На уроках літератури вчитель нерідко просить хлопців скласти план аналізу ліричного вірша і написати, грунтуючись на ньому, докладний розбір певного твору. Що ж робити в цьому випадку учневі? На які ключові особливості слід звернути увагу? Давайте відповімо на ці питання разом і на практиці закріпимо те, що спочатку проговоримо в теорії.

Звертаємо увагу на біографічні дані творця

Враховуючи, що поезія являє собою відтворення суб'єктивного настрої, почуття, думки автора, повний аналіз вірша не може мислитися без врахування конкретних історичних обставин, які мали місце в житті письменника при створенні твору. Однак план аналізу ліричного вірша (11 клас та інші) повинен містити біографічні відомості та факти лише з обмовкою на те, що спочатку вони будуть піддані критичному осмисленню. Адже далеко не вся інформація має безпосередню важливість для конкретного вірша.


Зазвичай історичний і біографічний коментар включає в себе опис особистого життя автора (ситуацію, яка на момент написання відбувалася в його родині, з близькими людьми, друзями, товаришами, у відношенні з оточуючими тощо) та положення в країні (зв'язок поезії з епохою особливо характерна для часів переломних моментів розвитку держави, наприклад, громадські і політичні мотиви широко присутні в ліриці поетів Срібного століття, на чию долю випала зустріч зі зламом старої системи і народженням, буквально з крові й полум'я, нового світу).

Категорія жанру і жанрова своєрідність

Далі план аналізу ліричного вірша вимагає визначення вірші як твору певного жанру. Для лірики, яка, поряд з драмою і епосом, являє собою один з 3-х родів літератури, характерні наступні жанри:

Ода – урочисте, хвалебне поетичний твір, яке традиційно пишеться високим стилем з переважанням книжкової лексики і присвячується виняткових подій.

Епіграма – невелике за формою ліричний твір сатиричного характеру, яке покликане висміяти певна особа.

Мадригал – жартівливо-комплементарне або любовне музично-поетичний вірш, також невелике за обсягом.

Романс – невеликий поетичний твір, який, за рахунок своєї наспівності, може бути накладено на музику; традиційно в романсі відображаються настрої, почуття й переживання ліричного героя.

Елегія – вірш, характерними стильовими рисами якого є домінуючі мотиви смутку і сумних роздумів. За своїм змістом елегії зазвичай глибоко философични, пройняті тугою, розчаруванням, приреченістю.

Сонет – витвір поетичної творчості, яке відрізняється від інших жанрових «побратимів» певною системою побудови та затвердженими стилістичними правилами і законами. Так, італійський сонет завжди складається з 14 рядків (віршів): 2 чотиривірші (катрена) + 2 тривірші (терцета). Англійський сонет включає в себе 3 катрена і заключний двовірш.

Епітафія – короткий вислів, який зазвичай створюється у віршованій формі на випадок смерті і поміщається на надгробну плиту в якості поминальної написи.

Послання – листа поетичного характеру, адресоване конкретній особі або групі адресатів. Жанр має підвиди й розділяється на любовні послання, сатиричні, дружні, ліричні та інші.

Гімн – прославляє пісня, що створюється в честь богів, героїв, переможців, ключових подій в історії народу. Початковими елементами жанру були прохання, эпиклеза (святе ім'я) і ареталогия (особлива частина епічного роду). Одним з найбільш знаменитих творів жанру є Gaudeamus – міжнародний гімн студентів.

Пісня – середнє за обсягом ліричний твір, який виступає основою для наступних музичних обробок і в своєму традиційному вигляді складається з ряду куплетів і повторюваного приспіву.

Власне ліричний вірш – мале поетичне творіння, яке створюється автором від свого імені або від імені вигаданого ліричного героя. Саме для цього жанру школярам часом потрібно план аналізу. Ліричного вірша (9 клас і в цілому хлопці старшої школи знають це) практично немає в молодшій школі. Це жанр, в якому письменники описують варіативні спектри почуттів, емоцій, протиріччя внутрішнього світу людини і т. д. Тому характерний він все ж для старшої школи і розрахований на більш зрілих, вдумливих особистостей.

Чи кінчається на визначенні жанру план аналізу ліричного вірша? Звичайно ж, ні! Можна сказати, що ми ще в самому початку шляху!

Тема

Терміни «тема» і «ідея» нерідко виявляються складними для сприйняття не лише учнями, але і дорослими, для яких філологія не є справою всього життя. Для того щоб створити хоча б план аналізу ліричного вірша (8 клас і аналогічні), слід зрозуміти, що тема має більш загальне, абстрактне, глобальне значення і відповідає на запитання: «Про що цей вірш?». Воно може бути про кохання (любовна лірика), про дружбу, про філософію, про природу (пейзажна), про місце поета і поезії в суспільстві, може бути твором сповідальним і т. д.

Ідея

Ідея ж є сприйняття теми і у своїй суті вона не тільки індивідуальна, але й більш конкретна, предметна, орієнтована на практику. План аналізу ліричного вірша не може вважатися завершеним, якщо читач не зрозуміє ідею. Щоб досягти поставленої мети, можна звернутися до допоміжних питань:

Навіщо, для чого автор створив подібний витвір? Що він хотів донести до читача, чим поділитися з ним, що сказати?

Що нового людина дізнається, читаючи цей вірш?

Змістове наповнення

У цьому ж розділі план аналізу ліричного вірша передбачає розбір заголовки з точки зору первісного формування очікувань, припущень, вибудовування певного уявного вектора розвитку змісту. Відображає заголовок суть вірша? Зазвичай на це питання можна отримати ствердну відповідь, однак це далеко не константа. Нерідко письменники вдаються до прийому ошуканих очікувань, протиставлення (антитезі) назви і внутрішнього наповнення вірша. Все це автор робив свідомо, а, значить, при аналізі такі суттєві деталі упускати не можна. Змістове наповнення може бути зрозуміло також завдяки активізації каналів сприйняття. Для цього досить відповісти на кілька питань:

Вірш дозволяє побачити, почути, відчути?

Які асоціації і думки викликає?

Який настрій створює?

Як, з точки зору особливостей мовного оформлення й використання художніх тропів, автор домагається створення певної атмосфери?

Далі ми переходимо до докладного розбору художньої форми.

Форма як оправа для утримання

Якщо мова йде про план аналізу ліричного вірша з літератури, то ніколи не слід забувати про існування єдності змісту і форми. Письменник не випадково використовує ті чи інші прийоми, певну структуру, строфіку, ритміку й розмір – все це підпорядковано загальним задумом. Тому доцільно буде проаналізувати твір з точки зору його належності до літературного напрямку, в аспекті композиції, або ділення на смислові складові (буває лінійна, кільцева, паралельна і т. д.) і синтаксичного та строфічного членування. Ритм, або періодичне повторення у вірші однорідних елементів, мірний розмір (написано твір ямбом, хореем, анапестом, амфибрахием, дактилем, спондеем або пиррихием), рима (багата чи бідна, чоловіча або жіноча) та рифмовка (перехресна, парна, оперізуючий) – все це незамінні елементи розбору у випадку, коли метою є хороший допоміжний план аналізу ліричного вірша (7 клас і далі) і, як наслідок, вичерпне розгляд самого твору.

Аналіз ліричного вірша Пушкіна: ключові моменти

Для того щоб показати, як повинен виглядати грамотний аналіз, візьмемо вірш «Анчар», засноване Олександром Сергійовичем у період з вересня по листопад 1928 року. Аналіз ліричного вірша Пушкіна почнемо з біографічних відомостей, які мають важливість для творіння. Воно було створено вже після повернення поета із заслання в Михайлівському. До цього моменту його надії про вільному творчості були повністю зруйновані. В основу твору лягли полулегендерние історії про отруйному дереві Анчар, нібито що росте на острові Ява. Це ліричний вірш, проте наявність явної сюжетне лінії ріднить його з ліро-епічним жанром – баладою. Аналіз ліричного вірша Пушкіна вимагає розгляду композиції. Вона складається з 2-х частин, які включають 5 і 4 строфи. У віршах першій частині читач стає спостерігачем млявою картини світу, в центрі якої – «грізний вартовий». Час тут ніби зупинився, а простір голих, порожніх територій розверзлося і зайняло цілий всесвіт. У 2-ій частині ми переносимося в область людських взаємовідносин між «владикою» і «рабом».

Як форма в "Анчаре" допомагає висловити суть?

Розмір вірша – чотиристопний ямб з пиррихием, тобто пропуском наголоси в стопі. Ямб, улюблений розмір Пушкіна, асоціювався у поета з максимальною свободою у віршуванні. Саме тому тут, у творі, де відображена соціальна несправедливість світоустрою, де так явно піднімається тема свободи і тиранії, віршовий розмір та інші деталі як би самі розкривають читачеві одну з ключових ідей пушкінського генія – це активну незгоду, явний, гучний протест проти безмежності влади однієї людини над іншою. Завершити аналіз цього твору, що належить до громадянської лірики, можна власними думками, полемікою або згодою з авторською позицією.