Нова наддержава
Коли у 1939 році в Європі почалася кровопролитна війна, влада США спробували залишитися в стороні від масштабного конфлікту. Однак чим довше тривало протистояння, тим менше залишалося можливостей для ведення ізоляціоністської політики. Нарешті, в 1941 році відбулася атака на Перл-Харбор. Віроломний напад японців змусило Вашингтон переглянути свої плани. Так заздалегідь визначилася роль США після Другої світової війни. Американське суспільство об'єдналося в "хрестовому поході" XX століття, метою якого була перемога над нацистами та їхніми союзниками. Третій рейх зазнав поразки, залишивши Європу в руїнах. Першорядне економічне і політичне значення Старого Світу (в першу чергу Великобританії і Франції) було похитнуто. США після Другої світової війни зайняли нішу. За всіма показниками відносно слабко постраждала від жахів останніх років країна заслужено стала вважатися наддержавою.«План Маршалла»
У 1948 році почала діяти запропонована держсекретарем США Джорджем Маршаллом «Програма відновлення Європи», також названа «Планом Маршалла». Її метою була економічна допомога країнам зруйнованої Європи. За допомогою цієї програми США після Другої світової війни не просто надавали підтримку своїм союзникам, але і закріплювали свій чільний статус у західному світі.Гроші на відновлення промисловості та іншої важливої інфраструктури виділялися 17 країнам. Американці пропонували своє сприяння соціалістичним державам Східної Європи, однак під натиском Радянського Союзу ті відмовилися брати участь у програмі. В особливому порядку гроші надавалися Західної Німеччини. Американські кошти надходили в цю країну разом з паралельним справлянням контрибуції за колишні злочини нацистського режиму.
Наростання протиріч з СРСР
У СРСР до «Плану Маршалла» ставилися негативно, вважаючи, що за допомогою нього США після Другої світової війни тисне на Радянський Союз. Подібна точка зору була поширена і на Заході. Її дотримувався в тому числі і колишній американський віце-президент Генрі Уоллес, розкритикував програму допомоги Європі. З кожним роком наростаюче протистояння СРСР і США ставало все більш гострим. Держави, що стояли по один бік барикад в боротьбі проти нацистської погрози, тепер самі почали відкрито ворогувати. Позначалися протиріччя між комуністичної та демократичної ідеології. Західна Європа і США після Другої світової війни створили військовий союз НАТО, а Східна Європа та СРСР – Організацію Варшавського договору.Внутрішні проблеми
Внутрішнє розвиток США після Другої світової війни супроводжувалося протиріччями. Боротьба з нацистським злом на кілька років згуртувала суспільство і змусила його забути про власні проблеми. Однак чи не відразу після перемоги ці труднощі заявили про себе знову. В першу чергу вони полягали у ставленні до етнічних меншин. Соціальна політика США після Другої світової війни змінила колишній уклад життя індіанців. У 1949 році влада відмовилися від колишнього Закону про самовизначення. У минулому залишилися резервації. Прискорилася асиміляція з суспільством корінних жителів Америки. Найчастіше індіанці переїжджали в міста під тиском. Багато з них не хотіли відмовлятися від способу життя предків, однак їм доводилося поступатися своїми принципами через кардинально змінилася країни.Боротьба з сегрегацією
Гострою залишалася проблема взаємовідносин білого більшості і чорного меншини. Зберігалася сегрегація. У 1948 році вона була скасована у ВПС. У Другій світовій війні багато афроамериканці служили в авіації і прославилися дивовижними подвигами. Тепер вони могли віддавати борг Батьківщині в однакових умовах з білими. 1954 рік дарував Штатам ще одну важливу суспільну перемогу. Завдяки давно назревавшему рішенням Верховного суду історія США після Другої світової війни ознаменувалося скасуванням роздільного навчання у школах за расовою ознакою. Потім Конгрес офіційно підтвердив для чорношкірих статус громадян. Поступово США встали на шлях, що веде до повної відмови від сегрегації і дискримінації. Цей процес завершився у 1960-х рр.Економіка
Швидке економічний розвиток США після Другої світової війни призвело до небувалого економічного буму, який іноді називають «золотим століттям капіталізму». Він був викликаний декількома причинами, наприклад кризою в Європі. Період 1945-1952 рр. також вважається епохою Кейнса (Джон Кейнс – автор знаменитої економічної теорії, за заповітами якої США жили в ті роки).Зусиллями Штатів була створена Бреттон-Вудська система. Її інститути полегшили міжнародну торгівлю і дозволили здійснити «План Маршалла» (з'явився Світовий банк, Міжнародний валютний фонд тощо). Економічний бум в США привів до бебі-буму – демографічному вибуху, в результаті якого стало стрімко зростати населення всієї країни.