Львів
C
» » Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

Мережеве взаємодія освітніх закладів стало необхідністю після введення в старшій школі дворівневого федерального компонента ФГОС. Воно залежить від фінансових, матеріально-технічних, кадрових ресурсів, а також від демографічної ситуації у регіоні. Розвиток мережевої взаємодії освітніх установ є важливим завданням виконання вимог ФГОС другого покоління.
Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

Значимість перетворень

Ті інновації, які торкнулися вітчизняної освіти, спрямовані на підвищення його якості, забезпечення вимог ФГОС. Для того, щоб у школах, ліцеях, гімназіях діти не тільки отримували якісну освіту, але і здійснювалося гармонійний розвиток особистості, було створено мережеву взаємодію освітніх установ.


Старшокласники мають можливість отримувати освітні послуги не тільки в школі, але і в інших освітніх установах. Мережеве взаємодія освітніх установ являє собою комбінацію ресурсів різних установ, що дозволяють організовувати якісне навчання та виховання. Подібна модель актуальна для невеликих малокомплектних шкіл, в яких недостатньо кадрових і матеріальних ресурсів для повної реалізації вимог федерального стандарту нового покоління.
Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

Дошкільна освіта

Мережеве взаємодія дошкільних освітніх установ забезпечує широкий спектр можливостей для всебічного розвитку підростаючого покоління росіян. Педагоги організовують для своїх вихованців спільні заходи: ігри, конкурси, свята. Така діяльність дозволяє вирішувати задачу доступності та якості виховання дошкільнят.


Муніципальні мережі

Мережеве взаємодія освітніх установ здійснюється в рамках предпрофильного та профільної освіти. Для дев'ятикласників пропонуються елективні курси з різних навчальних дисциплін. Мережеве взаємодія освітніх установ дозволяє хлопцям відвідувати курси в інших школах, отримувати додаткові знання з потрібних напрямках, робити вибір своєї майбутньої спеціальності.
Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

Особливості мереж

Подібний підхід дозволяє забезпечувати доступність і якість освіти, використовувати досвід кращих педагогів, які в максимальній мірі використовувати матеріально-технічні можливості великих освітніх установ. Подібний механізм передбачає поєднання великих і малокомплектних навчальних закладів в одну загальну систему, яка володіє всіма ресурсами для роботи.
Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

Ресурсне забезпечення

Модель мережевої взаємодії освітніх установ припускає використання ресурсів: педагогічні кадри, навчальна та матеріальна база, учні. Для того щоб сформувати єдине освітній простір у профільному навчанні, створюються різні моделі соціального партнерства:
  • школа-внз;
  • школа-виробництво.
  • Модель мережевої взаємодії освітніх установ передбачає:
  • організацію взаємодії закладів додаткової та загальної освіти;
  • базування всіх учасників на основі єдиної мети, змісту, ресурсів, коштів;
  • застосування наукових критеріїв і параметрів для оцінки ефективності системи;
  • проектування на основі сучасних освітніх та виховних методик.
  • Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

    Правові аспекти

    Як здійснюється мережеве взаємодія освітніх установ? Правова база його організації ґрунтується на федеральних законах, що повною мірою забезпечує право дітей на отримання якісного безкоштовної освіти. У багатьох малокомплектних шкіл відчувається дефіцит кадрових і технічних ресурсів, щоб самотужки створити умови для реалізації вимог ФГОС другого покоління. Питання про те, де саме організовувати профільне навчання, вирішує муніципальний орган. При виборі певної школи, яка буде виступати базовою площадкою для реалізації намічених завдань, враховується її матеріально-технічна база, кадровий потенціал, розташування. Багато шкіл обмежуються відпрацьованими моделями, що дозволяють створювати однопрофільні класи на старшому ступені навчання. Але і для такої форми необхідна концентрація матеріальних, кадрових, технічних ресурсів, повноцінне науково-методичний супровід. На жаль, в даний час це можливо далеко не у всіх вітчизняних школах. З допомогою мережевої взаємодії дозвільних та освітніх установ можна вирішувати проблему малокомплектних шкіл, що актуально для сільських освітніх закладів. Такі школи обмежуються створенням 1-2 элективным курсів, виділенням однієї навчальної дисципліни як профільного предмета на старшому ступені навчання. Безумовно, тільки у виняткових випадках можна вести мову про повноцінне викладання, оскільки у сільських школах спостерігається серйозні дефіцит кваліфікованих педагогічних кадрів.
    Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

    Історичні етапи

    У кінці двадцятого століття в нашій країні стала поширюватися практика взаємодії установ професійної ланки загальноосвітніх закладів (коледжів, ліцеїв, гімназій). Багато вищі навчальні заклади почали відкривати на своїй базі профільні класи, пропонувати школярам курси з окремих навчальних дисциплін, використовуючи власні науково-методичні та кадрові ресурси.
    Саме в цей проміжок часу з'явилися юридичні, педагогічні, аграрні класи, спрямовані на профільну підготовку абітурієнтів для подальшого навчання в університеті. Такий досвід запозичили установи середнього професійної освіти, з'явилося співробітництво між старшою щаблем шкіл і технікумами (коледжами). При недостатності матеріально-технічних і кадрових ресурсів особливого значення набуває такий варіант партнерства як «школа-ресурсний центр».

    Сучасні системи

    В даний час по країні створено безліч «опорних» шкіл, які мають повноцінну матеріально-технічну та кадрову базу для успішної реалізації всіх завдань, поставлених новими федеральними освітніми стандартами. Такий підхід дозволяє концентрувати на базі одного навчального закладу інноваційні технології, педагогічні методики, кадровий потенціал. При цьому істотно знижуються обсяги бюджетного фінансування, що не відбивається на якості освітньої діяльності. Мережеве взаємодія у вітчизняних школах стало результатом формування варіативної частини в освітніх програмах, децентралізації управління, автономії державних шкіл. Накопичений досвід мережевої взаємодії освітніх установ свідчить про ефективності та результативності цієї системи, а також про підвищення якості надаваних освітніх послуг. Основною ідеєю мережевої взаємодії є заповнення певними ресурсами (кадрами, технічними засобами навчання) тих шкіл, які не мають достатньої бази для повноцінної діяльності. Така система дозволяє виявляти унікальні освітні методики, транслювати досвід кращих педагогів на рівні міста, району, регіону, країни.
    Мережеве взаємодія освітніх установ: правова база, розвиток

    Висновок

    Мережеве взаємодія між різними освітніми установами було придумано для того, щоб у кожного російського дитини був однаковий шанс на отримання якісної освіти. Така система передбачає комплексну взаємодію освітніх установ, обмін інформаційними і кадровими ресурсами. Подібний підхід дозволяє в повній мірі реалізовувати вимоги, що пред'являються новими федеральними стандартами до шкільної освіти. Організація мережевої взаємодії дозвільних та освітніх установ забезпечує доступ школярів до інтегрованих ресурсів, які можуть одночасно належати відразу декількох освітнім установам. Як повноцінних учасників мережі можуть розглядатися юридичні особи:
  • освітні установи і організації дошкільної, середньої, професійної, вищої, додаткової освіти;
  • недержавні установи;
  • громадські організації;
  • установи спорту, культури, охорони здоров'я;
  • інші учасники соціального партнерства.
  • У подібному випадку профільні напрямки вже не є власністю однієї школи, вони однаковою мірою належать усім учасників соціальної мережі. Такий підхід вже отримав позитивну оцінку у старшокласників сільських шкіл, навчальні заклади яких включилися у великі мережеві спільноти. Хлопці з віддалених населених пунктів, в яких немає педагогічних кадрів високої кваліфікації, отримали рівні можливості для вдосконалення своїх знань і вмінь, шанс на успішну здачу випускних іспитів, надходження в престижні навчальні заклади країни. Об'єднані зусилля шкільних педагогів, викладачів коледжів, професорів університетів дозволяють повною мірою виконувати ті вимоги, які пред'являються ФГОС до якості освіти.