Нинішній об'єкт дослідження добре знайомий як книголюбам, так і кіноманам. А все тому, що воно зустрічається і там, і там. Розберемо сьогодні питання про те, що це – баста, розглянемо походження і деякі цікаві факти.
Походження і значення
Історія проникнення слова у мову часом цікавість значення, тому що сенс ми всі, так чи інакше, розуміємо, якщо не за тлумачним словником, то з досвіду загальної мовної практики. А етимологічний словник – це така річ необов'язкова, яка в руки рідко трапляється просто так. Проте в даному випадку він необхідний. Тому подивимося, що в ньому записано.
У джерелі сказано, що спочатку слово прийшло до нас в якості терміна карткової гри «Ombre». За нею любили проводити свій час придворні Катерини II. Якщо читач хоче дізнатися ще більше, то так у тій грі називали туза треф.
У тому значенні, в якому ми знаємо його зараз («досить!», «досить!»), воно використовується з початку XIX століття. Найочевидніший джерело – італійську мову. У ньому досі є таке слово і означає воно те ж саме. В якості доказу підійде фільм «Блеф» (1976), там слово «баста» можна почути практично в самому початку, якщо прислухатися до оригінальною звуковою доріжкою.
Грецька, латинська та італійська «першоджерело»
Інші версії походження швидше говорять про те, звідки з'явився в італійському об'єкт дослідження, ніж додають щось до прояснення причин виникнення слова на російській землі. Але інформація є, тому відкриємо її читачеві.
У латинській і грецькій є слово basto, яке означає «несу», «переношу», «терплю». Можна було б припустити, що в ході історичного розвитку мови в італійському відбулося як би логічний розвиток сенсу і «терпець урвався». Але все значно простіше, італійська «баста» - це скорочення від «bastare», тобто «хапати, бути достатнім». Але якщо поглянути по-іншому: варіант з логічно розвитком відкидати не можна, адже слова однокореневі.
Похідні слова
Знаючи передісторію, легко розкрити зміст тих слів, які нам зустрічаються досить часто в історичній літературі, – «страйк», «страйкувати». Так, іменник, дієслово – родичі вигуки «баста!», це видно неозброєним оком. Але найцікавіше навіть не це, а те, що розкривається внутрішній сенс страйку як явища і навіть оголюються його психологічні механізми. Якщо на страйк дивитися очима управлінця, то йому здасться, що все це якась примха. Робочі вічно чимось незадоволені і все їм мало. А адже в реальності справа йде зовсім інакше: люди кидають роботу і виходять на вулицю тільки тоді, коли вже більше не можуть терпіти і говорять голосно: «Баста!» Значення слова навіть не потребує перекладу. Тобто сама мова стає на захист народу і стверджує: страйки – це не примха, не примха, а сувора необхідність. Коли експлуатація стає гранично нелюдської, то настає час колективного організованого громадського протесту. Але, звичайно, тим, хто нагорі цього не зрозуміти. Навіть у найкращих умовах людей будуть розділяти різні соціальні положення, тому повного і справжнього розуміння чекати не варто. А ми завершили розгляд нашого об'єкта дослідження, баста, це кінець.
