Львів
C
» » Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Що являє собою система «студент-студент»? У сучасній освіті спостерігаються серйозні перетворення. На зміну старій класичній моделі приходить нова освітня і виховна парадигма, яка передбачає використання особистісно-орієнтованого підходу в навчанні підростаючого покоління.
Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Теоретичні аспекти

Складно уявити собі зміни в змісті вищої освіти без соціально-психологічної характеристики системи відносин «студент-студент». Постараємося виявити особливості міжособистісних відносин між однокурсниками, проаналізувавши документальні матеріали, результати соціологічних досліджень, що проводяться професіоналами.


На протязі всього існування соціології актуальною залишається проблема ціннісних орієнтацій молоді студентського віку. Саме ціннісно-мотиваційна сфера має велике значення в процесі формування й удосконалення особистості студента, а також коректування його поведінки і соціальної діяльності. Дослідження, що стосуються аналізу впливу ціннісних орієнтацій особистості індивіда, що підтверджують зв'язок між реальною поведінкою студентів і загальними і специфічними умовами їх діяльності. З-за підвищеної соціальної мобільності і зайвої чутливості цієї групи, була необхідна спеціальна система «студент-студент», що дозволяє аналізувати кожного представника вітчизняного студентства.
Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Інструменти ФГОС

Для того щоб нові федеральні освітні стандарти показали свою ефективність, необхідні спеціальні інструменти. Одним з них стала рейтингова система оцінки знань студентів.


В сучасних реаліях на передній план виходить не зміст освіти, а застосування методик, що сприяють активізації розумової діяльності студентів. Такі прийоми дозволяють формувати і удосконалювати аналітичні якості. Хлопці вчаться порівнювати кілька явищ і предметів, виявляють схожість і відмінності між ними.
Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Системно-діяльнісний підхід

Саме цей принцип є базовим у ФГОС другого покоління, орієнтується на досягнення певного результату. Особливості сучасного підходу у вищій школі призвели до того, що потрібна спеціальна система «студент-студент». У традиційному підході оцінка була спрямована на стимулювання навчання, орієнтацію студента на ситуацію успіху, виявлення незначних просувань, сприяла становленню та зміні самооцінки. Така оціночна система «студент-студент» передбачала п'ятибальну шкалу, тому складно було визначити якісні зміни учня за весь освітній процес, вдавалося виявляти тільки незначні періоди.
Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Рейтинговий контроль

Подібний варіант системи оцінювання студентів з'явився у вітчизняній вищій школі недавно. В європейських країнах така структура вже показала свою актуальність, дала позитивні результати. Рейтингова система студентів передбачає накопичення позначки не тільки окремим навчальним курсам, але і цілого циклу предметів за конкретний часовий проміжок. Якщо аналізувати різні оціночні системи знань, мабуть, в якості єдиного повноцінного джерела для підвищення самостійності студентів виступає саме рейтингова система.
Вона стимулює науково-дослідну роботу молоді, сприяє підвищенню пізнавального інтересу до досліджуваної навчальної дисципліни, позитивного зміни самооцінки. Рейтингова система оцінювання студентів відрізняється від традиційного варіанту інформаційною відкритістю. Хлопці отримують можливість не тільки переглядати свої особисті досягнення, але і порівнювати їх з досягненнями своїх однокурсників. Сучасна система «студент-студент» мотивує діяльність не тільки самих студентів, але й викладацького складу навчального закладу.
Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Мета введення

Рейтингова система оцінювання студентів дозволяє створювати сприятливі умови для стимулювання самостійної роботи студентів засобами систематичної і сучасної оцінки результативності їх роботи, враховувати всі їх реальні досягнення. На початковій стадії реалізації такого способу оцінки між студентом і викладачем укладається договір про зобов'язання по відношенню один до одного. Інформаційна система «студент-студент» не передбачає додаткової перебудови навчальної діяльності, вона гармонійно вписується в технологію особистісно-орієнтованого навчання.
Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Структура системи оцінювання

Після успішного виконання певного завдання, даного викладачем, студенту нараховується певна кількість балів. Існує і спеціальна система з перекладу балів класичну позначку. Цей процес необхідний через те, що при виставленні оцінок в атестат в системі вищої школи застосовується п'ятибальна шкала. Ті студенти, які після закінчення облікового проміжку часу набрали від 85 до 100 відсотків від максимально можливої кількості балів, отримують заслужену оцінку «відмінно». При діапазоні від 71 до 85 відсотків в заліковій книжці з'являється «добре», а при 56-70 % - «задовільно».
Все участі студентів у науково-практичних та наукових конференціях, спеціальних конкурсах, олімпіадах, також ураховуються у рейтинговій системі, оцінюються 50 балами.

Штрафні заходи

Крім нарахування балів за різноманітну навчальну та позакласну діяльність у сучасному рейтингу передбачені штрафні санкції. Наприклад, за кожен пропуск лекційних і семінарських занять передбачається зняття 10 балів, таке ж покарання передбачається за запізнення на заняття, а також за порушення дисципліни під час лекції або семінару.
Відносини міжособистісної значущості у системі "студент-студент". Інформаційна система "Студент"

Значимість рейтингової системи

Рейтинговий варіант оцінки навчальних досягнень студентів передбачає використання інноваційних організаційних варіантів навчання, включаючи заняття з коригування знань і навичок учнів. Викладач, аналізуючи результати кожного студента, отримує можливість проводити індивідуальну коригування їх умінь і знань, продумувати способи вирішення виникаючих проблем. Це гарантує індивідуальний підхід до кожної особистості, застосування інноваційних методик для підвищення якості освіти, стимулювання процесу саморозвитку та самоосвіти студентів. Впровадження рейтингу у вищу школу дозволило в повній мірі використовувати різноманітні педагогічні технології: модульне, ситуативне, диференційоване, проблемне навчання, педагогіку співробітництва, ігрові технології. Серед основних проблем, пов'язаних з впровадженням сучасної рейтингової системи оцінювання досягнень студентів, виділимо зростання тимчасових витрат викладацького складу на підготовку до лекційних і семінарських занять. Рейтинг являє собою індивідуальний числовий показник, окремо обчислюється для кожного, хто навчається.

Висновок

У сучасній освіті відбуваються масштабна модернізація. Змінюється не тільки зміст освітніх дисциплін, але і система оцінювання особистісних досягнень студентів. Основними перевагами рейтингу його розробники вважають комплексний підхід до мотиваційних стимулів, спрямованих на підвищення інтересу студентів до досліджуваних курсів. Різноманітні стимули, що використовуються в даній оціночної концепції, сприяють диференційованого підходу викладача до кожного студента. Накопичувальний варіант дозволяє відображати реальну успішність кожного учня протягом конкретного часового проміжку, виявляти творчих та талановитих хлопців, здійснювати педагогічну та психологічну характеристику російських студентів. Студент отримує можливість приймати самостійне рішення про вибір варіанта контролю знань на семінарському занятті. Маючи уявлення про кількість балів, яку йому буде нараховано за евристичну бесіду, монолог, творчу діяльність, дослідницький проект, він здійснює самостійний контроль свого рейтингу, порівнює особисті навчальні досягнення з результатами інших хлопців. Безумовно, такий підхід позитивно впливає на самооцінку юнаків і дівчат, дає реальну можливість продемонструвати викладачеві і одногрупникам свій творчсекий та інтелектуальний потенціал, бажання отримувати нові знання. В даний час дифференция використовується викладацьким складом не тільки для виставлення оцінок у залікову книжку, вона враховується при розподілі учнів на виробничу практику. Перспективні робочі місця в престижних компаніях і організаціях спочатку надаються студентам з високим рейтингом. При отриманні позитивних відгуків з боку потенційного роботодавця ці студенти отримують вигідні пропозиції про працевлаштування після завершення навчання у вищому навчальному закладі. Для багатьох хлопців саме соціальні гарантії є стимулом займати перші позиції в рейтингу.