Львів
C
» » Фейлетони - це що? Коротка історія та особливості жанру

Фейлетони - це що? Коротка історія та особливості жанру

Фейлетони – це твори, які об'єднують у собі художню літературу, журналістику і сатиру. З невеликих нотаток газетах вони переросли в окремий жанр. Як це сталося? Які риси характеризують фейлетони? Про це ми і поговоримо.

Виникнення поняття

Поняття «фейлетон» зародився у Франції в XIX столітті і відносилося до журналістики. З французької мови воно перекладається як «лист», адже саме з листа і почалася історія цього терміна. У 1800 році газета під назвою «Журналь де Деба» (Journal des debats) стала доповнювати стандартні випуски невеликими вкладишами, які згодом назвали фейлетонами.


Фейлетони - це що? Коротка історія та особливості жанру
Головною темою газети була політика. Вона відкрилася на початку Французької революції і публікувала державні звіти, рішення, розпорядження, заяви депутатів та інші новини в цьому руслі. Додаткові вкладиші, навпаки, були чисті від політики. Вони писалися живим стилем і носили неофіційний відтінок. Газетні фейлетони – це був спосіб розважити публіку, а заразом і привернути її увагу до видання. На вкладишах розміщувалися оголошення, загадки, вірші, рецензії на книги й театральні постановки, шаради, загадки та ребуси.

Розвиток жанру

Незважаючи на те що термін «фейлетон» виник після Французької революції, вважається, що сам жанр зародився на століття раніше. Його засновниками є Дені Дідро і Вольтера – автори сатиричних творів, які критикують релігію і політику. Фейлетони у французьких газетах швидко перейшли до подібного тону. З'явившись як шарад і рецензій, вони швидко розвинулися в окремий літературно-публіцистичний жанр, близький по духу Вольтером і Дідро.


Фейлетони - це що? Коротка історія та особливості жанру
Спершу у газетних вкладишах почали з'являтися уривки літературних творів, наприклад «Трьох мушкетерів» А. Дюма. Звідси бере свій початок новий жанр - роман-фейлетон. Він ставився до белетристиці і орієнтувався на масового читача, не маючи особливої естетичності й художності. Одночасно з цим європейські поети і публіцисти сприяють становленню політичного фейлетону. Він характеризується яскравою іронією і навіть сатирою на тему політики і соціальних проблем. Жанр зміцнився завдяки Віктору Рошфору-Люсе, Генріха Гейне, Георгу Верті, Людвіг Берні і т. д.

Фейлетон – що це? Особливості жанру

Зараз він відноситься до малих творів і може бути представлений новелою, нарисом, віршем або оповіданням. Фейлетон – це жанр на межі між літературою і публіцистикою. З художнім твором його об'єднує форма викладу і прийоми, в той час як гострота змісту відсилає до журналістики.
Фейлетони - це що? Коротка історія та особливості жанру
Для такого твору характерна конкретика в образах та фактах, критика, іронічність. В якості основної теми виступають злободенні проблеми суспільства і політика. Фейлетони – це твори, які викривають людські пороки, такі як дріб'язковість, жадібність або, наприклад, дурість. Фейлетон іноді пов'язують з комічним жанром. Проте він не ставить завдання викликати сміх. Головною його метою є показати конкретне явище через висміювання, кепкування над ним і, бути може, примусити читача задуматися.

Фейлетони в Росії

З часом і в Росії з'явилися фейлетони – це були твори низького рівня. На самому початку вони сприймалися з негативом, порівнювалися з жовтою пресою і неякісними дешевими виданнями. До 20-м рокам XIX століття ставлення до них стало змінюватися. Так, з'явилися фейлетони Барона Брамбеуса з критичними висловлюваннями про бездарної і вульгарною літературі. Гострими нотатками відзначилися Олександр Пушкін, Добролюбов, Бестужев, Салтиков-Щедрін, Панаєв, Некрасов. Жанр поступово набував популярності. Фейлетони розміщувалися в журналі «Крокодил», «Іскра», «Будильник». Особливу ідейність і гостроти вони набули під час революції. На початку XX століття з цим жанром працювали Дорошевич, Яблоновський. Борис Єгоров і Семен Нариньяни навіть випустили окремі книжкові видання. У «Новому сатириконі» Маяковський опублікував свої фейлетони-гімни («Гімн хабарі», «Гімн вченому та ін).