Одним з важливих моментів у творчості Єсеніна С. є природна лірика. Його вірші, присвячені красі навколишнього світу, пейзажні замальовки сповнені непідробної палкою прихильністю до природи. Єсенін вмів навіть у, здавалося б, непривабливому сільському пейзажі побачити свою красу і чарівність. А використання метафор і уособлення дозволяє наповнити твір своїми почуттями. Нижче представлений аналіз вірша "Пороша" за планом.

Особливості ранньої творчості поета

В аналізі вірша "Пороша" можна розповісти про відмінні особливості ліричних творів Єсеніна. Даний твір, написаний ним у 1914 р., відноситься до цього періоду. Всі його рядки дихають чистотою і свіжістю.


У цих рядках Єсенін прагне відобразити дорогі з дитинства йому картини. На самому початку свого творчого шляху поет звертається до знайомих йому образів і спогадами, тому що вони сильно відрізнялися від сірої дійсності. Москва, з її метушнею і шумом, стомлює поета, тому в своїх думках він все частіше звертається до образів знайомих з дитинства пейзажів.

Лірична складова

В аналізі вірша "Пороша" можна розповісти і про те, що це твір розкриває романтичну сторону поета. Єсенін дивним чином поєднує умиротворення і спокій з динамічністю кінної їзди. Самотньо стоїть сосну він порівнює з сільської старенькою, яка очікує приїзду рідних, подвязавшись білою косинкою. Зимовий ліс здається поетові таємничим царством, тишу в якому порушує тільки дзвін дзвіночків. Дорога, по якій їде ліричний герой, налаштовує на філософські роздуми, дозволяючи відвернутися від різних дрібних турбот. Поет черпав в спогляданні природи не тільки натхнення, але й умиротворення. Єсенін був готовий відмовитися від усіх благ міського життя, тільки б чути стукіт копит по снігу.


В аналізі вірша "Пороша" можна сказати й те, що поет, для додання зимового пейзажу більшої загадковості, використовує різні звуки, які порушують царствену тишу лісу. І навіть тріск снігу під копитами коней здається дуже гучним - настільки тихо в зимовому царстві. Ліричний герой вірша милується працями зими, яку він порівнює з невидимкою. Ця чарівниця, тихо і нечутно, прикрасила розсипом снігу дерева, запорошила всі доріжки і лісові стежки. І весь ліс поринув у зимовий сон, і в процесі споглядання цієї картини на душі ліричного героя стає спокійно і ясно.

Композиційні особливості

Далі в аналізі вірша "Пороша" слід визначити особливості його оформлення. Єсенін написав свій твір, використавши кільцеву композицію, з градацією - посиленням якої-небудь дії або явища. Якщо на самому початку вірша герой просто їде, то вже в кінці він стрімко скаче. В аналізі вірша Єсеніна "Пороша" слід зазначити, що воно написано четирехстопним хореем. Даний розмір надає твору музикальність і легку пісенність. У вірші поєднуються жіноча і чоловіча рими. Таким чином, твір став ще більш виразним.

Художні засоби виразності

В аналізі вірша Єсеніна "Пороша" окремо варто розглянути літературні тропи та стилістичні прийоми. Поет використав синекдоху, уособлення, метафори і порівняння для того, щоб "оживити" зимову картину. Щоб надати ще більше фарб і таємничості, Єсенін застосовує епітети. Завдяки синтаксичним параллелизму і розгорнутим уособленням читач відчуває всі чари зими. Цей твір - один із кращих ліричних творів поета, тому школярі виконують письмовий аналіз вірша "Пороша". Багато хто з нетерпінням чекають літа, тому що стає тепло, цвітуть квіти, земля одягається у всі відтінки зеленого. Єсенін ж хоче показати людям, що зима - це прекрасна пора року, коли все нагадує чарівну казку. Після прочитання цього вірша читач відчуває захоплення цим часом року. Але не тільки захоплене ставлення до зими є головною думкою цього твору. Єсенін також хотів показати, як важливо, щоб людина помічав прекрасне і вмів цим захоплюватися; люди можуть знайти рівновагу в єднанні з природою.