Бувають моменти в бесіді, коли звичайних слів вже не вистачає, або вони здаються нецікавими перед глибоким змістом, який хочеться передати, і тоді на допомогу приходять крилаті приказки, - латинські з них найбільш вагомі по силі думки і лаконічності.

Латинська мова живий!

Безліч слів і словосполучень у різних мовах світу запозичені з латині. Вони астолько глибоко вкоренилися, що використовуються часто-густо. Наприклад, всім відома аква (вода), алібі (доказ невинності), індекс (покажчик), вето (заборону), персона нон грата (людина, якого не хотіли бачити і не чекали), альтер Его (моє друге Я), альма матер (мати-годувальниця), капре дієм (лови момент), а також усім відомі посткриптум (P. S.), що використовується як приписки до основного тексту, і апріорі (покладаючись на досвід і віру).


Виходячи з частоти використання цих слів, говорити про те, що латинська мова давно помер, поки що рано. Він буде жити в латинських приказках, словах і афоризми ще довгий час.

Самі знамениті вислови

Невеликий перелік найбільш популярних латинських виразів, відомих багатьом любителям праць з історії та філософських бесід за чашкою чаю. Багато хто з них практично рідні по частоті використання: Дум спіро, сперо. – Поки дихаю - сподіваюся. Ця фраза вперше зустрічається у Цицерона в «Листах» Сенеки. Де мортус аут бене, аут нихиль. - Про мертвих добре, або нічого. Вважається, що цю фразу використовував Хилон ще в четвертому столітті до нашої ери. Вокс попули, вокс Діа. - Глас народу - глас Божий. Фраза, яка прозвучала в поемі Гесіода, але чомусь її приписують історику Вільяму Мальмсберийскому, що в корені помилково. В сучасному світі популярність цього вислову приніс фільм «V – значить вендета».


Мементо морі. - Пам'ятай про смерть. Даний вираз коли використовувалось в якості привітання у монахів-трапистов. Нота бене! – Заклик звернути увагу. Часто писалася на полях текстів великих філософів. О темпора, о морес! – О часи, о звичаї. з «Промови проти Катиліни» Цицерона. Постфактум. – Часто використовується на позначення дії після вже доконаного факту. Про ет контра. – За і проти. Ін боно верітас (in bono veritas). - Істина в добрі. Воленс, ноленс. – Волею-неволею. Можна ще перекласти як «хочеш-не хочеш»

Істина у вині

Одна з найзнаменитіших латинських приповідок звучить як «in vino veritas», в якій істина - це veritas, in vino – саме вино безпосередньо. Це улюблене вираження людей, частенько прикладивающихся до келиха, таким хитрим способом вони виправдовують свою тягу до спиртного. Авторство приписують римському письменнику Плінію Старшому, який загинув при виверженні Везувію. При цьому його достеменно версія звучить дещо інакше: «Істина у вині не раз тонула», - і підтекстом йде те, що підпилий людина завжди більш правдива, ніж тверезий. Великого мислителя часто цитували у своїх творах поет Блок (у вірші «Незнайомка»), письменник Достоєвський у романі «Підліток» та деякі інші автори. Деякі історики стверджують, що авторство цієї латинської приказки належить зовсім іншому, грецького поета Алкею. Також є аналогічна російська приказка: «Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці».

Цитати з Біблії в перекладі з латини на російську

Багато використовувані зараз фразеологізми почерпнуті з самої великої книги світу і є зернами великої мудрості, що переходять із століття в століття. Хто не працює – не їсть (з другого послання апостола Павла). Російський аналог: хто не працює, той не їсть. Зміст і звучання практично ідентичне. Нехай мине ця чаша мене. - Це взято з Євангелія від Матвія. І з того ж джерела - Учень не стоїть вище свого вчителя. Пам'ятай, що ти порох. - Взята з книги Буття, ця фраза нагадує всім загордившимся в своїй величі, що всі люди зроблені з одного тіста». Безодня безодню закликає (Псалтир.) Фраза в російській мові має аналог: біда не приходить одна. Роби, що задумав (Євангеліє від Іоанна). - Це слова, сказані Ісусом Юді перед зрадою.

Фрази на кожен день

Латинські прислів'я з транскрипцією російською (для більш зручного читання і запам'ятовування) можна використовувати у звичайній розмові, прикрашаючи свою промову мудрими афоризмами, надаючи їй особливої гостроти та унікальності. Багато з них також знайомі більшості: Диэс диэм доцет. – Кожен попередній день вчить новий. Приписують авторство Публилию Сіру, жила в першому столітті до нашої ери. Экце хомо! – Се Чоловік! Вислів походить з Євангелія від Іоанна, слова Понтія Пілата про Ісуса Христа. Элефантэм екс муска фацис. – З мухи слона робиш. Эррарэ хуманум ест. – Людині властиво помилятися (це також слова Цицерона) Есе квам видэри. – Бути, а не здаватися. Екс animo. – Від щирого серця, від душі. Экситус акта пробат. – Результат виправдовує засіб (дія, акт, вчинок).

Шукай кому вигідно

Куї боно і куї продэст (quid prodest). – Слова римського консула, якого часто цитував Цицерон, якого в свою чергу повсюдно цитують детективи в сучасних фільмах: «Кому на користь, або шукай, кому вигідно» .
Дослідники стародавніх трактатів про історію вважають, що ці слова належать юристу Кассиану Равилле, в першому столітті нашого століття расследовавшему злочин і звернувся до суддів такими словами.

Слова Цицерона

Марк Тулій Цицерон - великий давньоримський оратор і політичний діяч, який зіграв провідну роль при викритті Катилинского змови. Був страчений, але багато вислови мислителя тривалий час продовжують жити серед нас, як латинські приказки, адже мало хто знає, що саме йому належить авторство. Наприклад, всім відомі: Аб игнэ игнэм. – Від вогню вогонь (російське: з вогню та в полум'я). Вірний друг пізнається у невірному справі (у трактаті про дружбу) Жити – значить мислити (вивере їсть когитаре). Або нехай п'є, або йде (аут бибат, аут абеат) - фраза часто використовувалася на римських бенкетах. У сучасному світі має аналог: в чужу казарму зі своїм статутом не ходять. Звичка – друга натура (трактат «Про вищу благо»). Цей вислів так же підхопив поет Пушкін: Звичка понад нам дана Лист не червоніє (эпистуля нон эрубесцит). З листа Цицерона до римському історику, в якому він висловлював своє задоволення тим, що на папері він може висловити набагато більше, ніж словами. Кожному властиво помилятися, але тільки глупцу - упиратися. Взято з твору «Філіппіки»

Про кохання

В цьому підрозділі наведено латинські приказки (з перекладом) про самому високому почутті – любові. Поміркувавши над їх глибоким змістом, можна відстежити сполучає всі часи ниточку: Trahit sua quemque voluptas. Кохання травами не лікується. Слова Овідія, які пізніше перефразував Олександр Пушкін: Хвороба любові невиліковна. Феміна нихиль пестилентиус. – Немає нічого згубніша жінки. Слова, що належать великому Гомеру. Амор омнібус йдемо. – Частина вислову Вергілія, «любов для всіх єдина». Є ще варіація: любові всі віки покірні. Стару любов треба вибивати любов'ю, як кілок кілком. Слова Цицерона.

Аналоги латинських виразів та російських

Дуже багато латинських приповідок мають ідентичні за змістом прислів'я в нашій культурі. Орел не ловить мух. – Кожній пташці свій припічок. В ній натякається на те, що потрібно дотримуватися своїх моральних принципів і правил життя, не опускаючись нижче свого рівня. Надлишок їжі заважає гостроті розуму. – Слова філософа Сенеки, мають споріднену прислів'я у росіян: сите черево до науки глухо. Напевно саме тому багато великі мислителі жили в злиднях і голоді. Немає лиха без добра. Абсолютно ідентична є приказка в нашій країні. А може, який-небудь російський молодець запозичив її у латинських, і з тих пір повелося? Який цар – така і натовп. Аналог – який піп, такий і прихід. І ще про те ж: не місце прикрашає людину, а людина місце. Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику. Про те ж: кесарю - кесареве. Хто зробив півсправи – вже почав (приписують Горацію: "Димидиум факти, кві цопит, хабэт"). З тим же змістом є у Платона: «Початок – половина справи», а також староруське приказка: «Добрий початок-половина справи відкачало». Патриэ фумус игнэ алиэно люкуленциор. – Дим вітчизни яскравіше вогню чужини (рос.- Дим вітчизни нам солодкий і приємний).

Девізи великих людей

Латинські прислів'я також використовувалися в якості девізів відомих людей, громад і братств. Наприклад, «вічної слави божої» – це девіз єзуїтів. Девіз тамплієрів – «нон нобис, Домине, сед номіні туо та глориам», що в перекладі: "Не нам, господи, а імені твоєму дай славу". А також відоме «Капре дієм» (лови мить) – це девіз епікурейців, взятий з опусу Горація. "Або Цезар, або нічого", – девіз кардинала Борджіа, який взяв слова Калігули, римського імператора, який славився своїми непомірними апетитами та бажаннями. "Швидше, вище, сильніше!" – З 1913 року є символом олімпійських ігор. "Де омнібус дубито" (у всьому сумніваюся), – девіз Рене Декарта, вченого-філософа. Fluctuat nec mergitur (плаває, але не тоне)– на гербі Парижа є ця напис під човном. Віта синьо лібертате, нихиль (життя без свободи - ніщо) – з цими словами за життя йшов Ромен Ролан, відомий французький письменник. Вивере їсть милитаре (жити-значить боротися) – девіз великого Луція Сенеки Молодшого, римського поета і філософа.

Про те, як корисно бути поліглотом

По інтернету гуляє історія про кмітливу студента медичного факультету, який був свідком того, як до незнайомої дівчини прив'язалася циганка з закликами «позолотити ручку і поворожити на щастя». Дівчина була тихоня і скромниця і ніяк не могла коректно відмовити жебракові. Хлопець, співчуваючи дівчині, підійшов і почав вигукувати назви хвороб на латині, широко вимахуючи руками навколо циганки. Остання спішно ретирувалася. Через деякий час хлопець і дівчина щасливо одружилися, згадуючи комічний момент знайомства.

Витоки мови

Латинська мова отримав свою назву від ланитов, які проживали в Лациуме, невеликий області в центрі Італії. Центром Лаціума був Рим, який з міста виріс до столиці Великої імперії, а латинська мова була визнана державною на величезній території від Атлантичного океану до Середземного моря, а також у частині Азії, Північній Африці і долини річки Євфрат. У другому столітті до нашої ери Рим підкорив Грецію, змішалися давньогрецька і латинська мови, даючи початок багатьом романських мов (французька, іспанська, португальська, італійська, серед яких сардинська мова вважається найбільш близьким за звучанням до латинської). У сучасному світі без латини немислима медицина, адже на цій мові звучать практично всі діагнози і лікарські препарати, а філософські праці давніх мислителів на латині досі є зразком епістолярного жанру і культурної спадщини вищої якості.