Походження іменника
Перш ніж розглянути значення слова «світ», варто дізнатися про походження даного терміна. Коріння цієї назви йдуть у часи існування праслов'янської мови. В ньому було іменник «міръ», від якого відбулося старослов'янське слово «миръ».Згодом цей термін зберігся в більшості слов'янських мов, зазнавши мінімальні зміни. Так в українському сьогодні активно використовується іменник «світ», білоруською – «світ», у польському – mir, болгарською - «світ», у чеському і словенському – mir, в латиській – mieras і т. п.
Лексичне значення слова «світ»
Незважаючи на те що цей термін зустрічається у більшості слов'янських мов, тільки в російському він має таку велику кількість тлумачень. Основне значення цього слова (характерне не тільки для російської, але й для українського, білоруського, болгарського, польського, чеського, словацького та словенської) – це стан спокою, відсутність ворожнечі або війни. Ймовірно, саме таке трактування мав розглянутий термін в праслов'янській мові.Інші значення слова «світ»
Дане іменник в російській частіше вживається в іншому значенні. Його використовують, коли йдеться про всесвіт, про планету Земля, про людство, про суспільство і подібних поняттях.Також слово «світ» - це застаріле, на сьогоднішній день, назва сільської громади. Крім усього перерахованого вище, даний термін використовується в психології для найменування суб'єктивного змісту психіки людини. У цьому сенсі розрізняють зовнішній і внутрішній світи. В релігії також досить широко використовується це поняття, причому теж не в одному значенні. Їм іменується обитель душ померлих вірних. Це так званий загробний, або кращий світ. Подібне явище існує в переважній більшості світових релігій. Крім зазначеного тлумачення, аналізоване слово використовується, щоб позначити єднання християнина з Господом - це духовний світ або світ з Богом. З вдосконаленням комп'ютерних технологій виникло ще одне поняття, що пов'язане з досліджуваним іменником. Це так званий віртуальний світ - синтетична запрограмована всесвіт, з власними законами і правилами. Кожен користувач ПК, у якого є інтернет, може приєднатися до будь-якої інтерактивної віртуальної середовищі. Причому це явище використовується не тільки для розваг, але і для бізнесу. В більшості інших слов'янських мов, у всіх перерахованих тлумаченнях, цей термін не вживається. Так в українському замість нього використовується назву «світ», у польському – swiat, білоруською – «світло», а болгарською – «святий».
Винятком є тільки поняття «мир з Богом». В українському (мир з Богом), білоруською (світ з Богам), болгарською (світ з Бога), чеською (mir s Bohem), словацькою (mier s Bohom) та словенський (mir z Bogom) воно виглядає аналогічно. А ось у польському (pokoj z Bogiem) – немає.
«Війна і миръ» або «Війна і міръ»?
Розглянувши кожне значення слова «світ», варто дізнатися цікавий парадокс про дореволюційному написанні цього іменника. Так, у російській граматиці у минулі часи існувало 2 терміна «миръ» і «міръ». Вони звучали однаково, проте мали різні тлумачення. Перше з них проілюструвало значення слова «світ», описаний у другому пункті. У той же час друге означало відразу кілька понять, описаних в III пункті. Після Революції 1917 р. (коли правопис було змінено) обидва іменників отримали ідентичне написання «світ». Таких чином цей термін поєднав у собі кілька смислів. У зв'язку з такою ситуацією, у XX ст. філологи стали сперечатися про значення слів «Війна і мир», які Лев Миколайович Толстой використав в назві своєї найбільш об'ємного роману. Деякі з них стверджували, що трактувати заголовок книги варто не як «війна і її відсутність», а «війна і суспільство/народ». Щоб розібратися з цим питанням, в архівах були знайдені дореволюційні видання роману Толстого. На більшості їх стояло назву «Війна і миръ». Тільки в одній з книг на першій сторінці було надруковано «Війна і міръ», при тому, що на обкладинці було традиційне написання. З цього можна зробити висновок, що назва роману «Війна і мир» можна трактувати як «війна і народ», оскільки вживання іменника «міръ» - це прикра помилка працівників друкарні.Топоніми, що носять назву «світ»
Це слово одночасно є не тільки загальним іменником, але і власним. У часи СРСР одним з найбільш поширених слоганів був – «Світ. Праця. Травень.». У зв'язку з цим всі 3 терміна дуже часто використовувалися в назвах населених пунктів, а також різних предметів.З цієї причини, значення слова «світ» - це ще і ряд топонімів. Так було названо кілька радянських сіл та селищ міського типу. Сьогодні тільки один з них залишився в Російській Федерації – в Кемеровській області, району Новокузнецька. Два інших – це територія сучасної Білорусі, і ще один знаходиться в Казахстані. Станція московського метро «Олексіївська» у 50-60 рр. іменувалася «Світ». Також варто згадати радянську традицію називати цим терміном кінотеатри. Деякі з них і донині носять це ім'я, хоча знаходяться в різних країнах – Білорусі, Росії та Україні.