Під різнорівневим навчанням у школі розуміють особливу педагогічну технологію організації процесу освоєння матеріалу. Необхідність її введення обумовлена виниклою проблемою перевантаження дітей, яка має місце у зв'язку з великим обсягом навчальної інформації. Навчати всіх школярів у такій ситуації на одному, самому високому рівні, просто неможливо. А для багатьох учнів це часто стає недосяжним, що провокує виникнення негативного ставлення до уроків. Технологія різнорівневого навчання здійснюється не за рахунок зниження обсягів досліджуваної інформації. Її застосування сприяє орієнтування дітей на різні вимоги до засвоєння матеріалу.

Впровадження освітніх технологій

Сучасне суспільство, як відомо, не стоїть на місці. Воно бурхливо розвивається, розробляючи і впроваджуючи різні інноваційні технології в найрізноманітніші сфери діяльності людини. Не відстає від цього процесу і освіта. Тут також відбувається активне впровадження новітніх технологій. Однією з них є різнорівнева схема освоєння матеріалу. Під технологіями в освіті розуміють такі стратегії процесу навчання, які вимагають від учнів школи не лише засвоїти певні знання, але й володіти навичками щодо їх отримання. А це, в свою чергу, передбачає специфічну методичну нагруженность всього освітнього процесу. Під технологіями в сучасній школі розуміють такі навчальні практики, які не входять в рамки традиційного процесу засвоєння матеріалу. Простіше кажучи, цей термін означає методологічні інновації педагогіки. Варто зазначити, що на сьогоднішній день в системі освіти вони набувають все більшого поширення.


Основна мета технологій в освітньому процесі, які впроваджуються в сучасній школі, полягає в реалізації творчої і пізнавальної активності дітей. При цьому такі системи дозволяють не тільки підвищити якість освіти, але і найбільш ефективно використовувати відведений для навчального процесу час, а також знизити відсоток репродуктивної діяльності за рахунок зменшення часу, відведеного для виконання домашніх завдань. По своїй суті освітні технології змінюють спосіб і характер отримання знань. Вони сприяють розвитку розумового потенціалу учнів, одночасно формуючи особистість. При цьому процес утворення відбувається за зовсім інших позиціях учня і вчителі, які стають його рівноправними учасниками.

Необхідність в разноуровневом навчанні школярів

Основною метою базової освіти є моральний та інтелектуальний розвиток особистості. Саме це і породило необхідність створення більш високої за своєю якістю системи навчання, орієнтованої на особистість дитини, її самоцінність і самобутність. Подібні технології передбачають освоєння шкільних предметів з урахуванням наявних у кожного учня індивідуальних особливостей. Тобто вони використовують диференційований підхід до кожної дитини, беручи до уваги його конкретні вміння, знання і навички. При цьому застосовуються оцінки, не тільки встановлюють той рівень, який характеризує успішність навчання, але і надають виховний вплив на дітей, що стимулює їх активність.
Технологія різнорівневого навчання досить прогресивна. Адже вона надає шанс кожному школяреві розвинути свої потенційні можливості.

Види диференціювання

Технологія різнорівневого навчання може бути внутрішньою або зовнішньою. Під першою з них розуміють таку організацію навчального процесу, коли індивідуальні здібності дітей розкриваються безпосередньо на уроці. Для цього всередині класу учні розподіляються на групи, як правило, по швидкості і легкості засвоєння предмета. Технологія різнорівневого навчання зовнішнього вигляду передбачає таку організацію навчального процесу, коли школярів об'єднують за їх здатності (чи нездатності), за інтересами або по проектованій професійної діяльності. Такі основні критерії відбору учнів в технології різнорівневого навчання. Як правило, дітей розподіляють по класах, в яких здійснюється поглиблене вивчення певного предмета, проходить профільне навчання або проводяться факультативні заняття. Кожна з виділених категорій учнів, згідно з технологією різнорівневого навчання, повинна опановувати необхідним матеріалом відповідно:

З мінімальними державними стандартами.

З базовим рівнем.

З творчим (варіативним) підходом.

Педагогічна взаємодія педагога з учнями школи будується виходячи з концептуальних передумов ТРО, а саме: - загальної талановитості – безталанних людей немає, просто деякі займаються не своєю справою; - взаємного переваги – якщо хто-то робить що-небудь гірше, ніж інші, щось у нього повинно вийти краще, і це щось потрібно обов'язково знайти; - неминучість змін – будь-яка думка про людину не може бути остаточним. Різнорівневе навчання – це технологія, в основі якої лежать певні принципи і правила. Розглянемо їх докладніше.

Розвиток кожного учня

Використання технології різнорівневого навчання неможливо без дотримання даного принципу, який дотримується наступних правил:

Мінімальний рівень повинен бути розглянуте тільки в якості стартового. При цьому педагог зобов'язаний стимулювати потребу своїх вихованців у досягненні великих висот при засвоєнні навчального предмета.

Використовуючи різнорівневі завдання, необхідно зберегти індивідуальний темп просування до отримання максимального обсягу знань.

Учні повинні мати можливість вибирати для себе більш складні завдання, а також переходити в інші групи.

Усвідомлення школярами процесу навчання

Даний принцип також реалізується педагогом за допомогою певних правил. Виходячи з них, кожен школяр повинен:
- розуміти і осмислювати власні можливості, тобто реальний рівень знань; - планувати і прогнозувати з допомогою педагога подальшу роботу; - оволодівати різними способами діяльності та общешкольными навичками, а також вміннями; - простежувати результати своєї діяльності. При дотриманні наведених вище правил школяр поступово починає переходити в режим саморозвитку.

Загальна талановитість і взаємне перевагу

Даний принцип передбачає: - визнання можливості індивідуальності в розвитку різних здібностей і властивостей особистості, її обдарованості, виходячи з чого учням і педагогам необхідно вибрати ту сферу навчальної діяльності, де школяр зможе досягти максимально високого рівня засвоєних знань, перевищивши результати решти дітей; - визначати ступінь навченості не в цілому, а лише щодо певних предметів; - просування школяра в навчанні при порівнянні досягнутих ним результатів з попередніми.

Проведення психолого-педагогічного оперативного моніторингу

Застосування цього принципу вимагає: - проведення комплексної діагностики наявних властивостей особистості, які згодом стануть основою первісного поділу дітей на групи; - постійного контролю над зміною даних властивостей, а також їх співвідношенням, що дозволить виявити тенденції в розвитку дитини й зробити корекцію педагогічного підходу до навчання.

Рівні, що характеризують засвоєння матеріалу

Ефективність виконання основних принципів і правил ТРО оцінюється за обсягом засвоєних знань. Це і є рівнем їх отримання. Як правило, в диференційованому разноуровневом навчанні їх застосовується три. І це не випадково. Адже оцінка «задовільно» говорить про те, що отримані при навчанні результати відповідають тим мінімальним вимогам, які пред'являє суспільство до соціально-освітній сфері. Цей рівень може бути названий стартовим. Проте всім би хотілося, щоб діти отримували за свої знання не нижче четвірок. Подібний рівень можна вважати базовим. Якщо учень здатний, то у вивченні предмета він міг просунутися набагато далі своїх однокласників. В такому випадку педагог виставляє йому оцінку «відмінно». Цей рівень вже вважається просунутим. Охарактеризуємо їх докладніше.

Стартовий. Він є найпершим з усіх рівнів засвоєння навчального матеріалу і характеризує знання з теоретичної сутності предмета і по опорним відомостями про нього. Перший рівень – це те фундаментальне і головне, але в той же час просте, яке є в кожній темі. Такі знання відповідають обов'язковому мінімуму, який у шкільному віці забезпечує дитині безперервну логіку викладу і створює хоч і неповну, але все ж цілісну картину уявлень.

Базовий. Це другий рівень, який розширює матеріал, що є мінімальним при стартових показниках. Базові знання конкретизують і ілюструють основні поняття і вміння. При цьому діти шкільного віку здатні усвідомити функціонування понять та їх застосування. Дитина, вивчивши предмет на базовому рівні, збільшує обсяг отриманих ним відомостей, що дозволяє набагато глибше зрозуміти необхідний матеріал і робить більш цілісною загальну картину. При цьому на уроці технології різнорівневого навчання такий учень повинен бути готовий вирішити проблемну ситуацію і показати глибокі знання в системі понять, що не виходять за рамки курсу.

Творчий. Цього рівня можна досягти лише здібний учень, істотно поглибився в матеріал по предмету і дає його логічне обгрунтування. Такий школяр бачить перспективи творчого застосування отриманих знань. Використовувані при цьому педагогічні прийоми дозволяють оцінити здатність учня до вирішення проблем не тільки в рамках даного, але і суміжних курсів, шляхом самостійного визначення мети і підбору найбільш ефективної програми дій.

Діагностика навченості

Що може бути віднесене до цього поняття? Під діагностикою навченості розуміють загальну сприйнятливість до отримання знань. На сьогоднішній день доведено, що даний критерій зовсім не зводиться до наявного у школяра розумовому розвитку. Це багатокомпонентне властивість особистості, яке включає в себе:

Готовність і сприйнятливість до розумової праці. Це можливо при розвитку таких характеристик мислення: самостійності і сили, гнучкості і узагальненості, економічності та ін.

Тезаурус, або фонд існуючих знань.

Темпи засвоєння знань та просування в навчанні.

Мотивацію навчання, яка виявляється в пізнавальній активності, схильності і наявних інтересах.

Витривалість і працездатність.

Фахівці дотримуються однозначної думки про те, що визначення навченості може бути отримано при комплексній діагностиці, яка проводиться спільно вчителями та представниками психологічної служби школи. А ось педагогами-дослідниками пропонуються більш прості способи. З допомогою цих методів можливе проведення первинної діагностики. Що вона являє собою? Викладач дає завдання класу, і коли 3 або 4 учні виконують його, збирає запису. Якщо школяр впорався з усіма завданнями, то це говорить про його дуже високий, третьому рівні навченості. Виконання двох і менше завдань відповідає першому рівню. Подібну діагностику проводять з конкретного предмета. Причому робити це повинні відразу кілька педагогів, що дозволить отримати найбільш об'єктивні результати.

Організація різнорівневого освіти

Під час проведення уроку з ТРО необхідне застосування певних педагогічних прийомів. Вони дозволяють організувати диференціацію роботи дітей на уроці, виходячи з наступного:

Цілеспрямованості. Вона має на увазі те, що мета завжди йде до учня, а не від нього. При цьому основні завдання, які необхідно вирішити на уроці, розписуються окремо для кожного з трьох рівнів. Конкретну мету педагог формулює через результати, отримані школярем під час навчальної діяльності, тобто те, що він може розуміти і знати, вміти і описувати, виконувати і використовувати, оцінювати і пропонувати.

Змісту. Тема уроку має бути розмежована виходячи з рівнів засвоєння учнями інформації. Це буде відповідати тим цілям, які були поставлені раніше. Необхідно, щоб один рівень від іншого відрізнявся глибиною викладання на уроці матеріалу, а не включенням в нього нових розділів і тем. Педагог готує урок, що складається з чотирьох етапів, які включають в себе опитування та виклад нової теми, а потім закріплення і контроль. Знайомство з новим при застосуванні ТРО ведеться тільки на другому базовому рівні. Інші етапи педагогом здійснюються на всіх трьох ступенях освоєння знань.

Організації діяльності. При викладі нового матеріалу вчитель робить особливий акцент на тому обсязі, який необхідний для першого рівня, що є мінімальним. І лише після цього відбувається закріплення теми з виконанням фронтальної самостійної роботи, де школярі мають право на часткове вибір завдань, їх складності.

Після цього вчитель закріплює викладений матеріал у вигляді діалогу. Для цього він залучає школярів, які перебувають у другій і третій групах. Вони разобирают завдання з учнями 1 рівня. Цим педагог домагається безумовного освоєння теми і стимулює перехід дітей до вищої сходинки знань. Поєднання на уроці індивідуальної, групової та колективної роботи дозволяє на базі першого етапу навченості вирішити питання наступних рівнів. Для цього вчителем використовуються такі види і форми організації занять, як робота в режимі діалогу або по групах, індивідуальні позаурочні заняття та модульне навчання, консультування, допомога під час проведення уроку, а також оцінка знань на основі системи «залік-незалік».

Переваги ТРО

Різнорівневе навчання – це досить ефективна технологія. Її переваги полягають у наступному: 1. У реченні педагогом однакового обсягу матеріалу для всіх з встановленням різних рівнів вимог до засвоєння предмета, що створює умови для роботи кожної з виділених груп учнів у певному темпі. 2. У можливості вибору кожним учнем свого рівня навчання. Це відбувається на кожному уроці, причому нехай навіть часом і необ'єктивно, але, тим не менш, з переживанням почуття відповідальності за зроблений вибір. Це мотивує дитину до навчання і поступово формує в ньому адекватну самооцінку, а також здатність до самовизначення. 3. У високому рівні викладу матеріалу педагогом (не нижче другої). 4. У самостійному, ненав'язливому виборі рівні навчання школярем, що безболісно для самолюбства дітей.

Недоліки ТРО

Реалізація технології різнорівневого навчання має і деякими недоліками. Вони мають місце з-за недостатньої розробки в даний час подібної методики. Серед негативних моментів знаходяться:

Відсутність певного змісту ТРО по кожному шкільному предмету.

Недостатня розробка системи завдань, що застосовуються під час проведення уроку, а також принципів їх побудови з різних предметів, що вчителям необхідно для освоєння даною технологією.

Відсутність остаточно і ґрунтовно розроблених методів і форм різнорівневого навчання, способів побудови уроку з різних предметів.

Необхідність у подальшій розробці методів і форм контролю, що проводиться в умовах ТРО, зокрема, тестів, які дозволяють об'єднати психологічні і педагогічні способи рівня розвитку і навченості учнів.

Але в цілому дана технологія є досить прогресивною. Адже освітня система, що пропонує для всіх однакові процесуальні, змістові та часові умови, з одного боку є демократичною і справедливою, але при цьому неодмінно призводить до створення такої ситуації, коли розвинені діти просто «забивають» невстигаючих. Учитель стає важко проводити уроки в такій строкатій групі. Мимоволі він починає висувати до слабким учням найвищі вимоги. Це виливається в те, що неактивні діти вже з перших днів у школі звикають бути на задньому плані. Товариші ж ставляться до них вкрай зневажливо. Подібну вкрай шкідливу тенденцію дозволяє уникнути технологія різнорівневого навчання. Адже вона не створює нерівності, яке виникає, коли мають місце однакових умовах для всіх дітей. ТРО дозволяє підходити до кожного індивідуально, в тому числі і до тих учнів, які від народження володіють високим інтелектом або уповільненими динамічними характеристиками.