Світова історія сповнена різних виразів та ідіом, про які ми багато разів чули, але не часто замислювалися, що ж вони означають. Деякі слова знайомі нам з літературних творів, з кінострічок або пісень. Є ж і такі вирази, які принесла нам Перша і Друга світові війни, а також громадянські протистояння.
Передісторія
?No pasaran! – що означає цей вираз в Росії, дізналися завдяки Іспанії. Хоча насправді воно вперше стало відомо завдяки французам, і було не зовсім схоже на іспанську версію. Ils ne passeront pas! переводилося як «Проходу немає!» і вперше було використано в 1916 році.
Цей політичний гасло з'явився під час Першої світової війни, а точніше, в битві при Вердені, яка проходила майже 10 місяців: з 21 лютого по 18 грудня. Це битва була одним з найбільш масштабних і страшних, тому в історію ввійшла як Верденська м'ясорубка. Завдяки правильним діям французи змогли зупинити німців. Саме в той час знаменитий французький генерал Робер Жорж Нівель, який хоча й волів агресивні дії, все ж зайняв оборонну позицію, сказав «Проходу немає!». Зараз складно сказати, до або після генерала р.ж.нівеля ці слова стали зображатися на плакатах з пропагандою. Але вже в 1918 році On ne passe pas! можна було побачити на постері, присвяченому другій битві на Марні. Також ідіому стали використовувати на знакові гарнізонів.
Популярність
Возглаз ?No pasaran! (переклад з іспанської - «Вони не пройдуть») став відомий як раз під час Громадянської війни в Іспанії. Події її відбувалися з липня 1936 року по квітень 1939 року. Тоді конфлікт між Другою Іспанською Республікою і бунтівником Франко переріс у жахливі збройні дії.
Відомо, що Франсиско Франко був зачинателем фашизму в Іспанії. Його підтримувала Італія, Німеччина і Португалія. Тому не дивно, що в передвоєнний час він вирішив оволодіти владою в Іспанії, щоб пізніше на боці Гітлера завойовувати світ.
Жіноча доля
Під час Громадянської війни франкісти підійшли до столиці. Але антифашистські сили були готові до оборони. Автором фрази ?No pasaran!, що значить «Вони не пройдуть!» стала опозиціонерка диктатури Франко Долорес Ібаррурі. Також у той час її часто іменували Пасіонарією. Жінка мала дуже складну долю, як і будь-який інший активний політичний діяч того часу. Після того, як Франко дістався до столиці, їй довелося мігрувати в СРСР. Там вона прожила до 1975 року, після смерті Франко змогла повернутися на рідну землю.
Політичне гасло
Після Громадянської війни багато дізналися про фразі ?No pasaran!, що означає це гасло і ким був вперше застосований. Долорес зробила цю фразу не просто идиоматической. Вона перетворила звичайні слова в символ цілого антифашистського руху. Під час першої спроби Франка захопити країну ця фраза виявилася успішною. Фашистові довелося зупинити наступ. А противники його диктатури слідом придумали ще одне гасло ?Pasaremos!, який не отримав таку популярність, як ?No pasaran!, що значить «Ми пройдемо!».
Сумний фінал
Як відомо, перший раз Мадрид встояв перед фашистами. Але в результаті Громадянської війни в Іспанії Франсіско Франко став диктатором Іспанії і був ним аж до 1975 року, до своєї смерті. За 4 дня до закінчення війни диктатор висловив відповідну фразу - Hemos pasado, яка означала «Ми пройшли».
Інші варіанти
Як ми вже розібралися, фраза ?No pasaran!, що значить «Вони не пройдуть!», використовувалася в часи Громадянської війни в Іспанії. Деякі помилково поєднують цей політичний гасло з Viva la Cuba!. Насправді це дві окремі фрази, які вживалися в різний час і офіційно разом ніде не зафіксовані.
Взагалі історія кубинської революції зберегла кілька відомих гасел, які перетворилися в загальноприйняті ідіоми. Багато з них були дуже агресивними і зухвалими. Наприклад, ?Cuba — si! ?Yankee — no! або Yankee go home!. Також на Кубі часто використовували Patria o muerte! («Батьківщина або смерть!»). Радянські і пострадянські вираження також були дуже популярні. Вони не завжди були войовничими. Деякі прославляли владу: «Вся влада Радам!». Деякі закликали до дії: «Вчитися, вчитися, вчитися». Були також і ті, які, навпаки, закликали до миру: «Миру — мир!» або «Мир, праця, травень».
