Львів
C
» » Хто це - шкарбун? І при чому тут собаки

Хто це - шкарбун? І при чому тут собаки

Словосполучення "старий шкарбун" добре знайоме носія російської мови. Частина "старий" ні в кого питань не викликає, але що саме по собі означає таємниче слово "шкарбун"? І чому корисно іноді заглядати у словник.
Хто це - шкарбун? І при чому тут собаки

Хто такий шкарбун?

Звернемося до одного з найбільш авторитетних джерел в області російської мови - тлумачного словника Ушакова. Згідно йому, значення слова "шкарбун" - "старий чоловік", "старий". У словниковій статті наведено приклад з творів Пушкіна, що починається зі слів "мовчи, шкарбун" - без прикметника "старий".

Але звідки взялося це дивне слово?

Для визначення етимології слова знову доведеться звернутися до словників. Про походження слова "шкарбун" існує кілька версій. Етимологічний словник Макса Фасмера пов'язує його зі звуконаслідувальним "хры", також зберігся у слові "хрюкати". Крім того, у словниковій статті згадано припущення, зроблене академіком РАН Олегом Трубачовим, про те, що за походженням слово "шкарбун" це родич давньоруського "гричь", що означало собаку.


В етимологічному словнику Шанського теж знаходимо інформацію про те, що слово "шкарбун" утворено суффиксальным способом (як слова "сич" або "грач") від звуконаслідувального "хры", яке імітувало хропіння. А версія про спорідненість зі словом "гричь" згадана як малоймовірна.

Страшний шкарбун

Невідоме завжди дає багатий простір для фантазії. Особливо на нього ласі любителі полоскотати нерви. У російськомовному інтернеті можна без зусиль відшукати масу льодових душу постів про демонічних істот з таємничим ім'ям "шкарбун".
Хто це - шкарбун? І при чому тут собаки
У кого-то навіть слово викликає асоціації зі слов'янською міфологією. Однак тлумачні словники прояснюють ситуацію: в сучасній російській мові "шкарбун" - це не більше і не менше ніж зневажливе назва літньої людини. Так що ім'я невідомого чудовиська з численною "крипипасты" можна без особливої втрати сенсу замінити на "стариган".