Багатогранність країни з історією, що будується в основному на багатовіковому протистоянні корінного населення – берберів – і завойовників, відбивається і на жителів Марокко. Одноманітний релігійний склад, але при цьому мовну відмінність представляє населення Марокко. Крім того, заселені території нерівномірно, що тільки сприяє різноманіттю населення.

Коротка історія країни

Держава отримала незалежність лише у другій половині двадцятого століття. До 1956 року Марокко перебувало під владою то Іспанії, Франції, входило до складу кількох арабських держав. На цих землях у різний час існували держави альморавідов, альмохадів, алаутов, ідрісідів, правили династії Марінідів і Ваттасидов, Саадитов.


В Античну епоху узбережжі було важливим перевалочним пунктом і торговим майданчиком, а трохи пізніше території номінально перебували під владою Римської імперії. У той же час у північній частині сучасної держави почало активно розвиватися землеробство, були побудовані великі міста: Баназа, Салі, Волюбіліс. Населення Марокко, яке тоді складали переважно кочові племена, було мало піддається впливу імперії, хоч і номінально підпорядковувалася Риму. Сьогодні держава є головним союзником США, що не входять у військовий альянс. Дипломатичні відносини з Росією характеризуються товарообігом, що перевищує 2 млрд доларів США (станом на 2010 рік). Крім того, російські громадяни можуть прибувати в Марокко без необхідності отримувати візу.

Динаміка чисельності населення

Історія, яка бере свій початок від доісторичних часів, відрізняє Марокко. Чисельність населення, яке проживає на території сучасної держави, в 150 році нашої ери становила мільйон чоловік. Після Великого переселення народів кількість жителів зменшилася з 3 млн в 300 році до 2 млн 500-м. Практично до середини сімнадцятого століття населення країни Марокко знаходилося в межах чисельності від 27 до 42 млн осіб. Активне зростання чисельності жителів почався в двадцятому столітті і триває досі. У 1900 році населення Марокко налічувало 51 млн жителів, а до початку шістдесятих кількість марокканців збільшилася в два рази. На початок двадцять першого століття було зафіксовано 301 млн мешканців. За останніми актуальним даними (на 2016 рік), населення Марокко становить 35 млн осіб.

Статево-вікова структура Марокко

Число працездатних громадян Марокко становить 232 млн осіб, що у відсотковому співвідношенні дорівнює 661 %. Частка марокканців пенсійного віку налічує всього 61 % (21 млн осіб), дітей до 15 років включно нараховується 97 млн (278 %). Кількість чоловіків і жінок приблизно однаково, співвідношення між статями становить відповідно 49 % та 51 %.

Коефіцієнти соціального навантаження на суспільство

Таке співвідношення дає відносно високий відсоток загальної соціальної навантаження. Так, кожен працевлаштований людина в Марокко повинен забезпечити виробництво в півтора рази більшої кількості товарів і послуг, ніж потрібно для нього самого.
Коефіцієнт дитячої навантаження (потенційного заміщення) дорівнює 421 %, що забезпечує прогресивний тип статево-вікової піраміди і молодість населення. Коефіцієнт пенсійного навантаження, який розраховується як відношення чисельності населення вище працездатного населення до працевлаштованим громадянам, в Марокко складає 92 %.

Очікувана тривалість життя та грамотність

Очікувана тривалість життя громадян (при народженні) становить 759 року. Всього 72 % дорослого населення вміють читати і писати, при цьому рівень грамотності представників сильної статі становить 827 %, слабкого – 625 %. Молоді люди (від 15 до 24 років) більш грамотними. Серед молоді рівень грамотності дорівнює 951 %.

Щільність населення і характер заселення Марокко

Враховуючи чисельність населення (35 млн марокканців) і площа держави (4465 тис. км 2 без урахування Західної Сахари або 7108 тис. км 2 якщо включати до складу Марокко спірну територію), розраховують щільність населення Марокко. Показник складає 70 чоловік на квадратний кілометр, що ставить державу в один ряд, приміром, з Іраком, Болгарією, Україною, Кенією та Камбоджею. Більша частина населення країни зосереджена на півночі і заході держави, практично безлюдними залишаються південно-східні райони, де щільність жителів ледь доходить до 1-2 чоловік на квадратний кілометр. Половина марокканців проживає в містах, найбільшими з яких є:

Касабланка – найбільш густонаселений місто і найбільший порт. В агломерації проживають майже 10 % населення держави.

Рабат – культурний та індустріальний центр Марокко. Чисельність міського населення складає 16 млн осіб.

Марракеш – імперське місто, четвертий за величиною в Марокко.

Фес – найстаріший з імперських міст, найбільший центр культури і освіти на півночі Африки.

Кількість муніципальних утворень з чисельністю населення від 10 до 100 тис. осіб швидко збільшується в Марокко. Заняття населення залежать від території розселення. У містах багато хто зайняті у сфері послуг (загалом 45 % населення), в сільських районах займаються вирощуванням зерна та інших культур, цитрусових, фруктів. В аграрному секторі зайнято близько 40 % марокканців.

Етнічний склад Марокко

Марокко - це третя за чисельністю населення арабська країна в світі. Більшу частину жителів (60 %) складають араби, також в країні проживає 40 % берберів - нащадків корінного населення. Невеликий відсоток складають європейці (переважно французи, іспанці, португальці) і євреї.

Релігійний склад населення

Марокко проголошує іслам державною релігією, яку сповідують 987 % населення. Невелика частина жителів є прихильниками християнства (11 %) або іудаїзму (02 %). Дотримання правил ісламу контролюється королем, а самі релігійні приписи не можуть бути об'єктами конституційних реформ. Населення Марокко досить релігійно, але дотримується не всі релігійні приписи. Наприклад, велика частина населення дотримується Рамадан, але не відмовляється від алкоголю (в тому числі під час посту). До речі, послаблення антиалкогольної політики, закріпленої на законодавчому рівні, вимагають багато іноземці, які постійно проживають на території Марокко.

Мовна приналежність марокканців

Населення Марокко говорить на двох офіційних мовах – арабському літературному одному з берберських діалектів (носіїв мови налічується від 15 до 18 мільйонів, тобто 50-65 % населення). Марокканський діалект арабської є розмовним. Крім того, поширена французька – досить престижний мова, другий для багатьох громадян держави. Французький широко використовується в торгівлі, уряді, освіту. У північних регіонах і в околицях Феса багато говорять іспанською, а в якості другої іноземної все більша кількість молодих людей обирають англійську.