У наші дні слово «дружина» не можна віднести до часто використовуваних термінів. При його згадуванні хтось, можливо, згадає шкільні уроки історії. Що, загалом-то, правильно, оскільки з усіх можливих значень, два відносяться до минулих епох. Однак перш ніж перейти до їх розгляду, слід дати визначення самого терміну.

Що означає

Згідно словників, дружина – це загін або група, сформована з метою виконання спеціального завдання. Найчастіше такі підрозділи, особливо якщо мова йде про воєнізованих формуваннях, мають жорстку ієрархічну структуру.


Сам термін походить від старослов'янського «дроужина», тому схожі слова можна знайти у багатьох споріднених мовах, наприклад, болгарською, чеською, хорватською, українською, польською, словенською та ін. У будь-якому з цих мов дружина – це слово, що означає «товариство» або «загін», яке також є похідним від слова «друг». Сьогодні цей термін вживається в декількох значеннях. Нижче розглянемо коротко кожну з них, а поки перелічимо, які бувають дружини:

князівські;

інженерно-будівельні;

бойові;

народні;

добровільні;

санітарні;

пожежні;

піонерські.

Князівська дружина

Це привілейована частина війська у Староруській державі (ІХ-ХІІІ століттях). До неї входили родовиті слуги удільного князя, які, з одного боку, піднімали авторитет його влади серед народу, а з іншого – допомагали здійснювати управління князівством. Крім того, дружина була бойовим ядром війська під час відбиття нападу ворога.


Її етнічний склад був неоднорідний. Згідно з історичними документами, серед дружинників були не лише руси, але й варяги, угорці, поляки, фіни, тюрки. З князем їх пов'язував вільний договір, який можна було в будь-який момент розірвати. У XI-XII століттях дружина поділялася на старшу і молодшу. В першу входили представники боярства, займали важливі посади: воєводи, посадники, тисяцькі та ін. Вони становили княжий рада і найвпливовішу частину народного віче. В молодшу дружину, крім боярських дітей, входили вільні общинники і навіть залежні холопи.

Царська Росія

Після того як удільні князівства пішли з історичної сцени, уступивши місце централізованого державі, слово дружина не вийшло з ужитку. Правда, значення його змінилося. Так, у дореволюційній Росії під ним розуміли:

окремі військові частини, сформовані на базі ополчення;

інженерно-будівельні загони, зайняті на військових роботах;

товариства і артілі;

добровільні санітарні бригади, створені на період ведення воєнних дій.

Під час Російської революції 1905-1907 рр. з'явився новий політичний термін - «бойова дружина». Це були загони робітників, сформовані більшовиками з метою підготовки повстання. Втім, не варто думати, що подібні організації утворювалися виключно в періоди соціальних потрясінь або в умовах військових дій. Приклад тому – добровільна дружина чисельністю 20 тисяч осіб, створена в Москві у 1881 році. В її завдання входило забезпечення порядку під час урочистостей, пов'язаних з коронацією Олександра III.

Радянські дружинники

У 1930 році в СРСР були організовані добровільні товариства (бригади), які допомагали міліції підтримувати правопорядок як у сільській місцевості, так і в містах. Влітку 1941 р. на їх базі формувався народне ополчення, санітарні та пожежні дружини. У повоєнні роки ці бригади продовжували допомагати міліції охороняти правопорядок і проводити виховну роботу аж до 1959 року. Починаючи з цього часу, захистом громадського порядку в країні, крім міліції, займалися також ДНД – добровільні народні дружини, щодня патрулювали вулиці. Це громадський рух, як і багато інших, було скасовано в 1991 році після заборони Компартії. Крім нього, в СРСР існували ще й піонерські дружини, які об'єднували членів Всесоюзної дитячої організації.

Відродження народних дружинників

Указом президента Російської Федерації починаючи з 2014 року громадяни країни знову могли брати активну участь у пошуку зниклих людей та охороні громадського порядку. Згідно з цим документом, члени добровільної народної дружини прирівнюються до позаштатним співробітникам поліції. Після реєстрації в органах самоврядування на місцях вони можуть використовувати відмінну символіку і носити уніформу. Народними дружинниками можуть бути:

повнолітні громадяни Російської Федерації;

не мали судимості;

не страждають психічними розладами;

знають, як надати першу допомогу;

не страждають наркоманією чи алкоголізмом.

В чому полягають їх повноваження:

сповіщати поліцію про правопорушення;

надавати їй допомогу в охороні правопорядку;

патрулювати вулиці;

брати участь у пошуку зниклих громадян;

стежити за порядком під час проведення масових акцій;

брати участь в операціях, які не загрожують їх життя, і якщо на те є згода поліції.

За непокору народним дружинникам указом передбачено штраф від 500 до 25 тис. руб. З іншого боку, і самі вартові громадського порядку можуть бути оштрафовані за перевищення своїх повноважень на суму від 1 до 3 тис. руб.