З давніх давен люди цінують уважне і чуйне до себе ставлення, яке, власне кажучи, і називають людяністю. Тільки та людина, яка вміє виявляти ці риси характеру, вважається справжньою особистістю. І тут ніяк не можна обійтися без такої риси, як прихильність – це вміння в будь-якій життєвій ситуації робити добро оточуючим вас людям. Інакше кажучи, творити їм добро. Поговоримо про це душевному як трохи детальніше.

Походження вислову

Зауважимо, що слово, про яке ми говоримо сьогодні, має давнє походження. Складається воно з двох коренів. Найдавнішого кореня «благ», що позначає добро і правду, і кореня «схил», що означає прихильність до чогось.


Прихильність людини – завжди особистісне якість його душі. У підсумку виходить пряме значення цього виразу: схилятися до добра, йти вірною життєвою дорогою. Даним виразом було прийнято позначати симпатію, з якою старший за віком або за званням людина ставився до молодшого. Прихильність – це людська участь, уміння розуміти іншу людину

Забуте слово

Сьогодні цей вираз вживається в мовленні не так часто, як хотілося б. А між тим в нашому суспільстві сильно не вистачає такого морального якості. Адже прихильність – це та риса, яка дозволяє людям допомагати один одному, створювати умови для того, щоб у світі стало хоч трошки більше радості і любові. Але як же домогтися того, щоб люди виявляли до нас таке ставлення? Психологи радять молодшим членам суспільства намагатися самим домогтися прихильності своїх старших товаришів. Для цього потрібно ставитися до них з належною повагою і увагою, намагатися робити їм приємне, вислуховувати їхні поради та настанови та інше. Тоді й виникне прихильність – це як відповідь на голос, який ми подаємо в печері, це відлуння нашого власного ставлення до життя і до людей.