Вестернізація - це особливий процес, що передбачає запозичення досвіду Західної Європи або Америки. Причому переймається цей досвід практично в усіх сферах життєдіяльності: політику, економіку, освіті, культурі і навіть спосіб життя. У широкому розумінні це поняття означає поширення цінностей, властивих західному суспільству, по всьому світу.

Поняття вестернізації

Вестернізація - це найбільш поширена ідеологія в лібералізмі і ринковій економіці. Багато країн, особливо ті, що відносяться до третього світу, переймають західні цінності, підганяючи їх під свої національні особливості.


Це поняття з'явилося паралельно з розвитком глобалізації. По суті, воно є його прямим наслідком. У цього явища спостерігаються як позитивні, так і негативні якості. Для країн третього світу вестернізація - це боротьба за права громадян у суспільстві, прищеплення ліберальних цінностей. Серед негативних наслідків - настання економічної кризи й екологічних проблем.

Вестернізація Росії

Росія хоч і не відноситься до країн третього світу, але і для неї актуально це поняття. У нашій країні вестернізація почалася за часів Петра I. Саме реформи цього імператора призвели до масового прийняття всього західного. Тоді бояр змушували голити бороди, носити сукню на європейський манер, вчити французьку мову. При Петрі I вестернізація проходила стрімко. Головне, що вона не стала наслідком поразки у війні, коли програла переймає вдачі і звичаї переможця. У XVIII столітті країна стала розвиватися настільки стрімко, що вестернізація стала незворотною. В результаті російська історія стала невіддільною від європейської. Змінилося це тільки після серйозного соціального потрясіння, яке відбулося в 1917 році.


Вплив Заходу знову стало повертатися тільки в 1991 року, коли розпався Радянський Союз.

Передумови для Нового часу

У нашій країні вестернізація фактично розділилася на два етапи. Петро I відчував, що в суспільстві назріли реформи. Країна почала проявляти активність у зовнішній політиці, налагоджувала дипломатичні зв'язки. Стала розвиватися зовнішня торгівля, в результаті був навіть прийнятий Статут митної грамоти. У країні відбулися істотні зміни у фінансовій і податковій системах. Зміни намітилися у виробництві. Здійснився перехід від ремісничо-цехового виробництва до справжньої мануфактурі. Став активно використовуватися працю найманих працівників, а також елементарні механізми, які допомагали значно оптимізувати виробництво. В управлінні країною стався зсув до абсолютизації влади.

Перший етап вестернізації

Вже на першому етапі стало очевидно, що в Росії вестернізація - це коли влада починає спиратися на державно-бюрократичний апарат. При цьому він повністю залежить від монарха. Петро I багато зробив для цього. Він навіть порушив правила престолонаслідування, постановивши, що монарх сам може вирішити, кому передати владу. Реформи відбулися в управлінській системі. На зміну наказам прийшли 12 колегій. Кожна з них відповідала за певний напрям державної діяльності. Вперше з'явилися окремі органи управління, які відповідали за конкретну галузь.
У великій кількості стали приїздити іноземні фахівці для обміну досвідом, підтримка надавалася російському купецтву. Новий митний тариф заохочував експорт вітчизняних товарів.

Другий етап

На другому етапі вже стало ясно, як провести вестернізацію. Для цього в Росії почалася масована реклама успішного західного способу життя. Сталося це вже в XX столітті, після смерті Сталіна. Велику роль зіграли західні товари, якість яких було значно вище вітчизняних. З-за їх недосяжності виникала мода і попит на них. В умовах дефіциту і суворої цензури вони робилися ще недосягаемее і ще бажаніше. Вестернізація посилилася після розпаду Радянського Союзу. Уряд тоді застосував метод "шокової терапії" в економіці. Тоді і стало очевидним, що російська економіка не відповідає західним стандартам. Вдалося тільки зламати утриманське світогляд, заклавши основи західного капіталістичного суспільства.

Вестернізація або модернізація

Останнім часом у суспільстві все частіше обговорюються поняття вестернізації, модернізації. Багато глибоко переконані, що модернізація не повинна підмінятися вестернізацією. Інакше Росія швидко скотитися до рівня "бананових республік". Але авторитетні економісти сьогодні стверджують, що якщо відмовитися від популістських заяв, то в вестернізації немає нічого поганого. Найчастіше вона чинить сприятливий вплив на розвиток держави. Нерідко так відбувалося і в Росії. Особливо коли вестернізація не сприймалася, як насильницьке поневолення, а була наслідком усвідомленого розуміння владою оптимального шляху для розвитку. Саме вплив західних порядків і звичаїв зробило Росію однією з найвпливовіших держав у світі в кінці XVIII століття. Те ж саме можна сказати і про Бразилію, яка пізніше перетворилася в промисловий центр Латинської Америки. Португалія у той же час перетворилася в глуху європейську околицю.

Вестернізація в культурі

Важливо, що зміни повинні відбуватися не тільки в економіці, але й в самому суспільстві. Для цього потрібно вестернізація культури. Це тотальний вплив західних цінностей у всіх її областях. Наприклад, у часи Петра I це було добре помітно на прикладі європейського сукні, яке активно почало входити в моду. У радянський період вестернізація російської культури велася активно. Слухати західну музику вважалося престижніше, ніж ставити вітчизняні пісні. Знову ж з'явилися нові тенденції в моді. Наприклад, носити джинси. Враховуючи, що в той час дістати їх легально було практично неможливо, потреба в них зростала в геометричній прогресії.

Культурна експансія

У наш час багато вчених в міжнародних документах називають таку експансію культурним імперіалізмом. Причому він може приймати самі різні форми. Реалізовуватися не тільки в культурі, але і в політиці, економіці, комунікаціях, військовій сфері. Сам культурний імперіалізм зазвичай означає застосування економічного та політичного впливу для насадження цінностей, притаманних західній культурі. Причому робиться це за рахунок утиску культури іншої нації. У вестернізації культури поняття та процеси протікають настільки взаємопов'язано один з одним, що в залежності від зміни ситуації можуть змінюватися і приводити до перебудови способів впливу. При цьому є кілька особливих рис культурної вестернізації: перенесення споживчих орієнтирів і західного способу життя в національну культуру. Часто культура Америки і Західної Європи насаджується як універсальна, що не знає альтернатив, причому вона підноситься як частина світової культури. Заперечуючи при цьому внесок інших цивілізацій. Також у цьому випадку з допомогою культурних зв'язків досягаються конкретні політичні цілі. Для отримання найбільшого ефекту організовується інформаційний потік в односторонньому порядку. Він рухається від великих західних компаній, які вважаються визнаними фахівцями у сфері розважальної індустрії, до багатомільйонної аудиторії в зарубіжних країнах, зокрема, в Росії. Також у цьому процесі активно беруть участь західні засоби масової інформації. В самому суспільстві відбувається формування соціально-культурних еліт. Вони починають всіляко сприяти утвердженню прозахідних орієнтирів у всіх галузях культури: літературі, музиці, живопису, кінематографі, моді. У кінцевому рахунку все це служить опорою для впливу Заходу в окремо взятій державі.

Що дає вестернізація культури?

У Росії сьогодні внаслідок вестернізації серйозного впливу піддається навіть система освіти і виховання. Масова західна культура веде агресивний наступ на нинішнє суспільство. Але не варто вважати, що в цьому є тільки негативні наслідки. Безумовно, в умовах активної конкуренції у вітчизняній культурі відбувається більш ретельний відбір. Справді талановиті твори і виконавці все одно знаходять свій шлях. Але проблема полягає ще й у тому, що цінності західної цивілізації сьогодні найчастіше подаються як єдино правильні. Такий підхід, безумовно, згубний. Ті, хто стверджують, що в цьому немає нічого страшного, часто посилаються на петровську епоху. Нібито у той час таке тотальне насадження культури західної цивілізації принесло тільки плюси. Але це не зовсім так. Якщо ми звернемося до історії, то виявиться, що навіть освічене дворянство в більшості своїй не прийняло європейських цінностей. При цьому особливо істотними в той час стали відмінності між культурою освіченого класу, в яку все активніше вливалися європейські традиції, з народною культурою, в якій подібних процесів не спостерігалося.

Вестернізація в інших країнах

Звичайно, вестернізація охопила не тільки Росію. Яскравий приклад - вестернізація Японії. Особливо сильно ці процеси почалися в цій азіатській країні після її поразки у Другій світовій війні. Саме тоді все західне, особливо американське, стало тут активно насаджуватися. Сьогодні багато європейці і американці, приїхавши до Японії, можуть заявити, що опинилися серед по-справжньому вестернізованих азіатів. Але не варто так помилятися. Японія пішла по своєму, унікальним шляхом. Перейнявши багато тонкощі західного способу життя, японці зберегли незайманою суть, яка залишилася такою ж унікальною. Тому європеєць, живішій в цій країні деякий час, відразу розуміє, що японці не так прості, якими можуть здатися на перший погляд.