«Сім-сім відкрийся» – це вираз з розряду заклинань, яким люди здавна надавали магічний сенс. Вимовляючи їх, вони безпосередньо зверталися до об'єкта магічного впливу у формі імперативу. Це могли бути вимоги, накази, прохання, благання, спонукання, заборони, погрози, попередження. Вживання «сім-сім» особливо широко відомо як наказ, яке застосовувалося в казці.
Ключ до скарбів
Сюжет казки «Алі-Баба і сорок розбійників» побудований навколо багатств, які були замкнені в печері. Для того щоб проникнути в неї, необхідно було вимовити заклинання: «сім-Сім відкрийся!». Без нього доступ до скарбів був неможливий. Щоб приховати печеру, треба було сказати: «сім-Сім, зачинися!». У такому вигляді зазначене заклинання присутня в перекладі «Тисячі і однієї ночі» Михайла Олександровича Сальє. Це була видатна робота, яка є єдиним повним перекладом цього пам'ятника арабської культури, здійсненим з оригіналу на українську мову. Перший том казок випустило видавництво «Академія» в 1929 році, а восьмий, останній, вийшов у 1939-м.
Що стосується тлумачення «сім-сім», то це арабське слово, яке позначає не що інше як рослина кунжут. Існує версія про те, що автор східної казки використовував асоціацію звуку распахивающейся печери з тріском коробочки з насінням кунжуту, лопающейся від стиглості. Щоб розібратися в значенні «сім-сім», варто звернутися до іншого варіанту написання досліджуваної лексеми.
Французький варіант
Потрібно зазначити, що у французькому варіанті казки розглянуте заклинання звучить дещо інакше – «Сезам, відкрийся!». Але значення «сім-сім» та «сезам» повністю збігаються. Друге слово – це загальноприйнята назва кунжуту в західноєвропейських мовах. Відповідно з сюжетом казки брат Алі-Баби, поникнув в печеру, вийти з неї не може, він плутає сезам з назвами насіння інших рослин. Автором цього перекладу є Антуан Галлан. Він був французьким сходознавцем, антикваром, перекладачем 17-18 ст. Прославився тим, що першим в Європі переклав книгу «Тисяча і одна ніч». Життя його була тісно пов'язана зі сходом. Він служив особистим секретарем і бібліотекарем маркіза Нуантеля, який був призначений французьким послом у Стамбулі при дворі Мехмета IV. Він побував у багатьох східних країнах, вивчав: арабська, турецька, перська мови.
Після повернення він став антикваром короля Людовика XIV. До самого кінця життя, в числі іншого, займався перекладами східних казок. Перше видання «Тисячі і однієї ночі», що вийшло в 1704 році, мала великий успіх. Довгий час переклад Галлана приймався за зразок. Протягом 18 століття він набув поширення у більшості країн Європи, був визнаний на Сході і став матеріалом для численних наслідувань і пародій. Треба відзначити, що версія Галлана – найвідоміша з версій казки про Алі-Бабу і розбійників. Продовжуючи розгляд значення «сім-сім», варто згадати і про рослину кунжут, з яким безпосередньо пов'язане досліджуване слово.
Зв'язок кунжуту з багатством
Насіння цієї рослини відомі з давніх часів. Вони згадуються ще у працях Авіценни – середньовічного перського вченого, філософа і лікаря (10-11 ст.). Спеції мали велике значення і в кулінарії, і в медичній сфері. Коробочки, в яких дозрівають насіння цієї олійної культури, дійшовши до кондиції, розкриваються, видаючи характерний тріск. На думку автора казки, двері, ведуча в заповітне підземелля з незліченними багатствами, накопиченими розбійниками за довгі роки, відривалася з схожим звуком.
Sesamun indicum, або кунжут індійський, – така наукова назва рослини. Тому розбійники й вимовляли заклинання: «Сезам, відкрийся (або зачинися)». Такий варіант використовується у французькому (як вже сказано вище), а також у німецькому, англійському перекладах.
На сході вживалось таке найменування кунжуту, як «сім-сім». Саме в які перебувають там країнах описувана культура користувалася великою популярністю. Її корисні властивості були вперше відкриті стародавніми східними вченими. Тому, на думку дослідників, вибір цього «чарівного» рослини в якості «ключа» до багатства був невипадковим. Вони відзначають, що подібний мотив використання чарівних слів «сім-Сім, відкрийся!», який дає доступ всередину гори, поширений у багатьох народів.
Раннефеодальное держава
На закінчення потрібно сказати і ще про одному значенні «сім-сім». На території Чечні в 14-15 століттях існувало державне утворення або історична область під назвою Симсир (в районі Ічкерії). Інше її назва - Симсим. Згадка про неї є у двох джерелах. Один з них відноситься до початку, а інший – до середини 15 століття. Записи пов'язані з походом Тамерлана на Золоту Орду, здійсненим в кінці 14 століття. Деякі з сучасних дослідників вважають, що Симсим (Симсир) – це раннефеодальное общечеченское держава. Вони проводять аналогію найменування цієї держави (можливо, князівства) з перебувають в Чечні населеним пунктом – Симсир.
