Шкільне навчання потребує від дітей, щоб вони зберігали в пам'яті величезний обсяг інформації. Це продиктовано різноманітністю навчальних предметів і щорічним накопиченням знань. «Помістити» і утримувати все в своїй голові допоможе інтелект-карта. Приклад її складання, призначення та особливості ми розглянемо в даній статті.

Опис

Інтелект-карти нерідко називають діаграмами зв'язків або ментальними картами. Це схематичне зображення інформації. В центрі такої карти знаходиться головна ідея (ядро), а від неї йде розгалуження (деревоподібна схема). Кожна гілка може бути відсиланням до слова-поняття, події, завдання, дати і т. п. Складання інтелект-карт в навчанні використовується зазвичай для закріплення вивченого матеріалу, рідше в якості прийому мозкового штурму. Як правило, це стосується ємних тим, які мають систему класифікацій, термінів і доповнень.


Інтелект-карта – приклад ефективного графічного запам'ятовування. Вона може бути складена індивідуально або колективно. Для її реалізації потрібні лише аркуш паперу, фантазія і олівці.

Історія

Розробка сучасних діаграм зв'язків належить британському письменнику і психолога Тоні Бьюзену і відноситься до кінця 80-х років минулого століття. Однак це лише офіційне затвердження методу. Відомо, що ще в давнину були спроби схематичного зображення інформації. Так, перша інтелект-карта, приклад якої відноситься до 3-го століття, належить філософу Порфірію з Тироса. Уважно вивчаючи погляди Аристотеля, він зобразив графічно їх основні категорії, концепцію розвитку. Його досвід у 13-му столітті повторив інший філософ, Раймунд Раймунд.


Метод інтелект-карт, розроблений Бьюзеном, в своїй основі містить ідеї загальної семантики польського дослідника Альфреда Коржибски і орієнтується на роботу обох півкуль головного мозку.

Призначення

Як показує багаторічна практика педагогів, діаграми зв'язків – найкращий спосіб конспектування нової інформації. Це чудовий інструмент в досвідчених руках фахівців і школярів, який дозволить:

Швидко і ефективно працювати з будь-яким обсягом інформації.

Розвивати логічне, асоціативне, творче мислення, фантазію.

Використовувати графічні презентації для пояснення співрозмовникам особистої позиції.

Приймати рішення, планувати, розробляти проекти.

Інтелект-карта – приклад легкого і ефективного прийому в освітньому процесі, який вимагає мінімум зусиль і часу, але дає максимально позитивний результат.

Особливості

Інтелект-карти нерідко ототожнюють з концептуальними картами. Проте це є помилкою. Останні були розроблені американськими психологами в 70-х роках минулого століття і зображують взаємозв'язок між поняттями, уявленнями, подіями. Концептуальні карти мають логічну структуру (один елемент виходить з іншого), а діаграми зв'язків – променеву (тобто всі елементи концентруються навколо однієї ідеї). Треба відзначити, що таке графічне конспектування має свої переваги і недоліки перед іншими методами. До плюсів відносяться його структурованість інформації та простота читання і запам'ятовування її. Ідеї стають більш чіткими та зрозумілими, їх можна охопити єдиним поглядом. До недоліків відноситься обмежений масштаб і використання тільки одного центрального поняття.
За віком і дисциплін метод практично не має обмежень. Особливої уваги потребує використання інтелект-карти в початковій школі. Під час такого ігрового засвоєння нових знань діти повинні навчитися виділяти головну ідею, розвивати асоціативне мислення, зв'язне мовлення, збагачувати словниковий запас. Тому масштаб їх діаграм мінімальний і розширюється по мірі інтелектуального розвитку дитини.

Застосування

Раніше застосування інтелект-карт зустрічалося тільки в шкільній освіті. Сьогодні такий прийом допомагає не лише учням та педагогам, але й людей різних спеціальностей. Діаграми зв'язків ефективні в бізнесі, соціології, гуманітарних, технічних науках і навіть у повсякденному плануванні справ. Таким чином, їх можна використовувати не тільки при конспектуванні лекцій, книг, але і для рішення творчих завдань, створення презентацій, розробки проектів різного рівня складності, складання органограмм. Порівняємо дві роботи:

Першим прикладом є інтелект-карта з історії Росії 17-18-го ст. Ключовим поняттям-словом є «Петро I». Від нього відходить чотири великі гілки: «Сім'я», «Реформи», «Селянські повстання», «Економіка». Кожна категорія має ще розгалуження, які заповнюються більш конкретною інформацією: іменами, датами, подіями. Дана карта являє собою стислий, але досить ємний конспект теми, який можна використовувати для повторення матеріалу або в якості мозкового штурму перед початком вивчення нової теми.

Другий роботою є діаграма аналізу життя людини. У центрі міститься особисте фото, а від нього відходять гілки, відповідні основним сферам життя: особистої, професійної, творчої, інтелектуальної, фізичної здоров'я і т. д. Така карта допомагає адекватно оцінити справжній стан справ та за результатами спроектувати майбутні кроки і рішення, які допоможуть заповнити прогалини і впоратися з певними вадами.

Як видно, мети застосування методу інтелектуальних карт різні, але ефективність може бути однаково високою.

Поради щодо створення

В теорії діаграм зв'язків все виглядає практично бездоганно. А що робити з практикою? Як правильно складати інтелект-карту, щоб вона дала максимальний ефект? Тут слід враховувати ряд моментів:

Як правило, в центрі карти поміщається ключове поняття. Якщо ж необхідно переглянути шкалу часу, то по ліву сторону розміщується минуле, а по праву – майбутнє час.

Від ядра – центральної ідеї – краще відводити максимум 5-7 гілок. Інакше карта буде складною для сприйняття. Якщо ж тема вимагає більшого масштабу, то елементи повинні бути згруповані за будь-якою ознакою.

Третім моментом є логічність або послідовність карти. Вона стосується взаємозв'язку елементів. Повернемося до прикладу, зазначені вище, - інтелект-карта з історії. При розгалуженні елементи розставлені в певному, не випадковому порядку: «Сім'я», «Реформи», «Селянські повстання», «Економіка». Вони ототожнюють собою ланцюг подій, які пов'язані з життям і царюванням Петра I.

Симетрична інтелект-карта – приклад швидкого і міцного запам'ятовування інформації. Не варто забувати і про це.

І ще одна порада, що стосується оформлення діаграми. Аркуш паперу краще розташовувати горизонтально. Так більше місця для графічних маніпуляцій, і є можливість подальшого моделювання карти. Для асоціативного сприйняття можна використовувати символи, малюнки, різні кольори ручок або олівців.