Надія Теффі – перша і найкраща гумористка початку XX століття, визнана «королевою гумору». Хто вона така і чим так чіпляє читача? Гумор Надії Теффі – це не безглузде хихикання "в тряпочку", а дуже тонка інтелектуальна сатира, побудована на власних спостереженнях і життєвих ситуаціях, знайомих кожному. З часом гумористичний характер оповіді набридає Надії. І тепер її твори сповнені філософського змісту. Оповідання «Свої і чужі» Теффі, короткий зміст якого ми розглянемо нижче, вважається блискучою ілюстрацією стосунків між найріднішими і важливими людьми в нашому житті.

Знайомство з автором

Теффі – це псевдонім Надії Олександрівни Лохвицькій, російської письменниці, поетеси, перекладачки і мемуаристики. Публіка знає її знаменитим розповідями «Демонічна жінка» і «Кефер». Про біографії жінки поговоримо більш докладно.

Коротка біографія

Надія Лохвицька народилася в прекрасному місті на Неві в сім'ї адвоката. Освіта дівчинка отримала в гімназії на Ливарному проспекті. Після заміжжя жила під Могилевом. Публікуватися поетеса почала з 1901 року. Вона славилася своїм підвішеним язиком і вмінням доречно пожартувати, була постійним співробітником журналу «Сатирикон». З першим чоловіком Владиславом Бучинським вона виховала троє дітей – дві дівчинки і хлопчика. Після розставання подружжя письменниця переїхала в Санкт-Петербург, де ще ширше розгорнула свою літературну діяльність.

Про псевдонім

Письменниця не хотіла підписувати свої розповіді справжнім ім'ям. При цьому ховатися за чоловічим їй також не хотілося, хоча це було досить популярною практикою. Автор вирішила заплутати своїх читачів, вибравши щось незрозуміле. Вона згадала ім'я одного дурня – Стеффі, вирішивши використати його псевдонім, відкинувши тільки першу букву. Одного разу під час інтерв'ю журналіст запитав про поетесу походження псевдоніма, додавши при цьому той факт, що це ім'я зустрічається в оповіданнях Кіплінга. Почувши таку версію, Надія Теффі покірно погодилася. Інші дослідники творчості письменниці стверджують, що вибір псевдоніма був частиною містичної літературної гри, яку Надія Лохвицька дуже любила. Хтось стверджує, що «Теффі» - всього лише модифікація імені Стефан. Також існує версія, що Надія Лохвицька взяла псевдонім, так як її сестра Мірра Лохвицька друкувалася під справжнім прізвищем. Її, до речі, називали «російської Сафо».

Мініатюри

Мініатюри були улюбленим жанром письменниці. Короткі оповідання, повні гумору, сатири і проникливості, стали візитною карткою поетеси. Можливо, такий стиль розповіді сподобався їй після тривалої роботи в журналах, де вимагалося писати коротко, але яскраво.

«Свої і чужі»: короткий зміст

Мініатюра відомої російської письменниці розповідає про те, що всі люди ділять оточуючих людей на «своїх» і «чужих». Перші - це ті, про яких відомо все: починаючи від віку і закінчуючи матеріальним становищем. Ці ж дані невідомі про «чужих». Якщо трапитися ситуація, що все це стане відомо, «чужий» відразу перейде в розряд «своїх». Так стверджує Теффі.
«Свої і чужі», короткий зміст якого ми розглядаємо, підносить читачеві теза про те, що любов близьких може бути гірше, ніж почуття сторонніх людей. Цього твердження наводиться ряд доказів. Людина, у якої багато «своїх», знає про себе більше поганого. Він більше страждає, йому важче жити на світі, говорить читачеві Надія Теффі («Свої і чужі»). Короткий зміст ("Брифли") показує, що центральне питання твори наступний: чому чужі люди в горі можуть бути добрішими і співчутливіша, ніж самі близькі та рідні? Цю тему письменниця обігрує в дусі іронії і знущань. Однак питання до болю знайомий кожному. Хочете відчути всю розжарених відносин між рідними людьми? Читайте «Свої і чужі» Теффі. Короткий зміст розповіді повно розумних думок, над якими варто задуматися. Можливо, відносини так складні, оскільки «свої» завжди кажуть правду, а «чужі» трохи брешуть. І така солодка брехня куди приємніше гірких слів від рідних людей. Невже людині так важко приймати істину? Говорячи про оповідання «Свої і чужі» Теффі, короткий зміст необхідно детально проаналізувати. Воно має опис двох цікавих випадків. Перший стався у вагоні, коли один пасажир накричав на іншого за невихованість і байдужість до інших. Це другий мандрівник з обуренням відповів: «Бачите мене перший раз в житті, а кричите, як рідний брат». Другий цікавий випадок стосується дружини, яка розповідала про свого чоловіка. Вона сказала так: «Такий у мене чоловік ввічливий, приємний і ввічливий, як ніби чужий! А адже ми одружені 4 роки!».

Цікаві факти

Шанувальником творчості Надії Теффі був сам Микола II. На честь поетеси також були названі цукерки («Теффі»). У 1920-роках, коли в творчості письменниці стали описуватися негативні моменти емігрантського життя, її збірники стали піратськими. Це закінчилося тоді, коли вона виступила з публічним звинуваченням.
Закриття газети «Русское слово», в якій вона працювала, спричинило за собою ланцюг цікавих подій: Надія Теффі відправляється в Київ і Одесу, потім потрапляє в Туреччину, Париж і Німеччину. У 1920 році письменниці вийшла заміж за Павла Тикстона. Вона відкрила в Німеччині свій літературний салон. Оповідання «Свої і чужі» Теффі, короткий зміст якого ми розглянули, - це перлина російської літератури, як і інші твори Надії. Слід збирати їх і дбайливо зберігати в глибинах своєї душі, шукаючи відповіді на «вічні» запитання. Що хотіла донести Н. Теффі? «Чужі», короткий зміст якого ми дізналися, говорить про те, що варто бути уважнішими до рідних. Не потрібно поранити їх істиною, якщо вона так болюча.