Ранні роки
П'єр Бомарше народився в Парижі в 1732 році в сім'ї годинникаря. Батько хотів навчити сина своєму ремеслу, однак майбутній письменник уже в дуже юному віці виявив неабиякі музичні здібності. Крім основних занять годинного механіка, П'єр дуже активно вивчав музику. Завдяки своїй наполегливості, завзятості, а також здібностям, дуже скоро отримав доступ у вищий світ. Тоді ж він для особливого шику взяв собі відоме прізвище.Через деякий час П'єр Бомарше став членом королівського двору, так як навчав дочок Людовіка XV грі на арфі. Два рази він вигідно одружився. Завдяки цим шлюбів, Бомарше придбав вплив в аристократичних колах. Такий соціальний статус дозволив йому зайнятися фінансовими операціями, які принесли йому велику грошову стан. Однак згодом Бомарше був притягнутий до суду і навіть кілька днів провів у в'язниці.
В Іспанії
П'єр Бомарше в 1764 році поїхав до Мадрида для розгляду по своєму сімейному справі. Тоді ж він проявив неабиякі дипломатичні здібності, дуже швидко потрапивши в довіру до іспанських міністрам. Тут П'єр проявив свої якості вправного дипломата і інтригана, домігшись відставки свого супротивника. Це перебування в Іспанії згодом позначилося на його творчості, так як дію знаменитої трилогії про Фігаро розгортається в даній країні.Перший успіх
П'єр Огюстен Карон де Бомарше захопився драматургією і театром, а в 1767 році написав п'єсу «Євгенія», яка мала великий успіх у публіки. Ця драма має прямі відсилання до згаданої сімейної історії, що трапилася з Бомарше. Його сестра, яка проживала в Іспанії, була обманута своїм чоловіком, а майбутній автор заступився за її честь. Щось схоже глядач може спостерігати і в розглянутому творі. Дія п'єси П'єр Огюстен Карон де Бомарше переніс до Лондона, куди з Ірландії приїжджає збіднілий барон разом зі своєю дочкою і братом. Євгенія закохується в молодого графа, однак той вирішив порушити цій дівчині слово і одружитися на багатій нареченій. Тоді брат обдуреною героїні зі зброєю в руках відстоювала честь сестри. В цьому не дуже хитромудрий сюжет можна побачити відсилання до реальної історії, яка трапилася з автором.
Невдача
П'єр Огюстен Бомарше перший час був намір працювати в жанрі серйозної драми. Саме в такому дусі витримана його перша п'єса. І тут слід зазначити, що, незважаючи на успіх у публіки, твір тим не менш, було типово для літератури розглянутого часу. У 1770 році на театральній сцені була представлена його нова п'єса «Ліонський купець». Цього разу автор переніс дію в сферу буржуазії і буржуазних відносин. Це було нове для того часу, і тим не менш серйозний повчальний сюжет явно не вдавався автору. Твір, у якому розповідається про грозившем банкрутство головному герою, явно довелося публіці не по душі. П'єсу очікував нищівний провал.
Успіх
П'єр Огюстен де Бомарше відбувся як автор комедійних п'єс. У 1773 році вийшов його новий твір під назвою «Севільський цирульник», яка мала грандіозний успіх. Історія, що оповідає про пригоди безжурного Фігаро, який за допомогою своєї хитрості, спритності і моторності допомагає своєму господарю графу Альмавиве добути собі наречену, користується популярністю до цих пір. Наступні дві частини закріпили успіх, хоча в заключній п'єсі автор знову повернувся до моралізаторства. Однак перші два твори популярні до цих пір, і на їх сюжети навіть були написані кілька опер.