Факти з біографії
Майкл Джонсон народився 13 вересня 1967 року в місті Далласі (штат Техас, США). Він був наймолодшим з п'яти дітей у сім'ї. Його батько був простим водієм вантажівки, а мама – вчителькою у місцевій школі. У дитинстві Майкл Джонсон носив великі окуляри в чорній оправі, відвідував додаткові заняття для обдарованих дітей та мріяв стати архітектором. Його дражнили "ботаніком" і принижували за те, що він уникав командних видів спорту. Але в бігових дисциплінах на короткі і середні дистанції йому не було рівних не тільки серед однолітків, але і серед старших бігунів.Перші кроки у великий спорт
Після чергової виграної двухсотметровки на районних змаганнях Майкл попався на очі легендарному тренеру Клайду Харту, який оцінив його інтелект, характер і працьовитість. Так почалися вже серйозні тренування і навчання у вищій школі в Бейлоре. У 1986 році Майкл Джонсон у бігу на 200 метрів встановив національний рекорд серед вищих шкіл – 2041 секунди. Це давало йому право виступати на Олімпійських іграх у Сеулі 1988 року, але через травму довелося пропустити це грандіозна подія.
Спортивні досягнення
У 1990 році Майкл Джонсон закінчив з відзнакою університет в Бейлоре і виграв 200-метрівку (2054 секунди) на Іграх доброї волі в Сіетлі (США). У наступному році він здобув перемогу на своєму першому чемпіонаті світу з легкої атлетики все на тій же дистанції – 200 метрів (2001 секунди) в Токіо (Японія). І ось настала друга Олімпіада в кар'єрі Майкла – 1992 рік, Барселона (Іспанія). Але і тут не обійшлося без пригод. Отримавши харчове отруєння, Майкл Джонсон не зміг завершити змагання у своїй коронній на той момент 200-метрівці. Але встигнувши одужати і набратися сил, Майкл все ж взяв олімпійське золото в естафеті 4х400 метрів. У 1993 році, після виграшу 400-метровій дистанції, на національній першості в Юджині Майкл відправився на черговий чемпіонат світу в Штутгарт (Німеччина). Там він знову отримав золото на 400-метрівці (4365 сек) і в естафеті чотири по чотириста метрів. Майкл Джонсон з командою встановили світовий рекорд – 2 хвилини 5429 секунди. Причому спортсмен на своєму переможному колі в цій естафеті показав найкращий результат за всю історію бігу на одне коло по стадіону – 4294 секунди! Нікому в історії такого не вдавалося. У 1994 році він виграв всі свої старти на 400-метрівці. Встановив навіть свій особистий рекорд на 100 метрів – 1009 секунди. Після виграшу Ігор доброї волі в Санкт-Петербурзі на 200 метрів і в естафеті 4х400 метрів був удостоєний премії Джессі Оуенса (двічі у своїй кар'єрі).Сезон 1995 року був сповнений чергових досягнень. Вигравши всі медалі на 2004004х400 метрів на національному чемпіонаті в Сакраменто, Майкл Джонсон, повторивши те ж саме і на чемпіонаті світу в Гетеборзі (Швеція), вже наближався до світових рекордів на цих дистанціях. На двохсотметрівці Майклу швидкості трохи не вистачило, він пробіг за 1979 секунди (світове досягнення - 1972 секунди – на той час було встановлено італійцем П'єтро Меннеа у Мехіко в 1979 році). До рекорду на 400 метрів також залишалося небагато – всього 1 десяту секунди. Майкл Джонсон, спринтер з незвичайною технікою, пробіг їх за 4339 секунди (світовий рекорд на цій дистанції був у земляка із США, Батча Рейнольдса, – 4329 секунди). І ось легендарні Олімпійські ігри 1996 року на батьківщині - в Атланті, США.
