Телеологія – це навчання, що ґрунтується на цілому комплексі філософських дисциплін. За допомогою останніх вивчається сутність бога як єдиного творця, визначається прихована суть його слів і дій. Телеологія в філософії – це також сукупність визначень, які пояснюють, яку роботу люди повинні проводити над собою, щоб максимально наблизитися до пізнання релігійного сенсу.

Походження телеології

Телеологія – це сукупність положень, які застосовувалися для пояснення устрою навколишнього світу ще в міфології та філософії Стародавньої Греції. Розвитком вчення займався сам Аристотель.


У 17 столітті вчення стало тяжіти до застосування хімічних і фізичних знань для визначення істинної божественної суті. Але як показала практика, подібний підхід виявився неефективним для пояснення деяких речей, пов'язаних з питанням походження людини, деяких явищ у природі і процесів, що відбуваються в суспільстві. Для телеологов віра з давніх часів є глобальною істиною, що не потребує обґрунтування. Однак це вчення продовжує користуватися методами інших наук, зокрема філософії та логіки. Таким чином, телеологія сформували цілу систему об'єктивних, на їхню думку, доводів, що застосовуються з метою підкріплення релігійних норм, боротьби з альтернативними псевдовченнями і думками, які розглядаються віруючими як єретичні.

У чому різниця між телеологией та філософією?

Філософські вчення допускають деяку варіативність думок по відношенню до однієї і тієї ж проблеми. Телеологія в філософії – це скоріше припущення, що бог існує насправді. При вивченні питання думка може розвиватися як в одному, так і в протилежному напрямку.


Безпосередньо телеологія в її істинному прояві є більш догматичним вченням. Тут за істину спочатку приймається те, що бог існує. Причому така догма не піддається сумніву. Тобто в ході осягнення вчення людина максимально утягує в його положення.

Релігієзнавство і телеологія – визначальні відмінності

Як видно, телеологія – це за великим рахунком наука про бога і пошуку запитань про доцільність буття без вищої творця. В такому разі чим же вона відрізняється від того ж релігієзнавства? Варто зауважити, що релігієзнавці аналізують всілякі форми божественного вчення. В першу чергу вони розглядають речі, пов'язані з богом, як феномен культури. Все це вивчається в контексті історичних подій. Навпаки, телеологія займаються вивченням лише того діалогу, що ведеться між богом і людиною, яка згідно з відомостями з священних трактатів.

Вивчення телеології у вищих навчальних закладах

У 2015 році уряд нашої країни прийняв постанову про введення телеології в загальноосвітню програму внз. Пізніше було вирішено, що впровадження таких кафедр у інститутах і університетах буде відбуватися виключно на добровільній основі. Телеологія – це наука, яка вивчається в спеціальних, вузькоспрямованих навчальних закладах, зокрема, місцях, де відбувається підготовка священнослужителів. Станом на сьогоднішній день впровадження таких програм у внз виглядає скрутним через відсутність достатньої кількості кваліфікованих викладачів, літератури і методичних засобів.

Що таке онтологія?

Вперше це поняття було введено філософом Гокленіусом трактаті «Філософський лексикон», який був написаний в 1613 році. Онтології в філософії – це вчення, яке прагне визначити все суще як таке. Питаннями, що вивчає онтологія, свого часу частково займалися давньогрецькі філософи Платон, Геракліт і Парменід. Специфікою представленого вчення є прагнення до розгляду проблеми буття, особливостей функціонування всіх речей і процесів, які зачіпають життя людини. Зазначені завдання вирішувалися по-різному в окремі історичні періоди:

В античності онтології в філософії це насамперед пошук першопочатків, як матеріальних, так і духовних, з яких виникає все суще.

У середньовічний період в онтології вже намагалися розглядати сверхсущее буття. Іншими словами, середньовічні філософи вважали, що існування законів природи і людини неможливе без вищого творця.

У Новий час онтологічне вчення змістилося у бік пошуку способів отримання наукових знань для пояснення всього сущого. Однак центральним стовпом науки все ж залишався бог.

На закінчення

Як видно, телеологія поряд з онтологією являє собою вчення про доцільність буття. Догмати тут побудовані на вивченні слів єдиного творця. Бог розглядається як першооснова, альфа і омега, а також кінець всього. Єдиний творець у телеології не є незримою космічною енергією. Бог тут представляється як всемогутнього істоти, наділеної волею і розумом. Через нього людині відкривається істина, природа всього сущого. Вивчення телеології передбачає не тільки пошук суті навколишнього світу, але також пізнання творця, його прославлення, вироблення в собі почуття послуху. Вчення розглядає світ як досить болюче місце, наповнене цілою масою неприємностей і розчарувань. Виходячи з цього, відкидаючи телеологію, людина прирікає себе на страждання без усвідомлення конкретного напрямку в житті. Згідно думку апологетів навчання, без телеології ми даремно витрачаємо життя, а по її закінченні втрачаємо душі.