Хто такий шкарбун?
Звернемося до одного з найбільш авторитетних джерел в області російської мови - тлумачного словника Ушакова. Згідно йому, значення слова "шкарбун" - "старий чоловік", "старий". У словниковій статті наведено приклад з творів Пушкіна, що починається зі слів "мовчи, шкарбун" - без прикметника "старий".Але звідки взялося це дивне слово?
Для визначення етимології слова знову доведеться звернутися до словників. Про походження слова "шкарбун" існує кілька версій. Етимологічний словник Макса Фасмера пов'язує його зі звуконаслідувальним "хры", також зберігся у слові "хрюкати". Крім того, у словниковій статті згадано припущення, зроблене академіком РАН Олегом Трубачовим, про те, що за походженням слово "шкарбун" це родич давньоруського "гричь", що означало собаку.В етимологічному словнику Шанського теж знаходимо інформацію про те, що слово "шкарбун" утворено суффиксальным способом (як слова "сич" або "грач") від звуконаслідувального "хры", яке імітувало хропіння. А версія про спорідненість зі словом "гричь" згадана як малоймовірна.