Ця невелика стаття присвячена змінам в мові, що впливає на зміну свідомості не тільки однієї людини, але і народу в цілому. Що це за зміни, ким вони вводяться і для чого? Почнемо з невеликого міркування і розглянемо для прикладу кілька слів, наприклад, дізнаємося, що байдужий - це
Взаємозв'язок мови і свідомості
Вченими вже давно доведено, що мова і свідомість взаємопов'язані. Це для нас абсолютно логічно і не потребує роз'яснень. Ми спілкуємося за допомогою мови і розуміємо один одного. Звичайно, ми можемо не розділяти погляди інших людей (це вже інше питання), але сам процес розуміння як усвідомлення позиції іншого індивіда нам зрозумілий. Мова і виробився, власне, для того, щоб можна було висловити думку й при передачі донести до співрозмовника, який, в свою чергу, користується тими ж знаковими і звуковими системами мови, запускаючи миттєву розумову діяльність для розуміння та усвідомлення.
Обумовлені зміни
Отже, якщо змінюється з якихось причин свідомість людей (настання нової епохи, бурхливий розвиток суспільства, або ж захоплення території і приєднання її і населення до загарбницької), то це обов'язково знаходить своє відображення в мові. З'являються нові запозичені слова, що йдуть з вживання застарілі або ж повністю змінюється значення слів. Але це працює і навпаки: зміни в мові також відображаються на зміні свідомості. Подивимося на наш приклад.
Байдужий - це
На жаль, часто доводиться чути в наш час про виявлення людьми байдужості. Воно засуджується і не вітається. Адже такі люди в скрутну хвилину можуть і не допомогти, тому що їм все одно. Це зрозуміло, адже яке значення слова "байдужий"? Таким вважається людина холодний, не виявляє участі та інтересу (до ближнього або ситуації), йому абсолютно байдуже все, що відбувається в навколишньому світі. Це опис цілком апатичною і пасивної особистості (абсолютно логічно, якщо вона до того ж завжди знаходиться в стресових умовах). Наприклад, як ви розумієте вислів: "байдужа людина не захоплюється щастям і не сумує в нещасті"? Запам'ятайте відчуття. Швидше за все, ви згадали зараз слово "байдужий".
Тепер давайте звернемо увагу на той факт, що коли це слово входило в нашу мову з церковнослов'янської, значення його було абсолютно протилежним. У XII-XIII століттях було таке тлумачення цього слова. Байдужий - це равномислящий, людей з рівною душею. Іншими словами, однодумець, душа якого з накопичення досвіду та проходження уроків в цьому житті близька й інший дорівнює душі (або душ).
У XVIII столітті під словом "байдужість" стали розумітися внутрішня твердість і стійкість, постійність і духовна стійкість людини, його стрижень. Дух такої людини не возмутят небезпеки і тривоги, бо він знає, що все, що відбувається зроблене по заслугах, і впоратися з труднощами. Байдужий - це "духом спокійним на все поглядає". Тепер саме з цим значенням ще раз прочитайте вислів: "байдужа людина не захоплюється щастям і не сумує в нещасті". Розуміння і відчуття відрізняються, чи не так?!
В такому значенні даного слова хотілося б, щоб нас оточували байдужі люди, а не байдужі.
Таких слів дуже багато. Наприклад, "урод". Раніше позначало дуже гідного і міцного людини, народженої в родині першим (тобто перворожденец). Вважалося, що він прийшов у сім'ю від самого Бого Роду. Від цього й пішло слово: душа його у-Роду перебувала, тому бути виродком було повагою, шанобливо і дуже відповідально. Потім значення слова спотворилося. Так відбувалося раніше і відбувається в наші дні з величезною кількістю слів. Звідки це йде, кому це вигідно? Треба думати, що якщо зв'язок мови і свідомості дуже сильна, то той, хто намагається змінити мову, впливає на зміну свідомості людини, народу, мас Проте залишимо це питання відкритим. Якщо це дійсно цікаво, можна звернутися і до літератури. У висновку пропонуємо вам, як активним користувачам рідної та іноземних мов, думати над тим і про те, що саме ви говорите, і хоча б іноді цікавитися історією рідної мови з метою саморозвитку та більш глибокого розуміння себе.
