Повстання – це масовий народний рух проти влади, яке, як правило, носить стихійний характер і тому не призводить до зміни політичного режиму або яким-небудь істотних змін у житті суспільства. Досвід історії показує, що такого роду повстання швидко придушувались, а їх організаторів і учасників чекала сувора розправа. Основною причиною цих бунтів найчастіше ставало яке-небудь природне лихо (голод, неврожай). Однак не можна скидати з рахунків і соціально-економічні передумови невдоволення простого народу умовами свого існування. В такому випадку який-небудь незначний привід міг привести до збройних зіткнень з урядової охороною.

Порівняння з іншими формами протесту

Заколот – це один із способів вираження народної думки, який проявляється в незаконних діях, зіткненнях і погромах. Незважаючи на репресії, уряд завжди у всі епохи звертало увагу на ці виступи як на важливий показник соціального невдоволення в низах суспільства. На відміну від революції, заколот – це несподіване, спонтанне рух, який якщо і має хоча б подобу програми, не має можливості її реалізувати. Крім того, він менш масштабний і охоплює лише певні верстви населення. Також його слід відрізняти від бунту, який носить більш широкий характер. Учасниками останнього стають широкі маси населення, і, як правило, він приймає більш широкий розмах.

Значення в історії

Заколот – це симптом соціальних проблем у суспільстві. Після його придушення влади йдуть на серйозні реформи з метою запобігання подальших виступів невдоволених. Уряд тим більше завжди бувало стурбована цими рухами, що носили політичний характер і були спрямовані проти існуючого ладу. Тому при аналізі проблеми (що таке заколот, ми вже описали) необхідно враховувати загальнополітичну ситуацію в країні і ставлення населення до існуючого ладу.