Наголос – це акцент на одному зі складів у слові. Воно також може падати на ціле слово, фразу, слово у складі пропозиції для посилення смислового навантаження.

Наголоси. Навіщо?

У кожній мові існують різні правила постановки наголосів. Не є винятком і англійська. І кожна мова різниться від іншого в правилах постановки акцентів. Наприклад, у французькому наголос завжди падає на останній склад, а, наприклад, у латинському воно ставиться на другий або третій з кінця. У польській мові воно падає на передостанній склад. Це все називається фіксованим наголосом. Але важливо знати, що існують також і нефіксовані акценти в словах. Яскравим тому прикладом є наш рідний російську мову, який володіє цілим рядом особливостей постановки наголосів. Тому іноземцям дуже важко дається навчання. Адже наша рідна мова складний у своїй граматиці постановки наголосів.


Повернемося до акцентології в російській. Наголоси можуть падати абсолютно на будь-який склад у складі слова. Особливого правила для постановки акцентів у словах у російській мові не існує, як, наприклад, у латинському. Але є деякі моменти, на які можна спертися при вивченні. Наголос в українській мові може відрізнити одне слово від іншого, воно може бути однаковим у спільнокореневих словах, але в той же час може і відрізнятися. Російська настільки складний, що навіть самі носії мови не завжди в курсі, як правильно вимовляти те чи інше слово. Але виникає питання: "Навіщо потрібно взагалі це наголос?" Все гранично просто! Адже воно дозволяє людині розуміти і розрізняти слова в буйному потоці мовлення.

Наголос в англійській мові

Що стосується наголосу в словах англійської мови, то тут теж є ряд правил і особливостей. Для грамотної постановки наголосів у англійською мовою потрібно чітко розуміти систему поділу слів на склади. Важливо відзначити, що в цьому плані англійська мова дуже схожа з російською, тому що вони обидва мають вільний наголос. Це може досить утруднити іноземця.


Щоб полегшити собі завдання при вивченні англійської мови, людина повинна чітко знати:

наголос;

тип складу (критий або відкритий).

Як і в російській мові, англійські слова мають відкриті й закриті склади, і визначити їх є досить легким завданням. Адже відкриті склади закінчуються на голосний звук, а закриті – на приголосний. Загалом, існує два найважливіших правила:

Одне слово може містити лише одне головне наголос! Звичайно, ви можете зустріти не один акцент в англійському слові. Але воно завжди буде містити головне наголос і тільки потім другорядні, які слабкіше і зустрічаються в дуже довгих словах.

Наголос в англійській мові, як і в будь-якому іншому, падає на голосну літеру або голосний звук! Звичайно ж, існують винятки з правил, але їх дуже малий.

Важливо відзначити, що в англійській деякі елементи вокабули можуть ударятися частіше або рідше. Наприклад, така частина слова, як приставка, в іменнику знаходиться під наголосом набагато частіше, ніж приставка в дієслові. Існують також суфікси, які, як правило, є ударними. Пропонуємо їх перелік:

-ate;

-ete;

-ite;

-ute.

Правила наголосів в англійській мові

Освоюючи граматику, слід пам'ятати, що цей важливий розділ в розмовній мові і менш значущий при роботі з текстами. Існує ряд правил для постановки наголосів в англійській мові. Дотримуючись їх, ви зможете правильно ставити акценти на словах. Це є дуже важливим при оволодінні іноземною мовою. Отже, правила:

На листі наголос ставиться на третій від кінця склад. Наведемо приклад слова: abIlity, university, socIology і т. д.

В словах французького походження наголос залишиться незмінним. Наприклад, слова: hotEl, guitAr. Ці слова зберігають своє французьке наголос.

Наголос може ставитися після приставок. Наприклад, a-lone, before, o-mit, under-stand.

Важливо відзначити, що деякі суфікси можуть надавати певний вплив на постановку наголосів. Наприклад, -ry має властивість відсувати наголос на четвертий склад від кінця слова. Яскравими прикладами служать слова: ORdinary voCAbulary. Або суфікс -ic зазвичай містить перед собою наголос. Наприклад, draMAtic symBOlic.

Наголоси в похідних словах

У похідних словах наголос може залишатися таким же, як і у вихідному слові, але в той же час може і змінюватися. Наприклад, у разі створення іменника від дієслова або навпаки, наголос найчастіше залишається незмінним. Наприклад, іменник "deNIal", перетворившись у дієслово "deNY", зберігає своє початкове наголос. Але в похідних словах все-таки можлива ситуація, коли наголос зсувається. Наприклад, іменник "OBject", перетворившись в дієслово "obJEct", зрушує наголос на другий склад від кінця слова.

Акцент на перший, другий склади

В англійській мові наголос падає на перший склад у наступних випадках:

Майже всі іменники та прикметники, які мають два склади, отримують наголос на перший.

Наголос на другому складі мають майже всі дієслова, які включають в себе в загальній сумі всі ті ж два.

Словесне наголос

Словесний наголос в англійській мові - це акцент на склад у складі вокабули. Довгі одиниці можуть містити два наголоси: головне і другорядне (його ще часто називають побічним).
При вивченні нових слів важливо запам'ятовувати основний акцент. І потрібно віддавати собі звіт в тому, що навіть у спільнокореневих словах наголосу можуть бути змінені. Від того, як ви засвоїте цю тему, залежить сприйняття вашої промови іншими людьми, адже акцентологія допомагає розділяти набір букв в описові словосполучення.

Про фразовому наголосі

Фразова наголос в англійській мові - це вимова окремих слів емоційніше, ніж інших, які іменуються безударними. Як правило, в англійській мові ударними словами є:

іменники;

дієслова (смислові);

прикметники;

вказівні займенники;

питальні займенники;

прислівники;

числівники.

Зазвичай неударними виступають: особові займенники, артиклі, сполучники, допоміжні дієслова, прийменники. Можна сказати, що фразовий наголос полягає в ті ж функції, що і словесний. Він підрозділяється на два виду: централізований і децентралізований. Централізований вид являє собою в якості центру слово або багато слів, на яких мовець робить акцент. При децентралізованому типі мовець робить акцент на ціле речення. Це виділяє не окреме слово, а всю фразу.

Ступеня фразової акценту в словах

В англійській мові прийнято виділяти три ступені фразової наголоси, які включають в себе таке:

Головне. Отримує найбільший акцент.

Другорядне. Отримує менш сильний наголос.

Слабке. Отримує ще менш сильний акцент.

Як правило, чим важливіше слово, тим сильніше мовець повинен виділити його під час усного мовлення.

Про логічному наголосі

Але важливо відзначити, що при необхідності у мовця, звичайно ж, є право дати акцент будь-якому слову, навіть якщо воно входить в перелік неударних. По-перше, необхідно сказати, що величезну роль в англійській мові відіграє інтонація. Функцією інтонації є передача відтінку сказаної промовистою фрази. У цьому і головна відмінність між російською та англійською мовою. Адже російська інтонація сприймається як нудна і плоска. А англійська містить у собі темп мовлення, логічні паузи і, звичайно ж, тон. Як вже було сказано, логічний наголос в англійській мові - це навмисно виділені слова для емоційного забарвлення. У мові існує підвищення і пониження інтонації. Важливо зазначити, що існують ще і змішані для додання усного мовлення особливої яскравості і насиченості.