Російська мова – явище розвивається, тому немає нічого дивного в тому, що ми можемо спостерігати перехід слів з однієї частини мови в іншу. Розглянемо особливості даного лінгвістичного процесу і наведемо приклади.

Визначення

Субстантивацией в науці є перехід з однієї частини мови в іншу. Найчастіше дієприкметники і прикметники стають іменниками, при цьому утворюються нові лексеми. Слово-частина мови якого змінюється, не піддається більш ніяким змінам, зберігаючи всі свої морфеми.

Причини

До числа основних причин переходу прикметників в іменники слід віднести те, що саме ім'я прикметник часто вживалося в мові без визначуваного слова, тому і було переосмислено. Це явище деякі видатні лінгвісти називають законом економії сил. Іноді упустити іменник і змінити частина мови стає можливим, якщо співрозмовники розуміють, про що вони ведуть діалог. Так, говорячи школа для сліпих, ми розуміємо, що мова йде про навчальному закладі для людей, тому і не потребуємо в цьому уточненні.


Ще приклад: «Хворий чоловік уже багато днів не виходив з кімнати». У цьому реченні хворий є прикметником і залежить від іменника чоловік. Сенс не змінюється, якщо сказати «Хворий вже багато днів не виходив з кімнати». Слово хворий в цьому випадку є іменником. Або ще один приклад: «Аня, піди в столову кімнату за тарілками» (столова – прикметник). «Аня, піди в їдальню за тарілками» (столова – іменник). Носії мови не будуть зазнавати труднощів у розумінні значення пропозиції.

Види

Лінгвісти виділяють два види субстантивации:

Повну. Вихідне слово остаточно переходить в нову частину мови (днювальний, кравець, зодчий, лісничий).

Неповну. І початкове, і новостворене слова існують паралельно (учительська, хворий, їдальня). У мовленні носіїв мови присутні два омоніма.

І ті, і інші в російській мові дуже поширені.

Приклади

Наведемо приклади переходу з однієї частини мови в іншу: Прикметник – іменник:

Військова рада проходив в таємниці. – Ставний військовий гордо йшов по вулиці.

Годинниковий механізм працював злагоджено. – Вартовий стояв на посаді і пильно стежив.

Полонений льотчик виявився дуже стійким. – Полонений дав важливі свідчення.

Російська мова багатий і цікавий. – Російська за кордоном відчував себе впевнено.

Знайомий місто, чудові місця! – Знайомий сказав мені, що все розкупили.

Причастя – іменник:

Відпочиваючі на галявині підлітки грали на гітарі. – Відпочиваючі насолоджувалися сонячним теплом.

Минуле століття принесло чимало розчарувань. – Гірко згадувати минуле.

Ці приклади переходу з однієї частини мови в іншу показують, що явище субстантивации зустрічається досить часто. І нерідко не усвідомлюється носіями мови як таке.

Особливості

Явище субстантивации використовується двома дисциплінами лінгвістичного циклу – словотвором і морфологією. В якості способу утворення нових слів перехід з однієї частини мови в іншу відноситься до безаффиксним і характеризується зміною граматичних ознак.
Причастя або прикметники, які стали іменниками, можуть поширюватися узгодженим визначенням (фісташкове морозиво, багата їдальня, сучасна учительська). Зміна таких іменників за числами і відмінками відбувається по моделі прикметника. Наприклад:

І. п. Вишневе морозиво.

Р. п. Вишневого морозива.

Д. п. Вишневому морозиву.

В. п. Вишневе морозиво.

Тв.п. Вишневим морозивом.

П. п. (О) вишневому морозиві.

Як бачимо, іменник морозиво змінюється за відмінками також, як і прикметник вишневе. Проте російська мова багатий винятками. Так, при зміні частини мови окремі слова втрачають здатність до певних форм зміни:

Лише жіночий рід є у слів вітальня, учительська, їдальня, покоївка, якщо це іменники. Прикметники мають всі три роди (столова кімната – столовий прилад – столове срібло).

Сумчасті (сущ.) використовується тільки у множині.

Хворий (сущ.) не має середнього роду. При цьому можна сказати хвора тварина, але частина мови в цьому випадку – прикметник.

Як бачимо, окремі граматичні ознаки слово при субстантивации втрачає, інші ж зберігає.

Іменники

Розглянемо перехід іменників в інші частини мови і наведемо приклади цього явища. Інформація представлена у формі таблиці. Утворення нових слів

Частина мови, до якої перейшло ім'я сущ.



Приклади



Прислівник (утворюються з однієї падежной форми)



Риссю, стрімголов, навпомацки, колом, даром



Прислівники (злиття іменника з прийменником)



Впору, навхрест, навіки, здалеку, згодом, напоказ, догори



Спілки (найчастіше, складові, у поєднанні з іншими словами)



У той час як, у зв'язку з тим що, в силу того що



Ввідні слова



На щастя, благо, одним словом, на подив



Прийменники



Протягом метою, в продовження, в залежності, начебто



Вигуки



Марш! Караул! Батюшки! Жах!

Подібні процеси характерні для слов'янських мов у цілому та призводять до того, що з'являються нові слова. Мова стає багатшим. Перехід з однієї частини мови в іншу – цікаве явище російської граматики, що є одним із способів словотвору.