Шаромижник - це Значення, легенда і справжнє походження слова

Як рідко ми замислюємося про походження того чи іншого слова. А адже багато хто з них, навіть такі прості і звичні, мають цікаву історію і навіть легенду свого походження. Чудовий тому приклад - шаромижник. Познайомимося із цим словом ближче.

Значення слова "шаромижник"

Шаромижник (з наголосом на "и") - слово розмовне, лайливе, вживається в порицающем, зневажливому контексті. Інші його форми: шахрай, шаромижка, шерамижник. Шаромижник - це:

Той, хто любить поживитися за чужий рахунок.

Людина, якій нічого не варто когось обдурити, вкрасти.

Спритник, шахрай, злодій, брехун.

Людина, що не займається серйозною справою, роботою, має підозрілі доходи, на якого небезпечно покластися.

Блазень, "увеселітель" колективу, але при цьому досить "слизький" персонаж.

Синоніми слова

Шаромижник - це поняття, що має безліч синонімів:

пройдисвіт;

проноза;

діставала;

випалювання;

гусак лапчатая;

спритник;

аферист;

хлопець "палець в рот не клади";

шахрай;

мазурик;

ходок;

хлюст;

хитрун;

продувная бестія;

сачок;

пройдисвіт;

хват;

жук;

шахрай;

махінатор;

ледар;

ловчила;

прощелига;

нероба;

в'юн;

штукарь;

стрекулист та ін.

Легенда історії слова

Напевно хтось з читачів знайомий з легендою походження слова "шаромижник". Вона відносить нас до подій 1812 року - Вітчизняної війни з армією Наполеона. За словами оповідачів, появою цього слова ми зобов'язані полоненим французьким солдатам. Російський уряд роками не пускало бідолах на їх споконвічну батьківщину, але і на кошти утримання військовополонених також скупилося. Французи були укладені в жахливих умовах - у неопалюваних бараках без елементарних зручностей, ходили в старих обтрепавшихся мундирах. Полонені вмирали від холоду, голоду, хвороб.


Багато наглядачі намагалися хоч щось зробити для своїх нещасних підопічних - їх просто випускали просити милостиню у мешканців навколишніх поселень. Звичайно, прості російські люди насторожено ставилися до вчорашнім загарбникам, і у них не було бажання допомогти голодним оборванцам. Багато їх проганяли, навздогін охрестивши шаромижниками - ледацюгами, неробами, пройдохами. Чому саме це слово? Намагаючись розжалобити місцевих жителів, солдати зверталися до них: "Друг мій" (франц. Cher ami - звучить як "шер амі"). Ось так і з'явилася легенда походження слова "шаромижник". Лінгвісти називають таке явище - бажання знайти і пояснити зв'язок між схожими за звучанням фразами в різних мовах - або аматорської народної етимологією. А тепер познайомимо вас із справжньою історією слова.

Шаромижник: походження слова

Спершу зауважимо, що слово "шаромижник" було у російської мови задовго до Вітчизняної війни. Найпростіша версія - воно утворено від словечка "шарму", що означає "задарма", "безкоштовно". В її користь говорить те, що були такі жаргонні стійкі фрази як "на шару", "шарма-дарма", "кулею-даром" та інші, що відповідало "на халяву", "безкоштовно", "за рахунок іншого". Шахрай, шаромижник - це слова, утворені від "шарми" тим же шляхом, що і гультяй або прощелига. Тому можна цілком аргументовано стверджувати, що це лайливе слово споконвічно російське, а не запозичене з французької мови.
Побутує й інша, схожа версія - іменник "шаромижник" було утворено від з'єднання двох дієслів, поширених в жаргоні - "шарити" і "поневіряється".

Звідки взялася шваль і шантрапа?

Продовжуючи тему, викриємо легенди, пов'язані з походженням ще двох лайливих слів - шваль і шантрапа. Походження слова "шваль" знову ж пов'язують з відступом колись доблесної і грізної армії Наполеона. Легенда повідомляє, що його появою ми зобов'язані коням переможених французів. Вигляд цих виснажених і обшарпаних тварин був настільки жалюгідний і неприглядний, що "шеваль" (франц. cheval - "кінь") стало позначати все погане, гидке, неприємне. А ось справжнє походження слова - споконвічно слов'янське. Шваль - це кравець, швець. Чому ж таке зневажливе ставлення до шанованої професії? Тут все просто. Шваль відбулася від слова російської й української мови "шушваль", що означає і шматок тканини, клаптик, і ганчірка, рвані, ганчір'я. Ось саме за останніх значень шушваллю стали називати нікчемне й паскудне. Походження шантрапи за легендою теж вельми цікаво. Не секрет, що багато полонені французи ставали гувернерами, особистими вчителями у заможних російських сім'ях. Так і одному воїну пощастило стати розпорядником дитячого хору. Не знає російської, він отбраковивал дітлахів, які не мають належних вокальних даних, коротким "Chantera pas!" ("шантера па" - "не буде співати"). Означати це стало - ні до чого не придатний, нікчемність. Насправді слово ще до 1812 року існувало в багатьох говірках:

смоленськом - "голота, бідний";

устюжском - "дрібниця";

череповецькому, воронезькому - "погань" і т. д.

Ми визначилися, що шаромижник - це споконвічно російське слово, що не має ніякого відношення до полонених солдатів наполеонівської армії. Але, погодьтеся, легенда його походження теж цікава і цікава.