Російська мова відомий своїм лексичним багатством. За даними «Великого академічного словника» в 17 томах, в ньому більше 130000 слів. Частина з них є споконвічно російськими, інші ж були запозичені в різні часові періоди з різних мов. Запозичена лексика становить значну частину словника російської мови.

Походження слів

Українська мова належить до східнослов'янської сім'ї мов. У лінгвістиці існує думка, що спочатку існував єдиний індоєвропейська мова. Він став основою формування загальнослов'янської або праслов'янської, з якого і виділився в подальшому російська.


Далі, під впливом соціальних і культурних факторів, у лексику стали проникати нові слова, що прийшли до нас з ряду мов. Прийнято виділяти споконвічно російську і запозичену лексику.

Споконвічний пласт

До споконвічної лексики належать індоєвропейські та загальнослов'янські лексеми, а також східнослов'янський пласт і слова, звані власне росіянами.

Індоєвропейська пласт

Індоєвропейські слова в мові ще до розпаду індоєвропейської етнічної громади, який стався приблизно в кінці неоліту. До індоєвропейських лексем належать:

Слова, що вказують на ступінь споріднення: "мати", "дочка", "батько", "брат".

Назви тварин: "вівця", "свиня", "бик".

Рослин: "верба".

Продуктів харчування: "кістка", "м'ясо".

Дій: "брати", "вести", "бачити", "веліти".

Якостей: "старий", "босий".

Загальнослов'янський пласт

Загальнослов'янські пласт лексики сформувався до VI ст. н. е. Ці слова були успадковані з мови слов'янських полонений, які проживали на території між верхів'ями річок Західний Буг, Вісла і Дніпром.


До нього відносяться:

Назви рослин і злаків: "дуб", "липа", "клен", "ясен", "горобина", "гілка", "сосна", "кора", "сук".

Культурних рослин: "ячмінь", "просо", "ялина", "горох", "пшениця", "мак".

Назви житла і його складових: "будинок", "стать", "кров", "сіни".

Продукти харчування: "сир", "сало", "квас", "кисіль".

Назви птахів (як лісових, так і домашніх): "півень", "гусак", "ворона", "воробей", "соловей", "шпак".

Назву знарядь праці і процесів: "ткати", "січ", "човник", "мотика".

Дій: "бродити", "ділити", "бурмотіти".

Часових понять: "весна", "зима", "вечір".

Якостей: "близький", "веселий", "злий", "лагідний", "блідий", "німий".

За твердженням Н. М. Шанського, вони займають близько чверті найбільш уживаних нами в повсякденному житті слів і є ядром російської мови.

Давньоруська лексика

До давньоруського чи східнослов'янського пласту лексики відносять слова, які виникли в мовою східних слов'ян у VI–VII ст. Це слова, що входять в українську та білоруську мови - тих племен, які утворили Київську Русь. Сюди відносяться слова для позначення:

Властивостей та якостей предметів і дій: "хороший", "сизий", "рокотать", "темний", "зоркий", "білявий", "дрімучий", "дешевий".

Дій: "соватися", "морозити", "вибачити", "колисати", "кип'ятити".

Позначення родинних зв'язків: "дядько", "племінник", "пасербиця".

Побутові поняття: "погост", "мотузка", "козуб", "самовар", "мотузка".

Назви деяких птахів і тварин: "білка", "снігур", "кішка", "куниця", "галка", "зяблик", "гадюка".

Словесні позначення чисел: "дев'яносто, сорок".

Лексеми для позначення тимчасових проміжків і понять: "тепер", "сьогодні", "після".

Власне російські слова

До власне російських слів належать слова, що увійшли в ужиток після того, як сформувався мова великороської народності, тобто з XIV ст., а потім і російська в XVII ст.
До них відносяться:

Найменування предметів побуту: "шпалери", "дзига", "вилка".

Продуктів: "варення", "коржик", "кулеб'яка", "голубці".

Явищ природи: "завірюха", "негода", "ожеледиця", "брижі".

Рослин і плодів: "антонівка", "кущі".

Представників тваринного світу: "грач", "вихухоль", "курка".

Дій: "впливати", "корчувати", "розрідить", "маячити", "воркувати", "лаяти".

Ознак: "опуклий", "в'ялий", "кропітка", "всерйоз", "мигцем", "наяву".

Найменування абстрактних понять: "обман", "шкода", "досвід", "охайність", "обережність".

Один і ознак власне російських слів – наявність суфіксів "-ость" і "громадянство".

Запозичення

Запозичена лексика поділяється на дві великі групи:

Слова із слов'янських, споріднених мов.

Лексеми з неслов'янських мов.

Іноземні слова міцно увійшли в словниковий запас російської мови з-за культурних і політичних зв'язків, торгових і військових відносин з іншими державами. У ряді випадків вони асимілювалися, тобто пристосувалися до норм літературної мови і стали загальновживаними. Деякі з них так міцно увійшли в наш лексикон, що ми й уявити собі не можемо, що вони насправді не є споконвічно російськими. Правда, запозичення були двосторонніми – інші мови також поповнили словниковий запас нашими лексемами.

Церковнослов'янська лексика

Запозичення із слов'янських мов відбувалося в різні часові періоди. Найбільш раннім шаром була старослов'янська або церковнослов'янська запозичена лексика в українській мові. Він використовувався слов'янськими народами в якості письмового літературної мови для перекладу церковних книг і поширення християнства у слов'янських країнах. В його основі лежав один з діалектів древнеболгарского, а творцями його вважають Кирила і Мефодія. На Русі старослов'янську мову з'явився в кінці X століття, коли було прийнято християнство. Саме тоді починається бурхливий освоєння запозиченої лексики.
До старослов'янським лексем належать:

Церковні терміни: "священик", "жертва", "хрест".

Абстрактні поняття: "влада", "згода", "благодать", "чеснота".

І багато інших слів: "уста", "щоки", "перст". Дізнатися їх можна по ряду характерних ознак.

Ознаки старославянизмов

Виділяють фонетичні та морфологічні ознаки старославянизмов, по яким можна швидко вирахувати запозичену лексику. До фонетичним відноситься:

Неполноголосие, тобто наявність у словах "–ра-чи-ла-", "-ре-" або "-ле-" замість звичних "–оро-і-оло-", "-ере-" і "-ледве-" у межах однієї морфеми, найчастіше, кореня. Наприклад: "брама", "злато", "черга" – "ворота", "золото", "черга".

"Ра-" і "ла", замінюють "ро-", "ло-" з яких починається слово. Наприклад: "рівний" – "рівний", "човен" – "човен".

Поєднання "жд" замість "ж": "ходіння", "водіння".

"Щ" на місці російського "ч". Наприклад: "освітлення" – "свічка".

Ударний "е" перед твердим згодним на місці російського "е" ("про"): "небо" – "небо", "перст" – "наперсток".

"Е" на початку слів, замість російського "про": "есень" – "осінь", "езер" – "озеро", "одиниця" – "один".

Морфологічні ознаки: Приставка "вооз -", "", "надмірна", "пре-": "віддати", "вилити", "вигнати", "скинути", "спадати", "надмірний", "незважаючи на", "умисно". Суфікси "–стві(е)", "-ч(ий)", "-знь", "ті", "-ущ-", "-ющ-", "-ащ-", "-ящ-": "благоденство", "ловчий", "життя", "кара", "битва", "досвідчений", "лежачий". Частини складних слів "благо", "бого-", "зло", "жертво-", "єдине": "благодать", "богобоязливий", "злонравие", "добролюбие", "однаковість", "жертвоприношення". Запозичена лексика, що відноситься до старославянизмам, має стилістичний відтінок урочистості або піднесеності. До наприклад, порівняйте такі слова, як "брег" або "берег", "тягнути" або "волочити". Такі слова найчастіше зустрічаються в прозових та поетичних творах і вказують на епоху, про яку йдеться в творі. Вони можуть характеризувати героїв, прослизаючи в їхній мові. У деяких творах XIX століття вживалися для створення іронії чи сатири, гумору.

Дари слов'янських мов

Найбільш відомі запозичені слова в лексиці російської мови з польської, так звані полонізми, проникли в нашу мову приблизно в XVII—XVIII ст. Сюди відносяться:

Назви житла: "квартира".

Засобів пересування і їх частини: "карета", "козли".

Предметів побуту: "скарб".

Одягу: "кофта".

Військові терміни: "вахмістр", "гусар", "полковник", "рекрут".

Дії: "малювати", "малювати", "тасувати".

Назви тварин і рослин, продуктів: "кролик", "мигдаль", "повидло", "фрукт".

З української мови на російську прийшли такі слова, як "бринза", "дітвора", "гопак", "бублик".

Грецизми

Грецькі слова почали проникати в українську мову ще в період спільнослов'янської єдності. До найбільш раннім запозиченням відносяться побутові терміни: "котел", "хліб", "ліжко", "страва". З IX століття після хрещення Русі починається період культурних взаємин між Руссю і Візантією, тоді ж в лексикон потрапляють:

Релігійні терміни і поняття: "ангел", "демон", "митрополит", "архієпископ", "ікона", "лампада".

Наукові терміни: "філософія", "історія", "математика", "граматика".

Ряд побутові поняття: "балію", "ліхтар", "зошит", "баня".

Назви тваринного і рослинного світу: "кедр", "крокодил", "кипарис".

Ряд термінів з науки і мистецтва: "ідея", "логіка", "анапест", "хорей", "мантія", "вірш".

Лінгвістична термінологія: "лексика" і "лексикологія", "антонім" і "омонім", "семантика" і "семасиология".

Латинизми

Латинські терміни в основному увійшли в російську мову в період з XVI по XVIII століття, значно поповнивши лексичний склад у сфері громадської, політичної та науково-технічної термінології. Це терміни, які вживаються в більшості мов: "республіка", "пролетаріат", "революція", "диктатура", "меридіан", "мінімум", "корпорація", "лабораторія", "процес".

Тюркізми

З тюркських мов (аварська, печенегский, булгарська, хозарський) були запозичені такі слова: "перли", "тушканчик", "кумир", "бісер", "ковила". Велика частина тюркізмів прийшли до нас з татарської мови: "караван", "курган", "каракуль", "деньга", "скарбниця", "алмаз", "кавун", "родзинки", "панчоха", "черевик", "скриня", "халат", "локшина". Сюди ж належать і назви порід і мастей коней: "чалий", "гнідий", "бурий", "мурий", "аргамак".

Скандинавський слід

Порівняно мала кількість в російській запозиченої лексики зі скандинавських мов. В основному це слова, що позначають предмети побуту: "якір", "гак", "скриня", "батіг", а також імена власні: Рюрик, Олег, Ігор.

Германо-романські відносини

Досить багато серед запозиченої лексики слів з німецької, голландської, англійської, іспанської, італійської та французької мов:

Приклади запозиченої лексики з німецької, можна часто почути від військових. Це такі слова, як "єфрейтор", "фельдшер", "штаб", "гауптвахта", "юнкер".

Сюди ж відносяться і терміни торгівельної сфери: "вексель", "фрахт", "штемпель".

Поняття зі сфери мистецтва: "ландшафт", "мольберт".

Побутова лексика: "краватка", "рейтузи", "конюшина", "шпинат", "стамеска", "верстат".

Під час правління Петра I в лексикон входить ряд морехідних термінів з голландської мови: "галс", "прапор", "шкіпер", "матрос", "кермо", "флот", "дрейф".

Назви тварин, звичних для нас предметів: "єнот", "парасолька", "капор".

Англійська мова подарував нам такі слова, як "бот", "яхта", "шхуна", що відносяться до морської справи. Також були запозичені суспільні, побутові поняття, технічні і спортивні терміни: "бій", "мітинг", "тунель", "тендер", "комфорт", "джин", "грог", "пудинг", "футбол", "хокей", "баскетбол", "фініш". З середини XVIII—XIX починається запозичення з французької. Це вже більш нова запозичена лексика. Тут варто виділити наступні групи:

Предмети побуту: "медальйон", "жилет", "пальто", "трико", "туалет", "корсаж", "вуаль", "бульйон", "мармелад", "котлета".

Ряд слів з області мистецтва: "п'єса", "актор", "режисер", "антрепренер".

Військова термінологія: "атака", "ескадра", "канонада".

Політичні терміни: "парламент", "асамблея", "експлуатація", "деморалізація".

З італійської прийшли:

Музичні терміни: "арія", "тенор", "соната", "каватина".

Назви продуктів харчування: "макарони", "вермішель".

З іспанської були запозичені такі слова, як "серенада", "гітара", "каравела", "сигара", "томат", "карамель". Сьогодні використання запозиченої лексики з германо-романських мов у повсякденному житті - звичайне для нас явище.

Висновок

Споконвічна й запозичена лексика становлять словниковий запас російської мови. Формування мови – досить тривалий процес. За час свого розвитку українська поповнився рядом лексем з різних мов. Деякі запозичення відбулися так давно, що ми навіть не можемо собі уявити, що добре знайоме нам слово не є споконвічно російським.