У всьому світі прийнято залишати про себе хороше перше враження. Самий вірний спосіб зробити це – висловити свою повагу до співрозмовника за допомогою традиційного вітання його рідний країни. Однак жести і слова у всіх народів світу при цьому різні, тому, вирушаючи куди-небудь, важливо знати, як вітаються у різних країнах люди, щоб не вдарити в бруд обличчям і розташувати до себе інших.

Що означає вітання

Ще коли людство розвивалось і розросталось по всій землі, коли відкривалися континенти, і люди з різних берегів морів і океанів знайомилися один з одним, їм треба було якось означити те, що є для них найважливішим. Привітання уособлює менталітет, погляди на життя, при зустрічі люди надають один до одного увагу різними жестами і виразами обличчя, а часом і слова несуть в собі більш глибокий зміст, чим може здатися на перший погляд.


З плином часу земні жителі зібралися у народи, створили свої країни, а традиції та звичаї зберігають і донині. Ознакою хорошого тону є знання про те, як вітаються люди в різних країнах, оскільки привітати іноземця за його звичаїв є не що інше, як саме глибоку повагу.

Популярні країни та привітання

Не завжди традиції зберігаються. У сучасному світі, де все підкоряється певним стандартам, зовсім не обов'язково задаватися питаннями "як вітаються в різних країнах" або "які звичаї у того або іншого народу". Наприклад, у більшості країн Європи ділового рукостискання буде досить для того, щоб домовитися з іншою людиною і не нарватися на конфлікт. Поблажливі німці, французи, італійці, іспанці, норвежці і греки залишаться задоволені, навіть якщо незнайомець не зможе вичавити з себе привітання на їхній рідній мові, а скаже щось на своєму. Однак якщо мова піде про більш далеких жителів планети, то знання про те, як прийнято вітатися в різних країнах, більш ніж знадобиться.

Слова, які говорять при зустрічі

Культура і логіка інших народів часом настільки зачаровує і цікава, що втриматися від того, щоб ненароком не почати вітатися, як інший народ, складно. Чого тільки варті слова вітання, які говорять один одному люди при зустрічі. Одні цікавляться виключно справами, інші здоров'ям, третім взагалі нічого, крім того, як поживають домашні тварини, зовсім не цікаво. Між тим неправильно відповісти на такого роду питання вважається свого роду величезною неповагою, як мінімум це нетактовно. Навіть не найзапеклішому мандрівникові цікаво, як вітаються у різних країнах світу. Слова при цьому, звичайно ж, грають одну з найголовніших ролей. Зараз і дізнаємося. Якими ж вони повинні бути?

Що говорять при зустрічі європейці

Якщо при скороминущої зустрічі з людьми іншої національності і можна обійтися простим рукостисканням, то, завдаючи візит, вітатися все-таки прийнято на мові тієї країни, в якій пощастило опинитися туристу. Французи при зустрічі говорять знамените Bonjour, а потім додають: «Як воно йде?» Щоб не видатися дурнем, відповідати на це питання потрібно якомога нейтральніше і ввічливіше. Вішати на інших людей свої проблеми в Європі не прийнято взагалі.
Німцеві, до речі, теж буде дуже цікаво дізнатися, як всі просувається у вашому житті, так що крім переробленого на свій лад Hallo доведеться ще й відповісти, що все нормально. Відрізняються від інших європейців італійці. Їм набагато цікавіше, досить хороша ваша точка опори, тому запитують вони: «Як будується?», на що теж потрібно відповідати в позитивному тоні. Початок і кінець зустрічі схожі, тому що для цього є одне слово – «Чао!» В Англії зовсім не вважається, що справи йдуть незалежно від втручання людини, а тому вони цікавляться тим, як, власне, ви їх робите: "How do you do?" Але перед цим англієць завзято посміхнеться і крикне: «Hello!» або «Hey!» Що, по суті, схоже на те, як вітаються у різних країнах люди. Привітання «Хей» - саме просте, зрозуміле, доброзичливе і універсальне, як і англійська мова.

Привітання в азіатських країнах

У країнах Азії живуть люди, які найбільш шанобливо ставляться до своїх традицій, а тому і привітання для них – важливий ритуал, який необхідно дотримуватися. Японія - Країна вранішнього сонця. Як і личить місцем з такою назвою, часто японці радіють новому дню. «Конничива» - здається, що це слово привітання, однак насправді дослівний його переклад – «День настав». Японці найбільше радіють з того, що сонце сьогодні зійшло і над їх землею. При цьому будь-привітання супроводжується поклоном. Чим нижча і повільніше людина кланяється - тим сильніше він поважає співрозмовника. Китайці, почувши на свою адресу коротке привітання «Нихао», дадуть відповідь так само доброзичливо. І, між іншим, їх більше цікавить, чи їли ви сьогодні, ніж те, чим ви займаєтеся. Це зовсім не запрошення, а проста ввічливість! У Таїланді з ритуалом вітання все трохи складніше, і там замість слів використовуються жести, що позначають ступінь поваги до співрозмовнику. Вітальне слово «Вай», яке можна тягнути дуже довго, - теж частина ритуалу, звичного для тайців.
В Румунії та Іспанії воліють хвалити певний час доби: «Добрий день», «Добра ніч», «Добрий ранок». Багато австралійські, африканські часи, замість того, щоб повторювати за іншим світом і вітатися так, як вітаються у різних країнах (словами), воліють виконувати свої ритуальні танці, які навряд чи будуть зрозумілі зовсім далекій від їх культури людини. По-справжньому принесе задоволення подорож по Індії – там у людей завжди все добре, чим вони і діляться.

Вітання в Росії

Величезна країна, що розкинулася мало не на половину півкулі, воліє вітатися по-різному. У Росії не люблять фальшивих посмішок при знайомстві. З близьким другом можна дозволити неформальне «привіт», однак знайомим, старшим за віком, бажають здоров'я: «Здрастуйте!» На Русі було прийнято кланятися, але з часом цей звичай зник, тому російській людині досить просто слів. Чоловіки, бажаючи залишатися галантними, при нагоді можуть і поцілувати дамі ручку, а дівчата, у свою чергу, присядуть в скромному реверансі. В історії чимало випадків, коли правителі Росії намагалися навчити вітатися людей на європейський манер, але одна споконвічно російська традиція все ж залишилася: вітати гостя з хлібом та сіллю біля порогу є вища ступінь гостинності. Російський народ відразу садить гостя за стіл, годує його смачною їжею і розливає напої.

Привітальні жести

Багато ритуали супроводжуються в деяких країнах спеціальними жестами. Інші при знайомстві і зовсім мовчать, вважаючи за краще висловлювати свої наміри за допомогою жестів або дотиків. Велелюбні французи легенько цілують одного в щічки, посилають повітряні поцілунки. Американцеві нічого не варто обійняти ледь знайомої людини і поплескати його по спині. Тибетці, боячись реінкарнації злого короля з чорним язиком, що не визнає буддизм, ще до вербального спілкування воліють спочатку убезпечити себе і показати язик, знявши головний убір. Переконавшись, що в людини не вселився дух злого короля, вони продовжують знайомство. В Японії будь вітання супроводжується поклоном. У Китаї і Кореї традиція кланятися все ще жива, але оскільки ці країни зараз найбільш розвинені, то й просте рукостискання не буде для них образою. На відміну від жителів Таджикистану, які хапаються при зустрічі за обидві руки. Дати одну руку – вважається грубою помилкою та неповагою. У Таїланді долоні складають один до одного перед обличчям так, щоб великі пальці торкнулися губ, а вказівні – носа. Якщо людина шанована – руку піднімають ще вище, до чола. Монголи при зустрічі цікавляться насамперед здоров'ям домашнього худоби. Мовляв, якщо з ним все добре, то господарі не помруть з голоду. Це свого роду міра турботи. Приїхавши до арабів, можна побачити стислі в кулак схрещені на грудях руки. Не варто лякатися - це теж своєрідний жест вітання. Ну а найбільш винахідливими виявилися народи племені Маорі, що в Новій Зеландії, які труться один об одного носами. Для російської людини такий жест дуже інтимний, але знаючи, як прийнято вітатися в різних країнах світу, можна пристосуватися до всього.

Всесвітній день вітань

З історії відомо, що не завжди народи ладнали один з одним, а тому і не віталися часто, геть забуваючи про різних традиціях. Зараз знання про те, як вітаються у різних країнах світу – необхідність. Однак під час холодної війни все було зовсім не так: країни в гордій мовчанні проживали свої життя. Щоб якось вирішити проблеми недовіри між народами, був придуманий Всесвітній день вітань. 21 листопада не забувайте надсилати привіти в далекі країни. За таку ідею дякувати треба двох людей, які добивалися на протязі довгих років лояльності народів один до одного. Брати Маккорман – Брайан Майкл – вирішили в 1973 році об'єднати народи з допомогою простих листів, і ця традиція зберігається донині.