятнику викарбувані лише імена.