Значення слова "челядь"
Як правило, виділяють два значення терміна "челядь":Початковий сенс
У давні часи словом челядь називали членів родини, дітей, які підкорялися волі головного патріарха - свого батька. З часом до складу таких сімейних громад стали входити полонені раби, різного роду прислуга, боржники і т. д. Потім, через багато років челяддю стали називати людей, які наглядали за господарством державних правителів, бояр та інших впливових особистостей.Холоп і челядь - це одне і те ж?
І ось ми дісталися до теми, яка хвилює багатьох людей. Коли намагаєшся дати повну і розгорнуту відповідь на питання про те, що таке челядь, визначення слова сформулювати, то як би не намагався, але все одно наштовхнешся на порівняння з поняттям "холоп". Багато людей помилково плутають два цих слова, припускаючи, що вони мають один і той же зміст. Як вже говорилося раніше, слово "челядь" має більш широке поняття, ніж "холоп" або "раб", незважаючи на те, що двох останніх через деякий час стали іменувати "челядин повний". Згідно з ієрархічним строю, всякий холоп був челядином, але не всякий челядин був холопом.До челяді відносяться:
Де жила челядь?
Цій темі теж варто приділити увагу, щоб дати повну і розгорнуту відповідь на питання про те, челядь - це що таке. У кожному місті, населеному челяддю, зосереджувалась управління навколишніх земель, що перебували під контролем князя. На цих землях перебували й так звані князівські села. Наприклад, село Ольжичі належало княгині Ользі, село Берестовичи - князю Володимиру, Ракома - князю Ярославу і т. д. Князі або брали під свій контроль вільні території і угіддя, або відбирали землі у громад, перетворюючи жителів у своїх робітників. В цих містах і селах державні правителі київської Русі саджали на землю своїх полонених - холопів.У часи Володимира і Ярослава в захоплених селах перебували князівські хороми, в яких жила прислуга, яка обіймала високу посаду, старости, рядовичі, холопи, смерди та інші. У дворі перебував хлів, пташник, обори та інші споруди. На луках паслася худоба і коні, на яких стояло князівське «пляма» – клеймо. Вони перебували під наглядом старост, конюхів і сільських тиунов. Випасом все це звірини, як правило, займалися холопи, смерди та інша челядь, яка працювала на державного правителя Русі. Незабаром стало розвиватися і боярське землеробство. Спочатку головним джерелом доходів княжих воєвод була здобич, отримана під час походів, частка данини, якою ділився князь, і частка княжих судово-адміністративних доходів. З часом, коли військові походи припинилися, їх основним джерелом прибутку стало саме населення Русі. Тепер ви знаєте про те, що таке челядь. Сподіваємося, що надана в статті інформація була вам корисна і ви дізналися чимало цікавих фактів!