Ефіопський алфавіт – система письма для запису літературного і церковної мови гєез, поряд з амхарским, тигрі і тигринья, використовуваними в Ефіопії (Абіссінії) та Еритреї. По всій видимості, стався від південно-семітської сабейской писемності на початку IV ст. Проте думки дослідників про те, коли був створений ефіопський алфавіт, розходяться. Також невідомо, чи є ця писемність підсумком поступової еволюції або ж вона була придумана однією людиною. Сьогодні прийнято вважати, що літери розвивалися поступово, а оголосовування з'явилися в результаті творчості одного автора. Збереглися написи IV ст. мовою гєез, написані сабейским і варіантами ефіопського листи.


Абугида складається з 26 букв, всі з яких є приголосними. При цьому базовий символ може бути перетворений в складовий шляхом додавання відповідних огласовок. Були запозичені 24 з 28 букв сабейского алфавіту з додаванням графем для позначення звуку «п», якого не було в джерелі. Напрямок письма, на відміну від сабейского та інших семітських мов, зліва направо. Ймовірно, це є результатом грецького впливу.

Альтернативний погляд

Історію писемності гєез не так легко простежити, як, наприклад, латинської. Історики відмовлялися бачити у жителів Африки творців оригінальної культури, яка процвітала і виживала протягом століть у своїй особливій. Вони не могли зрозуміти цього, не відмовившись від своїх упереджень і не переглянувши свій підхід. Поширеною темою досліджень системи гєез є т. н. зовнішня парадигма. Це поняття про те, що силлабарий повинен був прийти звідки-то, в основному з давнього Аравійського півострова. Це б зробило джерелом «чорної» Африки, але Азію Середнього Сходу, тим самим підтвердивши расистські переконання, що темношкірі не здатні були мати літературу і культуру в часи, коли успіхи фінікійців тільки починалися. Навіть сьогодні ця европоцентристская гіпотеза позиціонує гєез у категорію семітських, а не африканських мов. Расизм, який переслідує дослідження походження ефіопської писемності, проявляється навіть у недавній історії науки. Наприклад, Сільвія Панкхерст в книзі «Ефіопія: історія культури» стверджує, що південно-арабські іммігранти принесли з собою знання про використання металів, обробки грунту, овець, коней, верблюдів, корисні рослини, кращу зброю, наприклад, великий загострений наконечник списа, і, ймовірно, цілий шкіряний щит, який місцеві воїни носили до недавнього часу. Вони також сприяли будівництву будинків з каменю, принісши з собою архітектурні стилі і методи будівництва, мистецтво листа і прекрасний ефіопський алфавіт. Для прогресу ефіопської цивілізації найважливішим з мистецтв, які арабські переселенці привезли з собою, була писемність.


Цілком імовірно, що система гєез знаходить свій початок виключно в єгипетських ієрогліфах, як і добре документована латиниця, якою б далекою вона не здавалася. Припущення про те, що писемність в такій географічній близькості до Стародавнього Єгипту мала спочатку відправитися в далеку подорож на схід в Південну Аравію, а потім повернутися в Ефіопію, щоб розвинутися в свою остаточну форму, на думку противників переважаючою теорії, здається занадто надуманим. Тому, як вони вважають, немає підстав вважати, що єгипетські купці, писці і, отже, система ієрогліфів не поширилися рівномірно по всіх напрямках.

Склад абугиди

Алфавіт гєез складається з 182 знаків. Справедливості заради слід сказати, що основних графем всього 26 всі з яких є приголосними, а інші утворені за допомогою додаткових штрихів і модифікацій, внесених в основні форми для позначення голосного звуку або для коригування звучання основного приголосного. У геэзе рядкові і прописні букви не розрізняються, як це сталося в латинському алфавіті в VII столітті. Немає лігатур або інших модифікаторів (як в G і g), а також дуже мало знаків пунктуації. Тому для більш точного порівняння прописні (а), малі (A) та літери з діакритичними знаками (a) в латинському алфавіті повинні вважатися окремими графемами, як і будь-які літери, які можуть мати пов'язані з ними певні правила пунктуації ('s). Але навіть у цьому випадку силлабарий гєез значно більше.

Багатогранність геэза

Ефіопський алфавіт не тільки служить засобом візуального представлення слів і звуків. Він володіє 5-ма основними властивостями: пиктографическим, идеографическим, астрографическим, нумерологічним і силлабографическим. Абугида також корисна для переосмислення листи в цілому. Її властивості припускають, що сучасне уявлення про писемності дуже вузьке і обмежує її філософський, теологічний, лінгвістичний та історичний аспекти.

Піктограми

Піктографічна сторона геэза говорить про те, що силлабарий походить від зображень, намальованих або скопійованих у природи і взаємодії з нею людини. Базовою моделлю пиктографической системи та джерелом латинського і ефіопського алфавіту є єгипетські ієрогліфи. Гєез – це абстрагированний піктографічні мову. Прикладом піктограми служить друга буква ? (ba), як в Bet (будинок), яка являє собою стилізовану двері. Пиктографический елемент видно також і в букві ? (ha), першої в слові «лев», в алфавіті і всього всесвіту.

Ідеї

Идеография, друга властивість гєез, означає, що букви алфавіту символізують різні ідеї, системи цінностей, філософські та соціальні порядки. У кожного головного символу є 7 варіантів, що позначають голосний звук, який слідує за ним. Кожен клас пов'язаний з різними ідеологічними елементами. Наприклад, шостий клас ? (ra) має номенклатуру Re'es (лідер, керівник або начальник). Слова, пов'язані з шостим класом, як правило, відносяться до світського керівництва, як у випадку Re'esa Mange'st (глава держави).

Календар

Астрография, або відображення зірок і, отже, календаря, є третім аспектом геэза. Система, що складається з 26-ти класів та 7-ми їх варіантів, в цілому складає 182 складових знака. Це половина числа 364 яка представляє півріччя або кількість днів між рівноденнями. В ефіопському календарі всі місяці складаються з 30 днів, за винятком додаткового місяця, що триває тільки п'ять чи шість днів. Півріччя починається 1 квітня і 1 жовтня. Кожен з 182 символів представляє один день. Зайвий день у західному календарі можна віднести до неточностей між сонячним і равноденственним численнями. 7 варіацій кожній класу являють собою 7 днів тижня, починаючи з геэза (неділі) і закінчуючи шабатом (суботою).

Нумерологія

Кожній букви алфавіту відповідає чисельне значення в межах від 1 до 5600. Вони є кодами ефіопської містичної ізотеричної системи. Чисельні значення графем і слів Старого Завіту допомагають його тлумачення і забезпечують мнемонічні маркери для усного переказу. Наприклад, ім'я Авраам відповідає числовому значенню 60 (40+9+6+1+4), яке при діленні на кількість знаків (5) в результаті утворює число 12 що відповідає кількості будинків Ізраїлю.

Чому ефіопський алфавіт схожий на вірменський?

Хоча ці писемності лінгвістично далекі, у них є очевидне зовнішню схожість і навіть кілька однакових букв. Країни і їх мови розвивалися незалежно один від одного, розділені відстанню близько 35 тис. км суші і моря. Багато вважають, що писемність геэза, звана фідель, з'явилася набагато раніше, ніж нинішня вірменська, а існує безліч теорій, що стосуються зв'язку між ними. Одна з найбільш популярних теорій грунтується на довгій християнської історії цих країн: Вірменія офіційно стала першою християнською країною в 301 р. н. е, а Абиссиния – другий в 316 р. Приблизно в 406 р. перед святим Месропом Маштоцем була поставлена задача створення нового алфавіту для Великої Вірменії. Жителі країни прагнули дистанціюватися від сусідніх держав і релігій, які намагалися завоювати їх. Припускають, що Месроп міг зустріти ефіопських християн під час паломництва в Єрусалим і отримав від них один з релігійних текстів. Якщо у нього була Біблія мовою гєез, то цілком ймовірно, що він запозичив деякі символи, щоб завершити свій незакінчений алфавіт. Вірменія і Абиссиния були державами, які зіткнулися з однією і тією ж проблемою – протягом багатьох років вони були єдиними християнськими народами в своїх регіонах і потребували однаковою релігійної літератури. В бібліотеці Каліфорнійського університету зберігається колекція вірменських рукописів XIV ст., включаючи євангеліє Гладзора. Вони містять полностраничние мініатюри, багато прикрашені календарі, складні орнаменти і портрети святих, увімкненні в основний текст. Багато ефіопські манускрипти, написані і оформлені набагато сильнішими, товстими лініями і виявляють руку художника та писаря, які їх створювали. Текст традиційно ділиться на ділянки, написані червоними і чорними чорнилами, прикраси найчастіше виконуються в природних тонах. Їх чарівність полягає в деякому рівні тактильності і неформальності.

Контакти двох культур

Вірменський і ефіопський народи об'єднує тривала історія дружби, хоча вона почалася набагато пізніше, ніж були створені їх писемності. Можна виділити два приклади. На початку XVI ст. вірменський купець поступив на службу при дворі Ефіопської цариці. Він став першим послом Абіссінії в Португалії. Ситуація ускладнилася тим, що португальці не повірили, що він вірменин, дійсно є тим, за кого себе видає, і ще більше ускладнилося під час його повернення назад. Інший випадок стався зовсім недавно, на початку 1920-х років. Після геноциду вірмен наслідний принц Ефіопії Рас Тафарі зустрів в Єрусалимі 40 сиріт з Вірменії. Він був настільки зачарований ними, що усиновив всіх і взяв з собою на батьківщину. Він дав їм найкраще музичну освіту, і 40 вірменських дітей утворили перший офіційний державний оркестр цієї країни. Разом вони створили ефіопський імператорський національний гімн, який залишався незмінним до 1974 року.

Символ Африки

Ефіопська абугида протилежна алфавітній системі її взаємодії з розмовною мовою. Хоча необхідно вивчити багато символів, в деякому сенсі вони полегшують правопис. Користуються складовим листом допускають менше помилок, оскільки звучання слова, подібно до фонетичного письма, диктує його конкретне написання і навпаки. По суті, абугида дозволяє написати будь-яке слово будь-якої мови. Африканський гєез є однією з найстаріших писемностей в світі. Вона залишається незмінною протягом 2000 років, що свідчить про її пристосовуваності інноваційному методі організації звуків. Писемність – не тільки елемент граматики, але і спосіб поринути у стародавній світ Африки, її філософію, систему переконань і виключно розвинені ранні суспільства.