Походження
Багато давньоруські слова ведуть своє походження з спільнослов'янських коренів – адже культура, звичаї наших слов'янських предків були схожі. Праслов'яни проживали у подібних територіальних і кліматичних умовах, використовували подібні знаряддя праці. Не дивно, що назви схожих предметів у подібному середовищі були практично однаковими. У різних слов'янських мовах значення слова «гуж» означало частина упряжі – волової або кінської; широкий ремінь, ведучий від хомута до воза.Слово «гуж» і його синоніми
Слово тісно пов'язане з загальноросійським коренем «узи» - зв'язувати, в'язати. Перегукується воно з російською дуж – що значить, сильний, міцний. Тягти валізу могли лише сильні, здорові тварини. Так поступово слово обросло синонімами: дужий, сильний, могутній В сучасній літературній мові збереглося слово «недуга», як протилежність «гуж». Це слово в сучасній російській мові пояснюється, як слабкість, хвороба.Пряме і переносне значення
Гуж – комплексне поняття, яке охоплює не тільки переміщення сухопутних вантажів. На Русі гуж – це мотузкова петля для весел, які використовуються в човнах або на гребних судах. Але в основному назва використовувалася в позначенні сухопутного транспорту – не дарма перевезення за допомогою тварин і в даний час називаються гужевими. Зрозуміло, в Росії часто використовувалася праця самих людей в якості тяглової сили. Класичним прикладом може послужити безрадісна картина Рєпіна «Бурлаки на Волзі».На картині видно, як люди тягнуть баржу по Волзі, використовуючи той самий гуж – правда, тоді він називався трохи по-іншому. Умови роботи були нелюдські – тягнути баржі доводилося по 12-15 годин, причому жінки і діти працювали нарівні з чоловіками, а грошей отримували набагато менше. Бурлаки повинні були доставити баржу до пункту призначення у строк. Якщо це не вдавалося, все тягнули отримували лише частину заробітку або ж не отримували його зовсім. Тому братися за гуж випливало з твердою метою: вчасно і до кінця виконати задану роботу.