Значення
Гіпотеза (від грецького hypothesis, що означає "основа") - це попереднє припущення, що пояснює якесь явище або групу явищ; може бути пов'язано з існуванням об'єкта або предмета, його властивостями, а також причинами його виникнення.Сама по собі гіпотеза не істинна й не хибна. Лише отримавши підтвердження, що дане висловлювання перетворюється в істину і перестає існувати. У словнику Ушакова є і інше визначення, що таке гіпотеза. Це наукове недоведене припущення, що володіє певною ймовірністю і пояснює явища, які без цього припущення нез'ясовні. Володимир Даль у своєму словнику також пояснює, що таке гіпотеза. Визначення свідчить, що це гіпотеза, умоглядне (не спирається на досвід, абстрактне) положення. Дане тлумачення досить просто і коротко. Не менш відомий словник Брокгауза і Ефрона також роз'яснює, що таке гіпотеза. Визначення, що приводиться в ньому, пов'язано тільки з системою наук про природу. За їх словами, це припущення, висловлене нами для тлумачення явищ. До таких висловлювань людина приходить, коли не може встановити причини явища.
Ступені розвитку
В процесі пізнання, який полягає в постановці припущення, виділяється 2 ступені. Перша, яка складається з декількох етапів, - розвиток власне припущення. На першому етапі даної щаблі відбувається висування положення. Найчастіше це гіпотеза, навіть частково необґрунтована. На другому етапі за допомогою цієї здогадки пояснюються раніше відомі факти і ті, які відкрилися вже після появи припущення.Щоб бути гіпотези, припущення має відповідати деяким вимогам: 1. Воно не повинно суперечити самому собі. 2. Висунуте положення повинно бути перевіряються. 3. Воно не може суперечити тим фактам, які не відносяться до області гіпотези. 4. Воно повинно відповідати принципу простоти, тобто в ньому не повинно бути фактів, які воно не пояснює. 5. Воно має містити новий матеріал і володіти додатковим змістом. На другому ступені відбувається розвиток знання, яке людина отримує за допомогою гіпотези. Простіше кажучи, це її доказ або спростування.