Щоб отримати інформацію, важливо правильно сформулювати питання. В англійській мові 5 типів різних питань. Один з них – розділовий, який задають з метою уточнити що-небудь або переконатися у власній правоті.

Для чого потрібні розділові питання в англійській мові?

Tag questions (або запитання з хвостиком) є невід'ємною частиною повсякденної мови. У російській мові вони відповідають фразами «не так», «не так», «так», доданим в кінці речення. Іноді хвостик розділового питання в англійській мові зовсім не перекладається на російську. Це актуально для прохань, нагадувань що-небудь зробити, в тому числі з негативним відтінком, наприклад:

Don't phone me again, will you? («Не телефонуй мені більше»).

Close the window, would you? («Зачини вікно»).

Класичні варіанти питань з хвостиком дозволяють запитати у співрозмовника про що-небудь, отримати позитивну або негативну питання. При цьому розділові питання в англійській мові відрізняються від загальних питань способом утворення, інтонацією і призначенням. А от відповіді на них можуть збігатися.

It's bitter cold today, isn't it? – Yes, it is. («Сьогодні дуже холодно, чи не правда? – Да»).

You have done your homework, haven't you? – No, I haven't. («Ти ж зробив домашню роботу? – Ні»).

Якщо у другому випадку можна було поставити загальне питання, хоча це було б менш ввічливо, то в першому випадку він недоречний: говорить і сам прекрасно знає, яка стоїть погода.

Як утворюються tag questions

Перше, що потрібно засвоїти в утворенні такого типу питань, що якщо фраза ствердна, хвостик буде негативним, і навпаки. Простіше кажучи, якщо до коми у дієслова не було заперечення, воно з'явиться після коми. А якщо поряд з дієсловом стоїть заперечна частка not, вона зникне у другій частині питання. Зрозуміло, розділові питання в англійській мові будуються з урахуванням тимчасової форми присудка. Простіше всього це зрозуміти на формах дієслова to be. Слід також звернути увагу, що будь-який іменник, що виступає у ролі підмета, замінюється у хвостику на аналогічне особисте займенник.

George is a doctor, isn't he? («Джордж – доктор, чи не так?»)

Your parents were in Spain last summer, weren't they? («Твої батьки були в Іспанії минулого літа, так?»)

Mary will be in ten two weeks, won't she? («Мері виповниться 10 через 2 тижні, чи не правда?»)

Коли в присудку варто смисловий дієслово (read, sleep, drive), спершу потрібно визначити час пропозиції. Допоможуть це зробити закінчення (-s в теперішньому часі у формах 3 особи однини; -ed у правильних дієслів у минулому часі). Якщо дієслово впізнати складно, значить, у реченні він використовується в 2 або 3 формі, його потрібно шукати в таблиці неправильних дієслів. Для від'ємного хвостика в теперішньому часі знадобиться допоміжний дієслово do або does; у минулому часі, відповідно, did. Ще один нюанс, що дозволяє швидше освоїти розділовий питання в англійській – це звернути увагу на кількість слів у присудку до коми. Якщо дієслово один (але при цьому не форма дієслова to be), у хвостику знадобиться помічник do/does/did (як у прикладах вище). Якщо дієслів два або три, хвостик буде утворюватися з першим з них. До останнього випадку відносяться як складні часи (майбутній, теперішній тривалий, що минув тривалий, всі завершені часи), так і вживання модальних дієслів. Це ж актуально для негативної першої частини, коли хвостик буде позитивним. Наприклад:

This businessman has made a lot of money, he hasn't?

Your brother can climb a tree faster than others, he can't?

You aren't going for a walk today, are you?

His sister doesn't like basketball, does she?

Складні випадки вживання

До них відносяться наказовий спосіб, пропозиції з негативним прислівником або займенником, деякі винятки. Зіткнувшись з ними, потрібно підставляти у хвостик певний дієслово, не завжди відповідний присудка з першої частини. У наказовому способі пропозиції починаються відразу з дієслова, у тому числі з Let' s або від'ємного Don' t , вони звернені до співрозмовника/-ам, тому в хвостику завжди буде стояти займенник you , а у випадку з let's – we . Наприклад:

Listen to your teacher attentively, will you? («Уважно слухай вчителя»).

Don't be late, will you? («Не спізнюйся»).

Let's go out tonight, shall we? («Підемо куди-небудь сьогодні»).

Займенники nobody, none, few, not many, nothing, little, neither, hardly any, scarcely any мають від'ємне значення, а значить, у реченнях з ними після коми дієслово буде стояти в стверджувальній формі, так само як і в самому присудку (правило одного заперечення). Присутність одного з негативних прислівників ( never, seldom, scarcely, rarely, nowhere, hardly, barely точно так само вимагає позитивного завершення питання.
Звороти, що починаються з There , зберігають це слово в хвостику після допоміжного дієслова. Нарешті, після I am в початку пропозиції потрібно aren't I?

Роль інтонації

Від інтонації, з якою поставлено розділовий питання, залежить його точне значення. Якщо в кінці питання тон голосу підвищується, що говорить не упевнений в інформації і хоче отримати відповідь. Якщо ж спадна інтонація, потрібно просте підтвердження такої думки, часто такі запитання ставлять з метою підтримати бесіду.

Як будуються відповіді на розділові питання?

Перш ніж дати відповідь репліку, слід проаналізувати питання сам, без хвостика: позитивна або негативна перша частина вимагають різних формул відповіді. Простий варіант, коли мовець використовує стверджувальну форму присудка, вимагає таких же Yes і No, як у відповідях на загальне питання. Далі йде займенник, відповідне об'єкту питання, і допоміжний дієслово. Трохи складніше відповісти на розділові питання в англійській мові, коли перша частина негативна. Погоджуючись з мовцем, відповідь потрібно почати з Yes; не погоджуючись, - з No. Далі займенник і допоміжний дієслово. Наприклад:

Karen is a good tennis player, isn't she? – Yes, she is (згода).

We can take a car, can't we? – No, we can't (незгода).

He didn't return the book, did he? – No, he didn't (згода).

It doesn't rain often here, does it? – Yes, it does (незгода).

Неможливо обійти стороною, вивчаючи англійську мову, розділові питання. Вправи, наприклад, за підручниками Р. Мерфі і постійна практика допоможуть подолати труднощі, пов'язані з цим граматичним явищем.