Прислів'я про шанобливому ставленні дітей до батьків у будь-якій культурі. Їх поширеність вказує на моральні пріоритети народу – повага до сімейних цінностей. Порівнюючи вікову мудрість про сімейному укладі, ролі батька, матері і синів в сім'ї, можна скласти повноцінне враження про те, як жили люди на Русі тоді, коли почав збиратися фольклор.

Про батьків

Велика частина вислови про родину заснована на ідеї поваги до батьків, шанування і усвідомленні важливості їх ролі в житті:

Хто батьків своїх шанує, той ніколи не гине.

Все купиш, але батьків не купиш.

Батько та мати — два священні слова.

Інші прислів'я про дітей і батьків підкреслюють безумовну любов батька і матері до своїх чад:

Материнська ласка ні кінця ні краю не знає.

Це дає можливість дитині зрозуміти, що він любимо незалежно від яких-небудь факторів, вселяє в нього впевненість у собі і своїх силах:

Дитя хоч і криво, а матері та батькові диво.

Виріс на таких приказках дитина засвоїть з дитинства правильний патерн поведінки і стосунків між дітьми та їх батьками. Надалі він сам стане ставитися до своєму нащадкові з не меншою любов'ю, ніж та, яку отримав в отчому домі.

У батька з матір'ю за пазухою і на морозі жарко.

Про матері

Мама – перше слово, промовлене в житті малюком. За твердженнями психологів, до трирічного віку дитина не відчуває себе окремим суб'єктом, сприймаючи одним цілим з матір'ю.

Птах радіє весні, а дитина— матері.

У світлі цього, немає нічого дивного, що прислів'я про шанобливому ставленні дітей до батьків включають в себе велику кількість приказок про маму. У народному фольклорі мати постає втіленням ніжності, захисту, турботи і любові.

Що рукою матері дано, то на користь піде.

Російські прислів'я та приказки про батьків в повній мірі є відображенням родинного устрою на Русі:

Для матері дитина — до 100 років дитенок.

Рідну матір ніким не заміниш.

Прислів'я про батька

Батько в народному фольклорі є авторитетною фігурою. Для сина він виступає в якості прикладу для наслідування, для дочки – надійним захистом.

Який батько, такий і молодець.

Патріархальна модель взаємин в сім'ї підкреслюється шануванням батька.

Попереду батька в пекло не лізь!

Формування фольклору, до якого, безумовно, належать прислів'я про шанобливому ставленні дітей до батьків, ґрунтується на відображенні реальної картини.

Хто не бував батьком, ціни батькові не знає.

На Русі чоловік був в повному розумінні слова главою сімейства, на ньому лежали всі основні тяготи і турботи. Тому приказки підкреслюють необхідність не тільки любити батька, але і бути йому надійним допомогою, підтримкою, підмогою.

Хто батька шкодує, той і дітям добру частку готує.

Очевидно, що більшою мірою прислів'я про батька орієнтовані на синів, ніж дочок, адже саме для них батько повинен стати прикладом для наслідування.

Доброго синові батьківський наказ не ломить спину.

Приказки про виховання

Процес виховання дітей – тяжка праця, і прислів'я про дітей і батьків це підкреслюють. В одних із них йдеться про необхідність формування особистості, шліфування характеру і моральних якостей. В інших – стверджується марність виховних заходів через самобутності дітей. Порівняти це можна, розглянувши наведені нижче прислів'я про батьків і сім'ї:

Мати з батьком дбайливі, а дітки не работливи.

Дурному синку і батько розуму не пришиє.

На противагу їм звучать такі приказки.

Не той батько, хто народив, а той, хто поїв, годував, розуму та розуму вчив.

Таке протиріччя дуже характерне для фольклору, адже його мета – не скласти єдиний образ про культуру народу певної епохи, а підкреслити всю різнобічність суджень, думок, ситуацій.

Що у батьків злітає з язика, то дитині скаче на мову.

Одній людині більш вірними здадуться рядки про неможливість прищепити розум, силу характеру, порядність навіть через виховання. Іншому, навпаки, сподобаються прислів'я, що підкреслюють необхідність батьківського впливу, демонстрації на особистому прикладі правильної поведінки, ставлення до праці, відпочинку, навчання.

Мати з батьком працьовиті, то й діти не ледачі.

Кого в дитинстві виховаєш, на того і в старості обопрешься.

Таким чином, прислів'я про шанобливому ставленні дітей до батьків – величезний пласт народної культури. Всі зазначені приказки актуальні досі, що ще раз підкреслює призначення фольклору – проносити крізь час істину.