В російській мові існує чимало термінів, які були запозичені з інших мов більше ста років тому, але до цих пір викликають у багатьох проблеми з написанням. Серед них - «дермантин» (або «дерматин»). Як правильно пишеться це слово, звідки прийшло воно і що означає? Давайте відшукаємо відповіді на всі ці питання.

Значення аналізованого іменника

Перш ніж дізнатися, як правильно писати: дерматин або дермантин, варто уточнити зміст цього терміна. Цей іменник є назвою одного з численних сучасних кожзамінників. Цей матеріал виготовляється шляхом нанесення нітроцелюлозного покриття на бавовняну основу. Також дана речовина іменується "гранітоль" або "нитроискожа" (скорочення від «нитроцеллюлозна штучна шкіра»). Широке використання цієї речовини почалося в СРСР в тридцятих роках двадцятого століття. Незважаючи на те, що гранітоль серйозно поступався за властивостями натуральної шкіри, він був дешевше і простіше у виготовленні і все ж перевершував по багатьом параметрам звичайну тканину.


Аж до п'ятдесятих років (коли нитроискожа змушена була поступитися частиною ринку більш зносостійким і міцним матеріалів) гранітоль активно використовувався для оббивки меблів і дверей, виготовлення галантереї і навіть для переплетення книг. В більш пізні періоди, і навіть сьогодні, ця тканина продовжує вживатися для оббивки дверей та меблів, хоча серйозну конкуренцію їй становить вінілкожа, стрейч-шкіра, матеріали з поліуретану, полівінілхлориду, термоеластопласту і інших синтетичних речовин. При цьому вона продовжує залишатися однією з найдешевших у виготовленні. Варто не забувати, що всі вищеперелічені тканини хоча і відносяться до групи кожзамінників, однак, по суті, є різними матеріалами з відмінними властивостями. Тому стверджувати, що кожвініл і нитроискожа є синонімами - невірно.

Походження терміна

Розглядаючи питання: «Як писати: дермантин або дерматин?» - варто звернути увагу на походження досліджуваного іменника. Отже, це слово утворено від грецького терміна dermatinos, що перекладається на російську як «шкіряний». З такого значення стає зрозуміло, що розглянутий матеріал з самого початку позиціонувався як більш доступний аналог для шкіри. До речі, грецької слово, від якого походить назва гранітоля, в російській мові не особливо прижилося, як і термін «дерма» (шкіра). Справа в тому, що це іменника за вимовою дуже близько до таких не зовсім літературною словами, як «лайно» (фекалії, випорожнення) і «погань» (щось погане, непридатний). У зв'язку з ці явищем часткової омонімії деякі лінгвісти висувають теорії, що назва нитроискожи утворено від одного з двох зазначених вище термінів. Однак подібні версії нічим не підтверджені і є помилковими.

Як правильно пишеться слово «дермантин»

Розглянувши значення і етимологію досліджуваного іменника, варто дізнатися відповідь на головне питання. Отже, як правильно: дерматин або дермантин? Хоча багато хто з нас звикли вимовляти аналізоване слово з літерою «н», насправді її в цьому терміні бути не повинно в принципі. Згідно з діючими нормами орфографії російської мови, існує тільки один варіант написання: «дерматин». І хоча варіант "дермантин" досить часто вживається у статтях в інтернеті, тим не менш, він продовжує залишатися помилковим.

Чому цей термін пишеться саме таким чином

Дізнавшись, як правильно: дермантин дерматин або (другий варіант), варто розібратися, чому саме так пишеться це слово. Як вже було сказано в другому пункті, цей термін утворений від грецького слова «шкіряний»[дерматинос]. Воно одночасно є і перевірочним для гранітоля. А так як в ньому відсутня літера «н», то і в назві розглядуваного шкірозамінника вона також не пишеться.

Фонетична транскрипція слова "дерматин"

Отримавши відповідь на питання: «Як правильно: дермантин або дерматин?» - варто дізнатися, як же точно вимовляти розглянуте іменник. А для цього потрібно зробити його фонетичну транскрипцію. Виглядає вона таким чином:[д’ирмат’ин]. Наголос у досліджуваному слові падає на останній склад «тин», як і у французькій мові. До речі, з-за такого вимови в минулому деякі приписували йому французьке походження. У розглянутій транскрипції варто звернути увагу на те, що голосна буква «е» в першому складі читається як[и]і додає м'якість попереднього їй приголосному звуку[д’]. Подібне вимову іноді призводить до того, що школярі пишуть назву цього шкірозамінника через «і»: дирматин або дирмантин.

Фонетичний розбір іменника по звуках

Розібравшись з тим, як правильно - дермантин дерматин або пишеться і як вимовляється, слід проаналізувати це іменник чоловічого роду звуків. В даному слові вісім букв і стільки ж звуків. Буква «д» вимовляється як[д']- дзвінкий приголосний, на м'якість якого вказує наступна за нею буква "е", читающаяся як[и]. Голосна буква «е» стоїть не під наголосом і вимовляється як[и]. Приголосна «р» дає дзвінкий, твердий, сонорний звук[р]. Буква «м» в даному слові вимовляється приголосний сонорний, дзвінкий, твердий звук[м]. Безударна голосна «а» дає чистий звук[а]. Приголосна літера «т» з-за наступного за нею ударної гласною «і» набуває глухе, м'яка вимова[т']. Голосна «і» знаходиться під наголосом, завдяки чому має чітке звучання[и]. Фінальна приголосна літера «н» вимовляється як сонорний, дзвінкий твердий звук[н].