Загальне уявлення
Марксизм-ленінізм – це напрям думки, що з'явилося в позаминулому столітті, приблизно в 40-х роках. Саме тоді історична оренда вперше побачила робітників як самостійний клас, що має силу і власні позиції, погляди. Енгельс, Маркс виступили творцями присвяченого робочим світогляду з науковою базою. Авангардом цього класу виступали комуністи. Автори МЛ створили стратегію, запропонували тактику революції, розробили політичну, ідеологічну програму. Саме вони розробили революцію як науку, через яку пояснювали світ і змінювали його. Марксизм – це комплексне напрямок на стику різних наукових досягнень. Він являє собою передові ідеї та вигадки суспільства середини дев'ятнадцятого століття. Напрям сформувався як підсумок аналізу, узагальнення досвіду, отриманого в ході битви з класовою системою.МЛ став першим в історії нашого світу вченням, яке відкрито, з наукової точки зору, пояснювало, як розвивається соціум, а також доводив, що капіталізм обов'язково загине. Марксизм-ленінізм – це вчення, в рамках якого було науково доведено, що на зміну капіталізму рано чи пізно прийде комунізм. Пролетаріату призначалася особлива місія в історії, оскільки саме за рахунок цього руху повинен загинути капіталізм. Крім того, пролетаріат – це та верства, яка створить комуністичний соціум. Енгельс, Маркс працювали над прогресом запропонованого навчання, формулювали нові висновки, оцінювали правильність вже сформульованого, враховуючи реальний досвід революції. Не меншу увагу авторів ідеології залучали наукові досягнення.
Прогрес ідеї
Як видно з назви, марксизм-ленінізм – це напрямок, який тільки базується на марксизмі, але створена Леніним. І в реальній роботі цього вітчизняного політичного діяча, і в його теоретичних працях приділяється велика увага розвитку ідеї марксизму. Як відзначали комуністи програмної партійної документації, що цей діяч виявився в нових умовах мінливої історії і всебічно пропрацював ідеї Маркса, відповівши на багато питань. Його зусиллями робітники отримали зброю і можливості провести революцію. Він заклав фундамент створення соціалізму в нашій країні, а також створив систематизоване наукове бачення проблематики війни, мирного часу. Як згодом розповідали про марксизм-ленінізм в університетах, зусиллями Леніна всі три аспекти МЛ були збагачені, доповнені. Він працював над філософією, діалектикою, матеріалами історії. Його зусиллями сформований науковий комунізм. Він же заклав підвалини застосування політичної економії в нашій державі. Ленінізм є марксизмом з урахуванням особливостей імперіалістичної епохи і впливу на атмосферу революцій пролетаріату. Під час революції 1917 року, як зазначалося в партійній документації, стало особливо яскраво видно мистецтво Леніна як політика, так само як і його найближчих послідовників. Саме вони фактично дали всьому світу унікальний урок революційного мислення, вчинків, дидактики революції.Ні дня на місці
Як згодом говорили про марксизм-ленінізм в університеті, як розповідали про нього в друкувалися у всіх виданнях зверненнях видних політичних діячів Радянського Союзу, протягом думки Леніна було неординарним, як і його тактика, гнучкість. Цей політичний діяч використовував нестандартні робочі методи, швидко змінював форми, виходячи з вимог ситуації, підпорядковував собі більшовиків, чия активність ставала гнучкою, що відповідає положенню справ. При всьому цьому не можна заперечувати дивовижною сміливості Леніна і політики, яку просуває їм. Як говорили партійні діячі згодом, Ленін показав прекрасний зразок антидогматического мислення, принципово нового і повною мірою діалектичного. Зі смертю Леніна інститут марксизму-ленінізму не припинив існування. Цей напрямок розвивали вітчизняні комуністи, його підтримували, допомагали вдосконалювати родинні руху. Соціалізм, комунізм СРСР і досвід інших країн, намагалися створити соціалізм, тісно обумовлені ідеями Леніна. Його вчення вимагало врахування всіх наукових відкриттів, новітньої інформації. МЛ зобов'язував враховувати революційний рух робітників, визвольний міжнародне. Це інтернаціональне вчення загального характеру. В деякий момент радянські діячі могли з упевненістю говорити, що цей рух активно розширюється по всьому світу, викорінюючи капіталізм, впливає на світ. Так, Горбачов говорив про те, що МЛ є творчим початком, далеким від догматизму, схвалюють новаторство, єднання теорії і практики.
Термінологія і розуміння
Якщо говорити коротко, марксизм-ленінізм – це самостійне позначення ідеологій, які правили в соціалістичних державах у минулому столітті. Це персоніфікує стилістика. Конгломерати, спочатку охарактеризовані саме так, з часом зіткнулися з необхідністю боротьби з культом особи, а також наслідків такого. Це стало причиною зміни поширених формулювань. МЛ стали називати підсумок колективної роботи правлячих кіл. Особливий акцент зробили на дистанціювання від харизми. Структурно МЛ включає ортодоксальний марксизм, ленінський вчення і різноманітні регіональні теорії окремих лідерів. Як відзначають сучасні дослідники, в період, коли МЛ був особливо актуальним, основні постулати навчань регулярно міняли, підлаштовуючи під поточні інтереси можновладців.Базисна ідеологія
Мова в колишнє час у всіх радянських інститутах марксизм-ленінізм був ідеологією, яка грунтувалася на необхідності революції, контролювати яку повинна партія комуністів. Ідеологія направляє мислення партії як спільноти, а також всіх окремих особистостей, і практичну діяльність. Коли Маркс, Енгельс тільки почали працювати над теорією, в майбутньому придбала світову значимість, видали брошуру, присвячену принципами комуністичного руху. У цій роботі Енгельс сформулював суть комунізму як вчення, присвяченого завоювання пролетаріатом свободи. Максимально коротко автор пояснив сутність ідеології як теоретичну базу для повної свободи робітників, яка досяжна лише в разі, якщо вдається побудувати комуністичне суспільство.Згодом Сталін, говорячи коротко про марксизмі-ленінізмі, назвав марксизм науковим баченням природних законів, суспільного прогресу, а також вченням про експлуатованих і тих, кого пригнічують. Він описав марксизм як наукове бачення соціалістичної перемоги в світі, як науку створення суспільства, де править комунізм. Цей опис дає гарне уявлення про широту охоплення ідеології МЛ. Наука дає відповіді на питання, пов'язані як з людьми, так і природою взагалі, охоплює всі. Другий ключовий аспект – факт зв'язку з революцією, яка організована силами і в інтересах бідних трудяг. Разом з тим наука розповідає про створення товариства комуністів, соціалістичного. Цікавим виглядає той факт, що МЛ у своєму найменуванні зберігає два великих імені – Маркса, Леніна. Не менш важливі для ідеології Енгельс і Сталін. Перший був другом Маркса, другий продовжував справу Леніна.
Ленін і ідеї Маркса
Створена Марксом вчення існує ось вже більше півтора століть. Ленін, розвиваючи його постулати, відштовхувався від поточних історичних подій, обстановки, особливостей суспільства. Історія марксизму-ленінізму визначено періодом, в який жив вітчизняний політичний діяч – це були поворотні для держави події, коли опортуністи боролися з комуністами, другий інтернаціонал поступався місце третьому. МЛ захищає основні положення вчення Маркса, розвиває їх. Важко переоцінити внесок Леніна в ідеологію. Він сформулював закони, за яким розвивається капіталізм в імперіалістичну епоху, пояснив війни як наслідок капіталізму. Він розвинув теоретичну базу, реалізував її на практиці, організувавши революцію, ясно визначив суть пролетарської диктатури, заклав принципи соціалістичного суспільства і загальні правила його створення. Ленін дав керівництво до дії, заклав теоретичний фундамент нацдвижений. Це позначилося на житті колоній по всьому світу. Національні рухи за свободу виявилися тісно пов'язаними з соціалістичними революційними діями, що охопили весь світ. Він створив нову партію і забезпечив захист її принципів. В майбутньому Сталін, просуваючи ідеї марксизму-ленінізму і захищаючи їх, вніс неоціненний внесок у закони соціалізму. Його зусиллями з'явилися нові принципи створення такого товариства. Він реалізовував їх на практиці у період своєї влади.Історичні передумови
Вчення, яке дало згодом базу для ідей марксизму-ленінізму, зародилося понад півтора століття тому. Спершу ці ідеї розвивалися в європейських державах, в ті часи були найбільш розвиненими на планеті. Багато держав, передові в давні часи, до середини дев'ятнадцятого століття були в підпорядкуванні у Європи. Маркс, Енгельс – уродженці передових європейських областей, які жили в своїх рідних краях, опрацьовуючи основні положення свого вчення. Вони були учасниками політичних подій тих днів, спостерігали за подіями і впливали на своїх сучасників. У чому їхня ідеологія зумовлена промисловою революцією, яка завершилася приблизно в 30-ті роки того ж століття. Хоча центром цієї революції була Великобританія, події тієї епохи вплинули на всю планету. Вперше світ побачив технічні прориви і розвиток промисловості. Англійське панування було таким, що цю державу називають «світовою майстерні», а товари, вироблені її промисловцями, продавали по всьому світу. З точки зору марксизму-ленінізму, промреволюция стала причиною серйозних капіталістичних перетворень. Раніше він не володів такою силою, але належать раніше середнього рівня громадян вийшли мільйонери. Такі багатства зробили цих людей особливо сильними. У них з'явилася можливість виступити проти феодальної системи. Втім, одночасно з'явився пролетаріат, суспільний клас з тисяч і тисяч робітників, які забезпечували повсякденну діяльність фабрик, заводів. Пролетаріат мав здатність працювати, впевненість у своїх силах, обумовленої прогресом промисловості і дисциплінованістю, організованістю. Суспільне становище пролетаріату було таке, що це була найбільш схильна до революції, при цьому ще й значна сила – раніше історія не знала аналогічною.
Свідомість і міць
З точки зору марксизму-ленінізму, історія творилася руками робітників, пролетаріату. У чому зародження марксизму обумовлено капіталістичними перемогами і утвердженням такої влади в основних світових державах, при цьому робітники отримали велику силу самосвідомості. З'явилися руху, організації, присвячені інтересам пролетаріату. З цього моменту цей клас став незалежним, усвідомлює свою міць. Спершу пролетаріат відчув це у французьких, англійських землях, поступово хвиля поширилася на всі промислові держави. Умови життя того часу були такими, що повстань було не уникнути. Регулярно траплялися стихійні обурення. Відомі випадки, коли працівники накидалися на свої ж фабрики і заводи, руйнуючи свої робочі місця, а разом з тим – свою основу життя. Протести не мали чіткого напрямку, не володіли особливою міццю, швидко і жорстко придушувалися владою. Зміни спостерігаються приблизно у 40-х роках того століття. Марксизм, покладений потім в основу ідеології марксизму-ленінізму, з'явився в умовах, коли пролетарське посилювалося рух, що поширювався, наче вогонь. Хоча спочатку воно було слабким, не загрожувало правлячої коаліції, все ж таки той момент перевернув історію – з'явилася незалежна сила, нові ідеї, яким підкорився цей клас, і марксизм став основною. Якщо порівнювати його з іншими, то ця ідеологія відрізнялася наявністю інструментів, якими робітники могли б не тільки зрозуміти, але змінити поточні умови. Це стало причиною того, що в майбутньому марксизм виявився єдиною пролетарської філософською системою.Події в Росії: початок
Наша країна стала однією з тих, де ідеї Маркса поширилися особливо рано. Коли вперше «Капітал» перевели на іноземну мову, це був саме російська. У 1872 книга побачила світ і відразу опинилася в числі добре продаються. Впливу матеріалів було настільки суттєвим, що цитати з праць звучали під час студентських хвилювань 73-74-го. З часом інші роботи Маркса також перевели на російську. Це траплялося практично відразу після їх створення. В основному над перекладами працювали вітчизняні революціонери. Серед інших особливо цінна заслуга просування філософії марксизму-ленінізму Віри Засулич, з 81-го спілкувалася з Марксом листами. У 83-му вона брала участь у марксистській організації – першою в історії нашої країни. Втім, звичайно ж, найголовніше ім'я – це ім'я основоположника марксизму-ленінізму Леніна. Це ім'я – не більше ніж псевдонім, але він відомий всьому світу. Реально людину звали Володимиром Ульяновим. Він народився в Симбірську в 70-му, в перший час мав дуже обмежені зв'язки з світом, так як єдиним транспортом був пароплав, а в зимовий сезон – коні. Ленін народився в родині освіченого чоловіка, з селянства вийшов в інтелігенцію, працював учителем, потім-директором. У 74-му він дослужився до чиновного статусу, а у 86-му помер. Мати Леніна – дочка лікаря, що отримала домашню освіту і яка знала кілька іноземних мов. Вона померла в 1916-м. В родині було 8 дітей, Ленін – 4-й. Всі його брати, сестри в майбутньому підтримали революцію.
Ідеї та їх відмінності
В даний час проаналізована багатьма вченими, політологами, соціологами теорія марксизму-ленінізму все ще привертає увагу численних дослідників. Вона виділяється в окремий напрям за рахунок специфічних відмінностей, обумовлених ідеями Леніна. Особливо вони стосуються полиэкономических питань і товарності виробництва. Маркс запропонував ідею відсутності товарності, видавши у 1875 працю, присвячений Готської програми. З його міркувань, присвячених соціуму, що базується на колективізм, випливає, що виробничі засоби знаходяться в спільному володінні, а значить, виробники не можуть обмінювати продукцію. Думку Енгельса з цього питання було сформульовано трьома роками пізніше. Цей мислитель запропонував розцінювати ситуацію, в якій суспільство володіє всіма виробничими засобами, як виняток товарного виробництва. Відповідно, залишається в минулому верховенство над виробником його продукту. Маркс закликав не розглядати більш робочу силу як товар. Ленін був вірним учнем своїх західних колег. За класикою, марксизм-ленінізм – рух по впровадженню в життя вирахувань, зазначених у роботах Маркса. У 19-му Ленін висловлюється на рахунок першого ступеня трансформації суспільства в комуністичне, але одночасно говорить про необхідність відродити товарне виробництво, а де воно збереглося – відстояти його. По мірі розвитку ситуації спостерігається прогрес поглядів на товарне виробництво. В 21-м в роботах про СТО можна бачити висновку про те, що госпродукт є результатом праці соцфабрики, в обмін на яку отримують продовольство. При цьому не можна говорити про нього як полито-економічному товар: з простого товар стає чимось більшим. Чим саме, в 21-му Ленін не формулює, залишаючи термін невизначеним.НЕП і досвід країни
Як можна бачити з історії, основні ідеї марксизму-ленінізму сильно трансформувалися за час, що залишився в анналах як НЕП. Ленін, спостерігаючи реалізацію теорії на практиці, зрозумів, що ринкові відносини потрібно застосовувати ширше, продуктивніше. До осені 21-го він визначив необхідність заміни товарообміну на класичну торгівлю, оскільки в реальності така підміна вже трапилася. У жовтні того ж року діяч виступив на конференції, де визнав, що товарообмін зірвався, трансформувався в куплю та реалізацію. Визнаючи, що в цьому аспекті нічого не вийшло, враховуючи, що приватний ринок виявився сильнішим, він запропонував подивитися реальності у вічі, прийнявши той факт, що має місце класична торгівля. Хоча суть марксизму-ленінізму в максимальному наслідуванні ідеям Маркса, можна бачити, що при практичному застосуванні теоретичних викладок спостерігалися певні складності. Зокрема, запропонована в теорії безтоварність при спробі створити соціалізм в нашій країні виявилася непридатною, нездійсненною. Товарність довелося визнати інструментом, незамінним для контролю господарювання на державний рівень. Політизація цього інструменту, як визнали діячі того часу, трансформувала соціалізм в натурхозяйство.
Держкапіталізм
В основу марксизму-ленінізму покладена ідея відсутності товару, висловлена Марксом, але проблематика реальності змусила Леніна переформулювати ідею держкапіталізму, назвавши його капіталізмом, який необхідно суворо обмежити, але поки не виходить цього домогтися. Ленін визнав, що тільки від його діячів епохи залежить, яким буде держкапіталізм. Він же визнав, що в умовах революції і демократії капіталізм держави і монополістів рано чи пізно приведе до соціалізму. Монополістичний капіталізм, державний, як висловився на цей рахунок Ленін, є матеріальним забезпеченням соціалістичного суспільства. Пізніше Троцький висловився на цю тему в тому ключі, що раніше 24-го ніхто з зберігались на якісному в Росії марксизму не говорив про можливість створення соціалістичного співтовариства силами пролетаріату. Держкапіталізм мав теоретичне обґрунтування у вигляді ленінського матеріалу, виданого у формі статті про дрібнобуржуазність. У цій роботі особливо виділені аспекти соціальних, економічних укладів, актуальних для держави. До таких віднесено патріархальне натурхозяйство, приватний господарський капіталізм, невелике виробництво товарів, держкапіталізм, соціалізм.Соціалізм: не так однозначна
Ленінські ідеї дещо відрізнялися від висловлених Марксом у аспекті захисту інтересів простих трудяг. Одночасно спостерігаються відмінності у типовій приналежності філософії. В реальності там, де панував народ, формувалися різноманітні соціалістичні форми. Своєрідний лад був у СРСР, свої особливості – у німців і болгар, румунів та камбоджійців. У чому проявився в нашій країні МЛ визначався продуктивними силами і рівнем їх прогресу, історією держави, наявністю зовнішніх і внутрішніх прихильників, противників ідеології.