Модус – це видозмінене латинське слово. Такі латинизми зустрічаються у всіх європейських мовах, так як більшість інструментів цивілізації – від юриспруденції до культури і філософії – прийшли до нас з Римської імперії. Століття використання слова призвели до того, що ми зустрічаємо його в абсолютно різних областях людської діяльності – від мовознавства до кримінології. Давайте розглянемо, що мали на увазі під цим словом римляни і як розуміють поняття «модусу» ті або інші спеціалісти.

Походження слова

Спочатку слово modus означало міру, зразок, спосіб виконання, алгоритм дії. З одного боку, таке трактування вказувало на певний порядок дій. З іншого – говорило, що цей порядок виконується лише при поєднанні певних зовнішніх умов. Таке дещо двозначне значення слова «модус» здалося дуже зручним для опису деяких неоднозначних явищ або дій.

Модус у філософії

У філософії модус – це мінливе, непостійне властивість матерії, яке проявлялося лише при певних умовах. Філософське трактування цього слова-це ще і спосіб існування, характер явища або події. Приміром, modus vivendi тлумачиться як спосіб існування або спосіб життя; modus procedendi — список дій, необхідних для досягнення мети. Поняття модусу зустрічається в середньовічній схоластиці, твори Декарта, Спінози, Лейбніца. Причому кожен з них трактував це поняття по-своєму. Схоласти латинським modus позначали спосіб життя кожного стану, так як це було розумно і зручно Богу. У логіці Декарта модуси, поряд з атрибутами і якостями, були характеристиками субстанції. Спіноза характеризував модус як загальний стан субстанції, не характеризуючи її при цьому більш детально. У світі Гегеля відповідь на питання, що означає модус, лежить в області характеристик «абсолютного». Ретельне розгляд категорії «абсолют» призводить до атрибуту, а від нього — до модусу. Тут же через заперечення своїх початкових властивостей абсолют досягає повної тотожності зі своєю сутністю.


У більшості сучасних філософських течій модус – це протилежність атрибуту. Якщо модус являє собою тимчасові характеристики явища або дії, атрибут – це перелік постійних параметрів.

Модус в логіці

У логіці модус – це складова частина силлогизма, що відповідає за кількісні і якісні характеристики силлогизма. В логіці є і інше позначення силлогизма, до якої можна віднести різновиди якої-небудь схеми обговорення. Ці елементи відіграють важливу роль при аналізі простого категоричного силлогизма, будучи складовою частиною його фігур. Оскільки будь-який силогізм складається з посилок і висновку, кожне висловлене судження можна зобразити як одну з чотирьох графічних фігур. Набір суджень, що складають силогізм, називається модусом. Що це дає на практиці? З допомогою модусів і силлогизмов засвідчується правдивість того або іншого висновку. Застосування таких логічних символів допомагає юристам і правознавцям в обґрунтуванні або оспорювання юридичних норм і доведенні своєї позиції в судових спорах.

Модуси в мовознавстві

Перше уявлення про модусах в мовознавстві було отримано Шарлем Баллі. Цей швейцарський лінгвіст запропонував поєднати в реченні об'єктивне і суб'єктивне начало. Для позначення нових понять він запропонував терміни:

диктум – об'єктивний зміст думки;

модус – це суб'єктивна ідея в реченні.

Диктум – більш вивчена частина, оскільки об'єктивний зміст речення краще виражається лінгвістичними засобами. Що ж стосується модусу, то він проявляється імпліцитно, тобто з допомогою враження від слова, а не за допомогою слова. Модусние смисли є в кожному реченні, і саме через них відчувають складності перекладачі. Наприклад, при слові "буря" у російськомовного читача виникають асоціації зі штормом, буреломом, сильним вітром. А ось англомовний читач до всього іншого обов'язково згадає ще про «Бурю» Шекспіра.

Модуси в юриспруденції

Крім вищезазначеної перевірки на логічну зв'язність різних юридичних документів, модус посідає цілком певне місце в юриспруденції. Для юриста модус – це технічне поняття, що припускає деякі додаткові умови при здійсненні некомерційних угод, заповітів і дарувань. До таких модусів можна віднести додаткові обов'язки, що накладаються на одержувача майна. Якщо одержувач не виконає свої зобов'язання, до нього можуть застосовуватися різні санкції – від штрафів до повного вилучення майна на користь інших одержувачів або держави. Як модусу можуть визнаватися лише ті умови, які не суперечать чинному законодавству, не завдають шкоди честі і репутації виконавця. Тим не менш невиконання додаткових умов ніколи не призводить до визнання угоди недійсною, так як сам модус, на думку сучасних юристів, має обязательствованное, а не вічне дію. Модус трактують як додатковий умова угоди, не пов'язане з ним по суті виражає суб'єктивну прохання дарувальника (заповідача). Якщо з об'єктивних причин виконання модусу неможливо, то угода не буде скасована.

Підсумки

Сподіваємося, ви отримали достатньо інформації про те, що таке модус і як її інтерпретують люди різних професій. Ця інформація далеко не повна, але дає уявлення про те, яку роль відіграють модуси в сучасній системі наук.