Російська мова - одна з найбільш складних і красивих в світі. На ньому розмовляли великі поети, письменники і вчені. Тільки російською мовою можна докладно, поетично і яскраво висловити свої почуття, у фарбах описати природу і навколишній світ. Час не стоїть на місці і мова зазнає так званого "засмічення". З'явилося дуже багато нових, і, по суті, непотрібних запозичених іноземних слів, жаргонізмів та слів-паразитів. Питання екології вже давно хвилює людство у всіх його сферах. Необхідно зберегти не тільки середовище, а й чистоту російської мови, яка також, подібно природі, засмічується непотрібними "сміттям". Екологія життя і екологія слова - два найважливіших чинники, які незримо взаємопов'язані.

Визначення терміна

Людям, далеким від філологічних наук, даний термін незнайомий. Простіше кажучи, визначення екології слова полягає в збереженні краси і виразності мови, в даному випадку, російської мови. Насамперед, вони виступають за чистоту російської мови, відходження від вульгарних виразів, мату і слів-паразитів. Існує навіть таке поняття, як екологія мовний середовища, тобто та сфера, яка потребує захисту та очищення. Екологія слова та екологія мови - два поняття, які тісно пов'язані між собою і мають практично однакове трактування. Ключовими предметами мовної чистоти є здорова культура суспільства, захист і підтримку здоров'я рідної мови і знаходження способів збагачення мови.

Проблема мовної екології в сучасному світі

Проблема екології слова актуальна на сьогоднішній день як ніколи, і завдання кожної людини - спробувати викорінити з власної мови, слова-паразити і зайві жаргонізми.


Мова - невід'ємна частина життя кожного, хто живе в соціумі. З його допомогою люди спілкуються і взаємодіють один з одним. Часом люди не помічають за собою, як зловживають лихослів'ям, або вживають занадто багато слів-паразитів. До них відносяться: "ну", "от", "як би", "типу", "блін", "ну, як сказати", і багато інші подібні вислови. Тому так важливо звернути увагу на одну з головних проблем сучасності - екологію російського слова. Словесної лайкою, некультурної і безграмотною промовою осіб показує власну невихованість і моральну спустошеність. Дуже часто лихослів'я можна почути з вуст підлітків, від яких залежить майбутнє держави. Що ще сумніше, зустрічаються безграмотні і недорікуваті люди серед журналістів, кореспондентів і ведучих - тих, які постійно на слуху, і виступи яких всі щодня дивляться по телебаченню і на просторах мережі інтернет.

Особливості екології слова"

Чим менше людина приділяє увагу чистоті мови, тим більше могутній, прекрасний мову, на якому написано стільки чудових романів і віршів, засмічується незрозумілими словами. Він втрачає свою колишню красу, стає невиразним і примітивним. Особливостями терміна "екологія слова" є наступні моменти:

збереження здоров'я мови і культури мовлення;

його вивчення в рамках нероздільної взаємозв'язку з культурою народу.

Причина вживання слів-паразитів

На думку лінгвістів, зловживання словами-паразитами і лайливими фразами залежить від ступеня освіченості людини і рівня його начитаності. Чим бідніша словниковий запас, тим більше він вживає їх на практиці. Але, тим не менш, також нерідкі випадки, коли цілком розумна людина, що добре володіє мовою, дозволяє у своїй промові подібні висловлювання. Часом, дані слова використовуються за старою звичкою або ж навмисно. Приміром, деякі слова вживаються тому, що на сьогоднішній день існує мода на їх вживання. До них можна віднести: "капець", "як би", "ну, взагалі", "в принципі", "коротше".
Вважається також, що однією з причин їх використання є психологічна проблема, коли в моменти хвилювання і переживання людина починає говорити словами-паразитами. Найсерйознішими і засмічуючі російську мову є матюки. Людина, часто використовує їх у власному лексиконі, уособлює себе як невоспітанного і малоосвіченого. В даному випадку причина полягає в низькій культурі і моральності особистості.

Найбільш уживані слова-паразити

За статистикою, найбільш вживаними словами-паразитами за останній рік стали наступні:

"окей";

"млинець";

"чорт";

"б";

"прикинь";

"пипець";

"капець";

"типу";

"ясно".

Список запозичених іноземних слів, яким у російській мові присутня відмінна заміна

Російська мова - найбагатша в світі і один з найбільш складних. Він постійно піддається змінам та нововведенням. З недавніх часів, стало дуже модно використовувати в мовленні слова іноземного походження, коли присутні їх аналоги. Причиною є мода на зарубіжну культуру, а також впровадження нових понять. Наприклад, до них відносяться відомі всім ноутбук і клавіатура. Від нововведень нікуди не дітися, і в цьому немає нічого поганого. Але не варто забувати про те, що існують російські аналоги, які інколи звучать краще, ніж прийшли з-за кордону.
У списку вказані найбільш популярні слова, які говорять практично всі. Поруч написано аналогічне вираз російською:

"хобі" - "захоплення";

"шопінг" - "покупки";

"окей" - "добре, добре";

"менеджер" - "керівник";

"бізнес" - "справа";

"імідж" - "образ";

"інформація" - "повідомлення";

"контракт" - договір;

"оригінал" - "оригінал";

"мобільність" - "рухливість";

"діалог" - "бесіда";

"бойфренд" - "друг".

У зоні ризику

Потенційними "жертвами" даної проблеми є підлітки, які більшу частину часу проводять за електронними гаджетами і комп'ютерами, віддаючи перевагу живому спілкуванню віртуальне. На жаль, більшість сучасних дітей, які володіють комп'ютером, у віці від 12 до 16 років мають більш низькою грамотністю, ніж ті, у яких цих гаджетів не було. За статистикою, діти стали менше читати пізнавальних книг і проводять свій вільний час за комп'ютерними іграми. Крім цього, їх лексикон також залишає бажати кращого. У листуванні підлітків, так і дорослих людей, часто можна побачити сучасний "інтернетний" сленг: "кек", "лол", "прикро", "холівар", "ІМХО". Постійно спілкуючись в подібній формі, люди поступово забувають справжній російський мову, вживаючи примітивні слова.

Думка літераторів

До цього питання не раз вдавалися лінгвісти і літератори, одним з яких був Скворцов Лев Іванович. Це відомий радянський і російський письменник, доктор філологічних наук, а також професор кафедри російської мови. Він написав і опублікував понад 400 робіт, чиє число входить 20 книг. Знаменитим працею лінгвіста стала книга під назвою: "Екологія слова або поговоримо про культуру російської мови". На думку автора, екологічний підхід необхідний, що стосується культури мовлення і спілкування. Письменник зазначав, що з введенням нових слів і запозичень мова озлобився, став більш грубим і невиразним. У своїй роботі Лев Іванович міркував про те, що вельми важливо зберегти багатство і виразність української мови. Висока культура мовлення - це справжнє духовне надбання народу. Життя не стоїть на місці, також і мова розвивається і поповнюється новими висловами. У російській мові досить багато зарубіжних запозичених слів і в цьому немає нічого поганого. Практично в кожній мові світу присутні слова, що прийшли з-за кордону. Але, як згадував Скворцов у своїй роботі, варто розрізняти запозичення, які збагачують українську мову, і ті, які, по суті, зовсім не потрібні і лише засмічують мова. Дуже правильно помітив великий російський літературний критик Віссаріон Григорович Бєлінський, що нема чого використовувати в лексиконі чужі слова, коли як в рідній мові є рівносильні їм. Варто згадати слова великого філолога 20 століття Дмитра Сергійовича Лихачова, який був автором безлічі робіт, присвячених історії російської культури та літератури. Будучи затятим прихильником духовної моральності, він вважав, що слова-паразити і лайливі висловлювання відображають не тільки примітивну мову людини, але і його слабкий розум.
Щоб уникнути цього, потрібно обов'язково прислухатися до власної мови і робити певні висновки. В підростаючому населенні Росії слід виховувати любов до російської мови, до читання мудрих книг, піклуватися про його теперішньому стані і його майбутнє для наступних поколінь.

Як позбутися від нагальної проблеми?

Проблема екології слова досить глобальна і за короткий час її не вирішити. В першу чергу, потрібно звернути гостре увагу на діяльність публічних особистостей: журналістів і ведучих, яких слухають мільйони людей. На жаль, далеко не всі люди творчих професій мають грамотної і правильної промовою і часом страждають недорікуватістю. Потрібно якомога ретельніше підбирати кадри і готуватися до виступів. Щоб промова була більш красивою і виразною, варто якомога менше вживати слова-паразити. Вони присутні в лексиконі практично кожної людини. Викорінити їх назовсім навряд чи вдасться, але скоротити їх використання до мінімуму і вживати лише в рідкісних випадках, цілком можливо. Для цього людині потрібно прислухатися до того, що він говорить і обдумувати кожне вимовлене слово. Найчастіше даною проблемою страждають невпевнені в собі люди, особливо в ті моменти, коли їм доводиться виступати на публіці. Приміром, людина пояснює вміст презентації або розповідає доповідь. Всі погляди аудиторії спрямовані на нього. Їм опановує хвилювання і нервозність. Щоб заповнити незручні паузи, він починає "бекать", "мекать" і вимовляти слова-паразити. Щоб позбутися від цієї звички, необхідна щоденна практика і ще раз практика. Говорити потрібно обов'язково вголос. Можна тренуватися в поодинці перед дзеркалом або перед друзями, які вкажуть на помилки. Не варто боятися мовчання і коротких пауз. Краще помовчати кілька секунд і правильно додумати думку, чим засмічувати свою мову. Треба взяти себе в руки і впевнено, чітко, виразно й розстановками викладати доповідь. Вже після десятка таких тренувань говорити правильно увійде в звичку, і слова-паразити поступово відійдуть на другий план.

"Екологія слова" в бібліотеці або книги - найкращий друг для гарної мови

Підліткам для поповнення і збагачення лексикону слід більше приділяти часу уроків російської мови, а також частіше читати. Віддавати перевагу варто пізнавальної літератури, праць відомих авторів і старої російської класики. Регулярне читання книг розвиває виразність і яскравість мови, а також стимулює мозкову діяльність, зміцнює пам'ять і підвищує інтелект. Читання настійно рекомендується не тільки дітям, але і дорослим людям.

Висновок

Російська мова в даний час зазнає кризу. Багато фахівців з мови та літератори стурбовані цією проблемою. Дане питання піднімав лінгвіст і філолог Л. Скворцов в "Екології слова або поговоримо про культуру російської мови", де автор розмірковував про те, як важливо зберегти культуру мови і що екологічний підхід необхідний для оздоровлення і чистоти мови. Мова поступово засмічується численними іноземними словами, жаргонизмами, матом і словами-паразитами. Він стає грубим, менш виразним і спрощеним. Люди, які звикли спілкуватися в подібній манері, поступово забувають справжній російська мова та їх словниковий запас стоншується. Особливо гостро ця тенденція спостерігається серед молодого покоління - майбутнього Росії. Екологія слова - це та наука, яка бореться за чистоту і "оздоровлення" мови.

Як слід боротися?

Основою є сім'я і саме вона є прикладом для дитини. Якщо вдома батьки постійно сваряться, нецензурно висловлюються, неграмотно висловлюються, то немає нічого дивного в тому, що дитина почне наслідувати їм. Мамам і татам варто обов'язково стежити за власною мовою і прищеплювати своїм дітям любов до рідної мови. Школа - це те місце, де школярі вивчають правила і основи російської мови, читають і обговорюють цікаві твори, а також вчать напам'ять вірші великих поетів. Батькам варто слідкувати за тим, щоб діти не забували виконувати домашні завдання, а педагогам потрібно намагатися виховувати в учнях інтерес до рідної літератури. З ТБ і просторів інтернету кожен день йде потік неписьменна, нецензурною і просто зайвої інформації. Люди, часом несвідомо, копіюють вимовлене з екранів. Разом з тим йде зниження культурної моральності. З цієї причини дуже важливо, щоб і на телебаченні звучала тільки грамотна, правильна мова, щоб більше показували пізнавальних передач, які б виховували власних глядачів. Школярам, як і дорослим людям, варто не забувати про читання російської літератури. Регулярне читання сприяє поліпшенню мовлення, збагачує словниковий запас і робить людину більш освіченою. Особливо варто віддавати перевагу старої російської класики і віршам таких великих поетів, як Олександр Сергійович Пушкін і Михайло Юрійович Лермонтов. І перш за все, потрібно обов'язково любити і шанувати рідну мову, адже він - невід'ємна складова життя кожної людини. Важливо зберегти його багатство і чистоту для наступних поколінь.