У різних сферах проведення дослідницьких заходів передбачається виконання попередньої або проміжної обробки отриманих даних. Це важливо для корекції подальших досліджень або для аналізу підсумкових матеріалів на предмет їх коректності. В обох випадках задіюється камеральна обробка – саме так позначаються роботи, які можуть проводитися з мінімальним ступенем похибки.

Загальні відомості про камеральній обробці

З точки зору методології камеральну обробку можна віднести до метрологічним, тобто вимірювальних заходів. Вона ставить метою проведення замірів або експериментальних випробувань з метою уточнення вихідних даних або корекції методики дослідження. Важливо враховувати, що камеральна обробка результатів не є самостійною методикою отримання тих чи інших даних. Її застосовують як допоміжний засіб контролю якості та повноти проведених робіт в рамках основного методу.


Наприклад, одним з найпоширеніших напрямків, в яких задіяний даний спосіб корекції результатів, є геодезія. Інженерні вишукування проводяться в польових умовах і не завжди дозволяють отримати дані оптимального якості в силу особливостей технічної організації робіт в умовах віддаленості від лабораторії. Саме для виявлення помилок вишукувань застосовується польова камеральна обробка, яка у проміжках між операціями дозволяє виконувати перевірку і контроль результатів вимірювань.

Завдання камеральної обробки

Знову ж, сама по собі обробка камерального властивості лише побічно бере участь у вимірювальних заходах. По суті, це інструмент визначення похибок, які допускаються в процесі використання того чи іншого методу вимірювання. Тому головне завдання полягатиме саме в фіксації відхилень отриманих результатів від фактичних або нормативних. Уявлення про тих же нормативах камеральна обробка дозволяє отримати не завжди. Наприклад, в польових умовах можна лише скласти уявлення про близьких до нормативних значеннях вимірювання, виконуючи серійні камеральні дослідження. Проте класична обробка виконується у лабораторних умовах з мінімальним впливом сторонніх факторів на якість результатів. Це принципова відмінність камерної обробки від польових досліджень, і різниця між ними дозволяє також скорегувати вимірювальний процес.

Вимоги до проведення камеральних заходів

У кожній сфері застосування можуть пред'являтися свої вимоги до камеральної обробки. Принципово відрізнятимуться вимоги до обробки в тій же польовий геодезії або археології, і до заходів, які виконуються в лабораторних умовах. І все ж є певний перелік нормативів, які повинні дотримуватися при виконанні майже всіх видів робіт такого властивості. В першу чергу камеральна обробка результатів вимірювань повинна спочатку спиратися на діапазони допустимих похибок. Вихід за їх межі буде означати неефективність застосування даного методу контролю. Наступною вимогою є відповідність умов проведення камеральної обробки спочатку встановленим. І знову для кожного виду робіт будуть застосовуватися свої вимоги, в яких може враховуватися температура навколишнього середовища, вологість, швидкість вітру, характеристики використовуваного інструменту та інші фактори. Також до обов'язковим вимогам можна віднести складання звітності та маркування об'єктів, що контролюються, або матеріалів.

Види камеральних робіт

За напрямами застосування камеральні обробки ділять на формальні, нормативні, арифметичні та безпосередні. Формальна обробка перевіряє методику вимірювань на відповідність стандартам проведення робіт. Тобто контролю підлягає організаційна частина проведення досліджень. Арифметична перевірка стосується конкретних показників проведених випробувань. Оцінюється точність вимірів, їх коректність і достовірність. Що стосується нормативної перевірки, то вона відноситься до аналізу отриманих даних на предмет відповідності юридичним актам. Безпосередня обробка – це перевірка методологічної частини. При цьому оцінюється коректність практичного застосування методу в конкретному випадку. Крім того, камеральна обробка може бути початковій, проміжній та заключної. Ці види перевірки можуть використовуватися як окремо, так і разом, в межах одного контрольного заходу.

Етапи проведення перевірки

Перелік конкретних етапів може варіюватися в залежності від області застосування. Як правило, на першому етапі фахівці збирають вихідні дані, які були отримані для самої методики проведення вимірів. На другому етапі проводяться контрольні заміри з використаного методу, але вже в рамках камеральної перевірки. На цій стадії може задіюватися арифметичний контроль з виявленням можливих похибок при обчисленнях. У деяких випадках можуть застосовуватися серійні вимірювання, які дозволяють точніше виявляти усереднені і більше достовірні дані. Отримані таким чином результати звіряються з даними, виведеними при вимірах з цільовим методом перевірки. На заключному етапі камеральна обробка дає загальні відомості про зроблений контролі, на основі яких робиться звіт.

Обробка результатів польових вимірювань

Польові вимірювальні роботи часто протиставляються камеральних, оскільки самі умови проведення таких заходів не передбачають отримання максимально можливого достовірного результату. Очевидно, що і перевірочні випробування не дозволять отримати гранично коректні дані. Тим не менш серійні і проміжні контрольні перевірки все ж дають можливість наблизитися до більш точних показників вимірювань. Найчастіше камеральна обробка польових вимірів застосовується в геологічних вишукуваннях. Зокрема, таким способом може оцінюватися глибина залягання порід, їх розміри, структура грунту і т. д. Кількісне визначення показників проводиться за допомогою експериментальних і теоретичних методик. Може задіюватися контрольне метрологічне обладнання, що дозволяє оцінювати, наприклад, магнітні і електричні властивості руд і гірських порід. Одержані результати далі обробляються вже в лабораторних умовах за допомогою комп'ютерних програм.

Сфери застосування методів камеральної обробки

Технологію камеральної перевірки використовують не тільки в геодезії, але і в інших будівельних роботах. Результати інженерних заходів також можуть піддаватися контролю цим методом, причому і в лабораторних умовах, і в польових. Задіють камеральну обробку і при обліку кадастрових даних. Наприклад, камеральна обробка результатів польових вимірювань застосовується в аналізі матеріалів, отриманих в процесі топографічної зйомки. Методи інвентаризації в археології, складському обліку, музейному і складському зберіганні теж можуть контролюватися камеральної перевіркою. В основному це стосується перевірок на відповідність нормативним актам. Арифметичний контроль застосовується до податкового обліку і даних, отриманих в ході архітектурних вимірювальних робіт.

Звітні документи камеральної обробки

Склад документації для звіту визначається ще до проведення перевірок. Зміст формується база даних, достатніх для оцінки якості проведених вимірювань. У складі звітності можуть бути і графічні і текстові документи, доповнені формулами і картами. В геології, наприклад, склад документів може підкріплюватися графіками, побудованими за методами профілювання. Зокрема, створюються графіки, що демонструють розрізи гірських порід. Вказують у звітності та характерні параметричні дані, пов'язані з нормативними показниками. Окремо подаються результати контрольних замірів – або у вигляді таблиць з цифрами, або у формі тих же графіків. В залежності від вимог камеральна обробка матеріалів може передбачати і створення висновки з рекомендаціями щодо зміни перевіряється методу вимірювань.

Висновок

За багатьма ознаками камеральні методи перевірки схожі з технологіями контролю типових метрологічних вимірювань. Але в метрології випробуванням піддаються окремо техніки вимірів і ще частіше сам інструментарій. У свою чергу, камеральна обробка вимірювань швидше показує приклад комплексного підходу, що враховує безліч факторів дослідження об'єкта. Враховуватися можуть конкретні арифметичні свідчення, кліматичні умови, характеристики застосовуваного обладнання, ступеня похибки і т. д. В комплексі ці фактори дозволяють точково скорегувати вимірювальних операції в рамках не загальних, а конкретних умов проведення робіт. Тобто кожен акт контролю застосовується тільки для певної ситуації і не може розглядатися як єдина рекомендація для використання аналогічних методів для інших випадків.