» » Порушення мовлення. Класифікація основних дефектів

Порушення мовлення. Класифікація основних дефектів

Рубрика: Мови
Як відомо, в ранньому віці у дітей можуть спостерігатися ті чи інші порушення в сфері викладу думки. Щоб дитина отримала можливість для нормальної соціалізації, такі недоліки потребують усунення. Давайте ж розглянемо, які можуть бути порушення мовлення. Класифікація поширених дефектів буде представлена далі.

Класифікація

Діти з порушеннями функцій мовного апарату відносяться до особливої категорії індивідуумів. У них немає відхилень в інтелектуальному розвитку в порівнянні з однолітками. Однак дефекти в усній, як і порушення письмовій промови, неодмінно негативним чином позначаються на формування окремих сторін психіки.


Порушення мовлення. Класифікація основних дефектів
Сьогодні у сфері логопедії використовується кілька класифікацій, згідно з якими ідентифікують певні дефекти у викладі думки. Перша – психолого-педагогічна. Друга – клініко-педагогічна. Які ж положення більш об'єктивні при ідентифікації порушення мови? Класифікація того й іншого плану успішно застосовується логопедами. Різні точки зору на одну проблему не суперечать, а лише доповнюють один одного.

Клініко-педагогічна класифікація

Представлена класифікація має ухил на співдружність з медициною. Однак ідентифікуються дефекти тут не прив'язуються до конкретних захворювань. Згідно клініко-педагогічної класифікації, логопеди виділяють в цілому 11 форм порушень. Дві форми стосуються порушення письмовій промови. Інші дозволяють ідентифікувати недоліки в усному викладі.
Порушення мовлення. Класифікація основних дефектів
Тут виділяють наступні види порушення мовлення:
  • Афонія – розлади, які виникають в результаті патологій голосового апарату. В даному випадку можуть спостерігатися фоноторние дефекти, спотворення голосу, вокальні порушення.
  • Тахилалия – прискорений темп мовлення.
  • Брадилалия – патологічний уповільнення мови.
  • Заїкання – збої в ритмі і темпі мовлення. Причиною є періодичні судомні стани м'язів, які формують мовний апарат.
  • Ринолалія – дефекти у вимові окремих звуків, що чергуються зі зміною тембру голосу. Причиною виступають анатомічні дефекти мовного апарату.
  • Дислалія – утруднене вимова звуків при нормальному розвитку м'язів мовного апарату і здоровому слуху.
  • Дизартрія – дефект, суть якого полягає в неправильному вимові окремих звуків і слів.
  • Алалія – недорозвинення або повна відсутність мовлення. Причиною найчастіше виступає ураження відповідних ділянок кори головного мозку на внутрішньоутробному або ранньому етапі розвитку дитини.
  • Афазія – часткова або повна втрата здатності до відтворення звуків. Обумовлюється наявністю локальних уражень мозку.
  • Дисграфія – специфічні, характерні для певного індивіда, порушення письмовій промови.
  • Дислексія – прояв часткових дефектів в ході читання.
  • Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення

    Ідентифікація дефектів тут будується, в основному, на психологічних критеріях. Згідно класифікації, виділяють наступні порушення:


  • Фонетико-фонематическая недорозвиненість мовлення – порушення у вимові звуків і слів рідної мови.
  • Загальна недорозвиненість мовлення – проблема системного характеру, наявність якої може бути обумовлено розумовою відсталістю дитини. Це, в свою чергу, позначається на неусвідомлення індивідом смислових і звукових сторін компонентів мовлення.
  • Заїкання – згідно з психолого-педагогічної класифікації, розглядається як дефект комунікативних здібностей при правильному формуванні мовного апарату.
  • Порушення мовлення. Класифікація основних дефектів

    На що може вплинути недорозвинення мови?

    Діти з недорозвиненням промови часто страждають від утрудненою, уповільненої адаптації в суспільстві. В цілях забезпечення соціалізації логопедами застосовується цілеспрямована корекція дефектів. Без цього у малюків в майбутньому можуть спостерігатися певні недоліки в інтелектуальної, сенсорної та вольовій сферах. Володіючи досить розвиненим мисленням, діти з логопедичними проблемами нерідко відчувають труднощі у формуванні думки, побудові логічних зв'язків. За недостатньої уваги батьків до наявних проблем у мовній сфері пізніше у дитини можуть виникати збої і в руховій сфері. Зокрема діти з відставанням в розвитку мовного апарату часто нездатні виконувати настільки ж скоординовані рухи за командою, як їх однолітки. Відхилення можуть спостерігатися і в емоційній сфері дитини з порушенням мовлення. Таким дітям властива непевність в собі, відсутність інтересів, підвищена дратівливість, труднощі у встановленні контактів з оточуючими. Ці та інші проблеми можуть торкнутися в майбутньому дітей, які мають порушення мовлення. Класифікація та ідентифікація наявних дефектів дозволяє своєчасно розпочати роботу над усуненням недоліків.
    Порушення мовлення. Класифікація основних дефектів

    На закінчення

    Ось ми і розглянули основні порушення мови. Класифікація відхилень психолого-педагогічного плану раніше використовувалася в логопедичної практиці лише для виявлення проблеми. Остаточний висновок брали неврологи. Сьогодні лікарі все частіше застосовують обидві класифікації паралельно, оскільки такий підхід сприяє постановці більш точного діагнозу та розробки ефективних методів корекції мовлення.